п'ятниця, 9 листопада, 2018, 11:09 Суспільство
Українська писемність може зійти нанівець через тих, хто сповідує «какаяразніца»
facebook.com/LvivskaODA
facebook.com/LvivskaODA

День писемності спонукає до думки, наскільки ми всі писемні й письменні. Писемність – це й освіта, й література, й мовлення, яке викриває людину, коли вона спересердя вигукує непристойне слово, властиве хіба що гопникам. Не ми започаткували нашу писемність – ми користуємося спадком, хто як уміє.

Спадок сходить нанівець у того спадкоємця, що сповідує «какуюразніцу», у того невдатного нащадка, чий запас слів дорівнює набутку школяра-підлітка, у того чиновника, який і миті не проживе без канцеляриту часів радянщини.

Давня мова, мова барокова, мова українізаційної пори XX ст. сполучені єдиною кровоносною системою, яку ми або підживлюємо, або засмічуємо. І щоб тримати баланс, мало одягти вишиванку й написати диктант чи зібратися на пафосний мовний форум. Я б цього дня усіма можливими каналами транслювала виставу «Мина Мазайло», щоб допекти Мазєніним і дошкулити тьотям Мотям... Художнє слово, театральний образ – як наслідок писемності – діють сильніше за гасла, що закликають розмовляти українською чи пишатися нею. Бо перш ніж розмовляти й пишатися, треба українською мислити.

Читайте інші новини про День української писемності та мови

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-15 05:45 :12