п'ятниця, 9 листопада, 2018, 14:26 Суспільство
Ідея російської мови, як другої державної, зникла навіки, – експерт-мовознавець
Фото: Катерина Клименко/ZIK
Фото: Катерина Клименко/ZIK

В Україні з 1997 року 9 листопада відзначається державне свято – День української писемності та мови. Проходять різноманітні заходи, які допомагають людям покращити свої орфографічні знання української та найважливіше – підняти престиж нашої мови. І одна з таких зустрічей відбувся вчора, 8 листопада, у Львові, де місцеві експерти дискутували на тему: «Мова – найсильніша зброя».

Кореспондент IA ZIK пропонує найцікавіші думки з цієї зустрічі.

Мовознавець та кандидат філологічних наук Галина Мацюк виступила з темою «Мова та національна ідентичність». Вона розказала, що на базі архівних документів НКВД та ГПУ, з’ясувала, що ці радянські служби намагалися знищити та розвалити ідею Української автокефальної православної церкви, створивши в надрах Російської православної церкви новий проект – української, а потім її знешкодити зсередини.

Закінчилося це все трагічно: засновників української церкви відсторонили, з’їзди відбувалися лише з метою дискредитації, а найстрашніше – це 1937-1938 роки, коли в умовах терору, майже все священство та активні віряни УАПЦ були заарештовані, заслані чи розстріляні.

«Українська Радянська Соціалістична Республіка, станом на 1932 рік, мала 45 мільйонів православних та 4,7 мільйонів католиків. Ці дані показують, що Україна була дуже релігійною державою. І коли я почала вивчати питання глибше, також вийшла на документи про знищення нашої Української греко-католицької церкви. З другого боку, попри весь жах, це можна назвати торжеством культури буття, адже імена тих святих, які загинули, присутні у суспільному та духовному дискурсі, до прикладу, відзнака Омеляна Ковча. І так сталося, що це все тепер має інші перспективи у XXI столітті – це розвиток стратегії національної безпеки України, коли ми творимо нову культуру безпеки, закон про національну безпеку, наприклад, новий мовний закон. А ідея російської мови як другої державної зникла навіки, адже суспільство доросло, щоб не дозволити цього», – розказала Галина Мацюк.

Фото: Катерина Клименко/ZIK
Фото: Катерина Клименко/ZIK

Український науковець та директор Міжнародного інституту освіти і культури Ірина Ключковська зазначила, що «нам, українцям, бракує системного підходу до вивчення рідної мови. Адже питання мови – це питання багатоаспектне, коли ми шукаємо національну ідею, потрібно говорити, як би ми її втілювали в Україні і поза нею.

«Я думаю, що ті проекти по знищенню автокефальної та греко-католицької церкви провалилися, бо були ті українці наші за кордоном, які зберегли те, що ми тут втрачали. Основний чинник ідентифікації українця – це його рідна мова. І про мову не можна ніколи забувати, адже кожна держава, яка дбає про свій розвиток, яка дбає про своє ім’я у світі, працює над поширенням своєї мови у світі. І мова виступає тут радше, як інструмент, яким можна дати знання у світі про культуру та досягнення народу. Ми також маємо подбати про концепт м’якої сили, щоб люди починали спілкуватися українською за власним бажанням. Цей процес удосконалення навчання, який ми розпочали десять років тому, коли не було стандартів вивчення української мови, коли ми створили наосліп свої підручники, за якими працює і українська діаспора, і іноземці в багатьох університету світу, дасть свій результат», – поділилася Ірина Ключковська.

Львівський журналіст Віктор Біщук розказав про доктрину Герасимова, яка передбачає ведення військових дій не військовими способами, визначальну роль у цій доктрині грає інформаційна агресія, в якій Україна активно перебуває з 2013 року. Журналіст поділився думками про масштабні дослідження закордонних експертів, які стосувалися феномену армії тролів.

«На жаль, наші північні сусіди зрозуміли найшвидше, як саме міняється цей світ, що немає монопольного права на інформацію ні в кого, крім Північної Кореї та Росії. Адже немає жодного превалюючого каналу у світі, все більшу і більшу роль відіграють соцмережі. Адже в час Революції Гідності першу інформацію ми дізнавалися через соцмережі, а не з офіційних ЗМІ. І сотні тисяч, мільйони користувачів можуть розповсюджувати інформацію, саме тому потрібно навчитися буди медіаграмотними та добре фільтрувати інформацію, щоб не бути обдуреними та зманіпульованими», – пояснив Віктор Біщук.

Нагадаємо, сьогодні День української писемності та мови.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 03:28 :14