Новини » Суспільство 25 листопада, 2018, 11:52
Активіст: Без Майдану Україна перетворилася б на «другу Білорусь»
ZIK
ZIK

Експерти сходяться на думці, що за заяви проросійських політиків про економічну та суспільну стабільність в Україні часів Януковича, не відповідає дійсності. Оспіваний «долар по вісім» стримували штучно, спалюючи усі золотовалютні резерви. Росіяни ще з початку 2000-них намагались зменшити кількість українських запчастин у своїй військовій продукції. На цьому фоні так звана Сім’я «трусила» великий бізнес, обкладаючи неофіційним податком.

Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Економіка валилась ще з 2012-го

Банкір та економіст Олександр Савченко переконує: попри заяви колишніх «регіоналів», що у часи Януковича економіка була на висоті, насправді ж вона опинилась на межі краху, а стабільність стала надто примарною. Долар по вісім гривень, який так люблять згадувати, критикуючи Євромайдан, уряд і тогочасний Нацбанк підтримували штучно, спалюючи золотовалютні резерви.

«Лише спалювання резервів дозволяло Януковичу тримати гривню на курсі 8, потім був би 10,5, далі, мабуть, була б стабілізація десь на рівні 15-ти», – каже Савченко.

У свою чергу, економіст Борис Кушнірук робить гірший прогноз. Переконує: команда Азарова-Арбузова вела до економічної катастрофи.

«Пам’ятаєте, у нас був момент на початку 2015 року, коли курс був за 42-43 гривні. І я думаю це була би ще не межа. Нас би понесло б в рознос. Я не знаю, чи тоді б взагалі у нас була національна валюта – гривня», – каже Кушнірук.

Торгівля з Росією ще до Революції Гідності впала на третину. Труби, турбіни, вагони та інша металургія, окрім алюмінію, підпадали під сусідські санкції. А у військовій продукції росіяни ще від 2000-х намагалися зменшити кількість українського комплектування. Водночас ціни на зовнішніх ринках обвалилися. Наприклад, українська сталь замість 1 200 доларів за тону стала коштувати всього 120 доларів.

«У нас дуже суттєво впала експортна виручка. Саме це обумовило падіння української економіки, почала валитися починаючи з 12 року. З 4 кварталу 12 року у нас почалось падіння. Воно продовжувалося весь 13 рік. І тому так звані ефективні менеджери «Партії регіонів» отримали ситуацію повного колапсу з бюджетом», – пояснює Кушнірук.

«Сімейні» рекетири

Та окрім податкового тиску бізнес перед революцію атакували владні рекетири. Вся країна, і навіть самі «регіонали», говорили про появу так званої Сім’ї Януковича. До цієї групи крім старшого сина втікача, входили Сергій Курченко, Сергій Арбузов, Олександр Клименко. Як розповідає Олександр Савченко, за тих часів бізнес обклали таким собі неофіційним податком.

«Так, треба зібрати гроші для бюджету, ну і на кишеню. Відтак, вирішують зайнятись фінансовим сектором. 10% від обороту треба заплатити. Так, люди ідуть в податкову, а там кажуть: «ну ми можемо тобі скосити 5 заплатиш. Але готівкою». З тих п’яти половина йшла в бюджет, а іншу – треба для боса гроші збирати. Оце так працював Янукович. Він і далі збирав би гроші. Потім би дійшла черга і для малого і для середнього бізнесу. Просто не дійшли руки», – вважає Савченко.

Тарифи на комірне тоді утримували завдяки знижці на газ. За неї росіянам віддали кримські морські бази на 40 років. Але вже 2013-го аналітики відзначали: газ Києву Москва продає дорожче, ніж Німеччині. До того ж Кремль постійно використовував трубу для вибивання з України необхідних йому рішень. Одним із таких було вступу у Митний союз, де умови прописали під російські підприємства.

Путін ненавидів Януковича

Політтехнолог Тарас Чорновіл, який «по дурості мав можливість багато спілкуватись із Януковичем», зазначає: Віктор Федорович дуже боявся Москви

«Він знав, шо Путін його персонально ненавидить і зневажає. А він Путіна боявся. І дуже надіявся втекти під крильце Європи», – каже Чорновіл.

Та надії не справдились. Не підписавши Угоди з ЄС, Україна стовідсотково підписала б її з Митним союзом.

«Вводилися б додаткові елементи зовнішнього управління. Для цього треба було вводити Україну в структури Митного союзу і єдиного економічного простору, поглиблювати структури СНД, запускати на повну міру закон про зону вільної торгівлі в СНД», – розповів Чорновіл.

Звісно, уряд та президент проводили би при цьому проросійську політику. Метою Кремля ж було б затягнути державу ще й у військову спілку, куди входять Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан та Вірменія. А далі – Україна мала би стати третьою в так званій союзній державі Росії та Білорусі, де, фактично, керує Москва.

Окрім того, Чорновіл зазначає: сумнівно, що Янукович мав би другий президентський термін. Мовляв, Путін Януковичу не довіряв і не бачив його президентом ще у 2010-му.

«На тодішнього прем’єр-міністра Януковича, який хотів стати президентом, ставку зробив Медвєдєв. Вони дуже добре співпрацювали. Між Януковичем і Медвєдєвим вибудувалися дружні відносини. Вони дійсно подружились», – наголошує Чорновіл.

При цьому він переконаний: громадський протест все рівно би стався. Це було просто питанням часу.

«Рано чи пізно все одно би вибухнуло. Я думаю, що десь в районі президентських виборів, можливо зразу після них, вибух би стався. І от мені здається, що тоді Небесною сотнею не обійшлося «, – вважає Чорновіл.

Якби не Майдан, мали б «другу Білорусь»

Активіст Вадим Васильчук розповідає: на Майдан вийшов першого ж дня. Каже, якби не ця революція, Україна б впевнено наближалася до «другої Білорусі».

«Потроху нас би переловили, по наших домівках та оселях. Хтось зміг би втік, так само як це відбулося. Нам ж би і далі поступово розповідали, як добре нам жити», – каже активіст.

І зараз, розмірковуючи, Вадим не впевнений, щоб українцям стало духу вийти на протест пізніше.

«Була б загроза того, що ми би могли б уже і не зібратися. От 14-го року ми могли вже просто захотіти але вже не було би кому або тих, би вийшов, було б на багато менше», – підкреслив Вадим Васильчук.

Як повідомлялось, 21 листопада Українці відзначали День гідності та свободи. Саме у цей день п’ять років тому розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Ірина Коваленко, «Перші про головне. Деталі».

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
Top
2020-11-24 12:34 :28