Новини » Економіка 22 листопада, 2018, 9:19
Ринок землі: коли депутати наважаться зняти мораторій?
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Запровадження вільного ринку землі – це та реформа, яку Україна постійно відкладає у довгий ящик. Однак це питання постійно з’являється на порядку денному, є воно також серед вимог МВФ та інших кредиторів України. Водночас в українському суспільстві поширені різні страхи, пов’язані з земельною реформою. А з наближенням чергових виборів ця тема, схоже, знову може загостритися.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена ще у 2001 році. Це мав бути тимчасових захід, поки не буде унормовано земельні відносини і прийнято відповідне законодавство. Однак парламент неодноразово цей мораторій продовжував. Востаннє – у грудні 2017 року – Верховна Рада пролонгувала його дію до 1 січня 2019 року.

Зазначимо, що 22 серпня вступило в силу рішення Європейського суду, який визнав мораторій на продаж земель таким, що порушує права людини.

При цьому земельна реформа була внесена до плану пріоритетних дій уряду на 2018 рік, однак питання це досі не вирішено. Восени Кабмін вирішив прискорити зняття мораторію на землю і доручив Мінагрополітики до кінця року подати законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який необхідний для запровадження вільного ринку.

Уже зараз зрозуміло, що ринок землі стане одним з дискусійних питань найближчої виборчої кампанії. Про це можна судити хоча би з того, як у же зараз намагаються маніпулювати соціологічними опитування на цю тему.

Яка вірогідність, що мораторій на продаж земель с/г призначення буде скасований ще за цієї каденції Верховної Ради, наскільки Україна готова до такого кроку, які ризики це може нести і як їм запобігти – Інформагенція ZIK запитала у профільних та економічних експертів.
 

Роман Граб, заступник генерального директора із взаємодії з владою Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ):

– Якщо цей законопроект таки буде поданий до кінця року, то мораторій на продаж землі, скоріше за все, не буде знятий уже з 1 січня 2019. Аграрні організації, які підтримують ринок землі, все-таки вважають, що необхідно дати який перехідний період, наприклад, півроку чи рік, щоб сільськогосподарські виробники підготувалися до нових правил гри.

Перш за все, компаніям потрібно буде зрозуміти, що вони хочуть купувати чи продавати. І в них має бути готовий відповідний фінансовий ресурс для цього. Аграрії завжди планують на один-два сезони вперед, і їм, відповідно, треба буде переглянути плани. Можливо, не придбати, наприклад, трактора, а придбати декілька гектарів землі. Тобто все буде базуватися на плануванні.

До того ж, буде значна кількість людей, які захочуть продати земельну ділянку, але з’ясують, що вона не зареєстрована належним чином в кадастрі. До прикладу, люди мають державний акт на землю, але не внесли його в електронному форматі у Державний земельний кадастр. Відкриття ринку спонукатиме до того, щоб все-таки зареєструвати земельну ділянку.

Якщо земельний ринок запрацює, купуватимуть землю, перш за все ті, хто її орендує зараз. Це не обов’язково агрохолдинги. Це будуть, скоріше, середні і великі господарства, які вже орендують 100, 200 чи 500 га. І щоб зняти з себе залежність від оренди, від необхідності постійної взаємодії з величезною кількістю орендодавців, фермерські господарства і великі компанії купуватимуть землю.

Тут дуже важливим аргументом буде ще можливість консолідувати ці земельні ділянки. Тобто якщо будуть продаватися ділянки, які розташовані в різних масивах чи в різних частинах масиву, то потрібно буде планувати, як їх обміняти, щоб сформувати єдину земельну ділянку розміром хоча би 10-20 га в одному місці.

Вартість оренди землі від цього зросте, тому що орендарі, які не мають змоги придбати землю, але хочуть залишити її у своєму користуванні, будуть змушені мотивувати людей ціною оренди не продавати ці ділянки комусь іншому. Ціна оренди і так зросла за останні два роки і вже потихеньку підбирається до тієї верхньої межі, яку можуть платити аграрії в окремих регіонах. І якщо орендар буде розуміти, що власник землі в будь-який момент може її продати, він змушений буде платити більше за оренду.

