Новини » Суспільство 8 листопада, 2018, 11:03
Сьогодні – день св. Дмитрія Солунського
Великомученик Дмитрій. Фото: risu.org.ua
Великомученик Дмитрій. Фото: risu.org.ua

Сьогодні православні та греко-католики згадують пам’ять мученика за християнську віру Дмитрія Солунського.

Згідно з життєписом, великомученик Дмитрій народився в місті Салоніки (Солунь) у Греції бл. 270 р. у аристократичній родині – його батько був проконсулом. Батьки майбутнього мученика були таємними християнами, оскільки у ті часи у ті часи у Римській імперії християнство було забороненою релігією. Після смерті батька римський імператор Гай Галерій Валерій Максиміан призначив Дмитрія проконсулом. Головним обов’язком Дмитрія було захищати свою область від зовнішніх ворогів, але імператор зажадав від нього також, щоб він переслідував християн. Дмитрій не виконав цього наказу, про що незабаром донесли імператору і той наказав ув’язнити проконсула-християнина. Повертаючись з походу, Галерій зупинився у Салоніках, де розважався гладіаторськими боями у цирку. Однією із «забав» були поєдинки гладіатора Лія з в’язнями-християнами, яких загартований у боях гладіатор легко перемагав і вбивав. Лія переміг юнак-хрестиянин Нестор, якого на нерівний бій благословив ув’язнений Дмитрій. Нестора повинні були нагородити, як переможця, але натомість стратили, як християнина. Коли імператор довідався про те, що перед боєм Нестор відвідував Дмитрія, то віддав наказ вбити непохитного у вірі християнина. За наказом Галерія охорона в’язниці заколола проконсула списами, а тіло викинули на арену звірям. Жителі Салонік таємно поховали тіло мученика.

Під час правління імператора Костянтина Великого (306-337 рр.) над могилою великомученика Дмитрія спорудили храм, а через сто років під час перебудови базиліки були знайдені його нетлінні мощі. З VII століття збереглися перші згадки про пахучу рідину – миро, яке почало виділяти тіло святого. Мешканці Салонік вважають св. Дмитрія покровителем міста і саме йому приписують його врятування від військ аварів у кінці VI ст.

За давньою церковною традицією у суботу перед святом великомученика Дмитрія згадують усіх «від віків померлих», особливо воїнів, що загинули за віру і вітчизну на полі бою, а також всіх померлих раптовою смертю.

У зв’язку з цим у Дмитрову, або «родинну», чи ще інакше – «дідову» суботу українці справляли осінні поминки померлих родичів. Поминали парастасом у церкві та обідом вдома. У народі існує повір’я, що в цю ніч на цвинтарі можна бачити тіні померлих, як вони встають із гробів і розходяться по хатах своїх родичів, які готують поминальні обіди.

Із святом св. Дмитрія пов’язані цікаві народні прикмети і приказки. Зокрема, наші предки у цей день прогнозували погоду: Прийшов Димитрів день – зима влізла на паркан; Коли на Дмитра холод і сніг, весна пізня і холодна, а якщо відлига – зима і весна теплі; Якщо Дмитра без снігу, то Великдень буде теплим; Дмитро на снігу – весна пізня.

Також у цей час завершувався сезон сватання, тому казали: «До Дмитра дівка хитра (перебирає женихами), а по Дмитрі хоч комин витре», тобто згодиться на все.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-24 11:15 :05