п'ятниця, 9 листопада, 2018, 10:32 Політика
«Кришталева ніч» як передвісниця Голокосту: про що згадуємо 9 листопада
Інтер'єр синагоги Фасаненштрассе в Берліні після «Кришталевої ночі». Фото: wikipedia.org
Інтер'єр синагоги Фасаненштрассе в Берліні після «Кришталевої ночі». Фото: wikipedia.org

9 листопада – це не лише День української мови та писемності й не лише дата написання Всеукраїнського диктанту національної єдності. 9 листопада – це ще й Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму. Чому його відзначають саме у цей день, які події він знаменує і наскільки актуальним є сьогодні?

Що означає цей день?

Його започаткували за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED, яка об’єднує понад 500 організацій з 49 країн і діє незалежно від політичних партій та урядів у багатьох країнах світу. Назва звучить як «Міжнародний день проти фашизму й антисемітизму». Як трактувати ці терміни?

Антисемітизм – це упередження проти євреїв. Антисеміти помилково вважають, що євреї фундаментально відрізняються від інших людей. Також вони часто переконані, що євреї хочуть керувати світом і намагаються досягнути цієї своєї мети шляхом світової змови.

Найжахливішим проявом антисемітизму є період, який почався із приходом до влади Гітлера та встановленням нацистської ідеології расової чистоти. У часи Голокосту у концентраційних таборах були знищені мільйони євреїв. Попри те, антисемітизм не почався із Голокосту і не закінчився ним, а проявляється й досі.

Фашизм – право радикальний політичний рух насильства. Він знищує демократичні свободи і дискримінує членів визначених меншин і людей із відмінними поглядами. Фашисти вірять не у парламентську демократію, а у правління однієї людини. Цей рух будується на яскраво вираженому націоналізмі, який часто перетворюється на расизм. Під час періоду між Першою та Другою світовими війнами, а також у час Другої світової багатьма європейськими державами керували фашистські диктатури. Саме слово «фашизм» виникло у час правління італійського диктатора Муссоліні.

Чому обрана саме така дата – 9 листопада?

Цей день – невипадковий. Саме 9 листопада 1938 року став днем погрому «Кришталевої ночі». Сьогодні цю дату розглядають як символічний початок Голокосту. Того дня були знищені та спалені сотні єврейських храмів, магазинів та будинків. Багато євреїв були побиті добре підготовленими для насильства нацистськими загонами. Було вбито щонайменше 91 людину, інші – покалічені. Нацисти знищили 267 синагог. Більшість будівель були буквально стерті з лиця землі згодом після погрому.

Формальний привід подій

Як привід використали замах на життя, а згодом смерть німецького дипломата – третього секретаря німецького посольства у Парижі, барона Едуарда Ернста фон Рата. Замах скоїв 17-річний єврейський підліток Гершель Грюншпан. Хлопець таким чином прагнув помститися за страждання своєї сім’ї, яке та пережила під час депортації до міста Збоншинь, що у Польщі. Гершель придбав пістолет і без жодних перешкод потрапив на територію посольства та вистрілив у Рата, хоча хотів убити посла.

Про жертв погрому

З самого початку подій багато євреїв арештували та перевезли у німецькі концентраційні табори. Близько 30 тисяч людей транспортували у Бухенвальд, Дахау, Заксенгаузен. Багато із них загинуло, деякі були звільнені лише після того, як вирішили емігрувати з Німеччини, але при цьому втратили усе своє майно.

Результат погрому – потік біженців, які покидали нацистську Німеччину. Протягом 10 місяців з країни емігрувало 115 тисяч євреїв. Деякі з них вирушили в інші європейські країни, інші – у Палестину. Багато з них шукали притулку у США та Китаї.

Єврейські біженці, які рятувалися втечею від нацистського насилля, часто ставали жертвами дискримінаційної політики у демократичних країнах. Приміром, багато держав відмовилися прийняти шукачів притулку, які зовсім не мали грошей. А таких було чимало, адже люди були змушені залишити усе своє майно на батьківщині. Через міжнародну економічну кризу 1930-х років у людей з’явився страх не знайти роботи чи втратити ту, що мають. Це у свою чергу призвело до ксенофобії та антисемітизму, адже боялися, що євреї можуть посісти робочі місця.

Дуже швидко після початку Другої світової війни, у вересні 1939 року, імміграційна та візова політика деяких держав стала ще жорсткішою. Її результат – багато біженців так і не змогли знайти безпечного притулку й загинули під час Голокосту в окупованій нацистами Європі.

Чому події отримали саме таку назву?

Нацистська пропаганда назвала погром «Ніччю розбитого скла» або «Кришталевою ніччю» (німецькою – die Kristallnacht), бо мала на увазі розбите скло вітрин магазинів. Також вживали й інші назви, приміром, «Reichspogromnacht». Найчастіше зараз використовують вислів «Листопадовий погром», особливо у Німеччині.

«Кришталева ніч» та події, які трапилися після неї, стали своєрідним вододілом. Після цього расистська політика нацистського режиму більше не була обмеженою лише «юридично легальною дискримінацією» (Нюрнберзькими расовими законами), економічним бойкотом і щоденним використанням мови ворожнечі – вона стала проявлятися безпрецедентним насильством у велетенських масштабах.

За матеріалами інформаційної кампанії UNITED

Підготувала Ірина Ладика

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-17 00:47 :03