Чи буде законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення» проголосований – це більше питання політичне, ніж економічне. З економічної точки зору всі розуміють, що це дуже допоможе нашим аграріям і це допоможе населенню. Але от чи готові народні обранці напередодні виборів приймати таке турбулентне рішення? Скоріш за все, що ні.
 

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Думаю, що відкриття ринку землі є нереальним до завершення наступних парламентських виборів, які відбудуться восени 2019 року, і до формування за результатами цих виборів нової коаліції і нового уряду.

Враховуючи те, що ми вже фактично увійшли у фазу президентської виборчої кампанії, після якої практично одразу розпочнеться парламентська виборча кампанія, більшість українських політиків не готові голосувати за це дуже делікатне питання. На сьогодні, згідно з соціологічними опитуваннями, більшість українців проти запровадження ринку землі, а політики перед виборами дуже бояться за свої рейтинги.

Відкриття ринку землі є серед вимог МВФ та інших наших західних партнерів, які підтримують Україну. Але вони розуміють, що напередодні виборів вирішити це питання нереально, і тому вони цю вимогу відклали на період після парламентських виборів. Саме тому МВФ прийняв для України наступну 14-місячну програму Stand by на термін якраз до завершення парламентських виборів і формування нового уряду.

Запровадження ринку землі є дуже важливим, тому що це спричинить набагато більші інвестиції в аграрний сектор України і приведе нашу державу до так званих цивілізованих країн у цьому питанні.

Інша справа, яким ринок землі повинен бути. Якщо вводити його так, як свого часу в Україні була проведена приватизація, то я особисто проти такого ринку. Якщо ж його запровадити на цивілізованих засадах, то такий ринок землі прийнятний.

Що мається на увазі «на цивілізованих засадах»? Насамперед, треба, щоб законодавство про ринок земель сільськогосподарського призначення мало три головні запобіжники, щодо яких в українському суспільстві найбільше побоювань.

Перше – це те, щоб, принаймні, на початковий період визначити, що землі сільськогосподарського призначення може купити тільки громадянин України. Це зніме страх, що приїдуть іноземці, зокрема, з країни-агресора, і скуплять в Україні всі землі.

Другий запобіжник – це обмеження максимальної площі, яку може придбати одна особа. Тоді ми знімаємо страхи, що п’ять-десять українських олігархів заволодіють всією землею, а решта українців залишаться ні з чим.

І тертій запобіжник – загальна площа землі, яка взагалі може бути в обігу. Наприклад, у США у вільному обігу є лише 20% земель сільськогосподарського призначення.

Якщо закласти у законодавство такі, як мінімум, три важливі запобіжники, тоді ринок землі буде, по-перше, безпечним з точки зору суспільних інтересів, а по-друге нейтралізує ті побоювання, які є на сьогодні в українському суспільстві.
 

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер:

– Спротив, який ми сьогодні маємо щодо запровадження вільного продажу землі, є не тільки в парламенті. Як я розумію, в народу існує така думка, що землю не треба продавати. Це вельми консервативний пережиток із феодальних часів, але він є сильний. Тому в мене немає прогнозу, як уряд буде поводитися і коли ми можемо відкрити ринок землі.

Будь-якому економісту зрозуміло, що якщо у нас відсутній продаж землі, ми просто бідніші. Тобто країна бідніша. Сам по собі продаж землі означає включення у фінансовий обіг потужних ресурсів. Пояснити це неможливо, тому що діють якісь мало не релігійні упередження. І тому я думаю, це питання буде вирішуватися повільно і поступово. Тобто в міру просвіти населення ми прийдемо до такої точки, коли можна продавати землю. Цей факт свідчить про те, наскільки консервативне населення, наскільки воно ще далеке від стандартних уявлень розвиненого суспільства.

У багатьох країнах є обмеження на ринок землі. Можливо, і нам потрібно врахувати ті страхи, які є в суспільстві, і теж принаймні у початковий період на законодавчому рівні прописати умови, наприклад, щодо розміру земельних ділянок, які можна придбати, або щодо участі покупця у виробництві.

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-26 13:30 :25