понеділок, 5 листопада, 2018, 16:55 Світ
Як Іран намагатиметься уникнути санкцій США
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Сьогодні, 5 листопада, набули чинності санкції США проти нафтової промисловості Ісламської республіки. Тегеран вже повернувся до деяких своїх старих трюків.

Підставні компанії, бартерні угоди, передача нафти у відкритому морі: це лише деякі з методів, які Іран може застосувати для того, щоб захистити свою економіку від американських санкцій, які вражають нафтову промисловість, про це пише The Atlantic.

Іран має великий досвід у цій сфері, адже він вже піддавався жорстким міжнародним санкціям, спрямованим проти його ядерної промисловості. Усе змінилося у липні 2015 року, коли було підписано угоду – Спільний всеосяжний план дій – з основними світовими державами, включаючи Сполучені Штати. Ця угода має юридичний статус та імпреміат Організації Об’єднаних Націй.

Вихід Вашингтона з угоди у травні цього року гарантує те, що Тегеран повернеться до своїх старих комбінацій.

У статті видання The Atlantic описані деякі кроки, на які пішов у минулому Іран, щоб уникнути санкцій США.

Відключення системи розпізнавання танкерів

Автоматична система розпізнавання дозволяє відслідковувати судна практично в режимі реального часу. Проте, є один нюанс: її можна у будь-який час вимкнути. Судно, яке не хоче, щоб кожен знав про те, що воно доставляє нафту у певний порт, може просто вимкнути свій транспондер та знову ввімкнути його, покинувши територію.

«Це досить ефективна тактика, яка також захищає і клієнтів», – сказала Поліна Ізевич, дослідниця, яка вивчає Іран та Північну Корею в Інституті міжнародних досліджень Мідлбері, Каліфорнія, США.

Іран знову використовує цю тактику, вимикаючи транспондери на своїх танкерах, сказала вона. Це дозволяє танкерам виконувати функції плавучих нафтосховищ для тих, хто бажає купувати іранську нафту в обхід американських санкції.

Транфери від судна до судна

Це загальноприйнятий та легальний спосіб розділити великі партії вантажу на менші. Проте Іран використовував його для приховання продажу нафти.

Ця схема працює наступним чином: іранський танкер розміщений біля порту або ж у відкритому морі доставляє нафту на інше судно. Потім друге судно входить у порт, де її продає. У 2013 році Міністерство фінансів США заявляло, що мета цього – «приховати справжнє походження нафти та ввести її на світовий ринок так, ніби вона не іранська».

Приховати, кому насправді належить нафта

Іран використовує підставні компанії та реєструє свої судна у третіх країнах, щоб уникнути міжнародної перевірки. Ці заходи є абсолютно законними у світі судноплавства, проте їх важко відстежити.

Ізевич зазначила, що у минулому Ірану вдавалося вправно приховувати країну, якій належать кораблі, перереєстровуючи свої судна на інші державні компанії, при цьому зберігаючи контроль над всіма операціями.

«Фактичний власник або менеджер насправді залишається незмінним, просто він не зазначений у документах, що відіграють основну роль», – сказала вона.

Іран також використовував на своїх суднах «зручні» прапори. Це звичайна практика у галузі судноплавства, завдяки якій власники судна можуть зареєструвати його у країні з більш гнучкими правилами. Проте у випадку Ірану зручні прапори доповнюють його зусилля, спрямовані на уникнення перевірки права власності.

Відмивання грошей

«Іран раніше використовував місця зі слабкою центральною владою для відмивання та повернення грошей», – пояснив Бехнам Бен Талеблу, який вивчає Іран у Фонді захисту демократій, США. Перед тим як Спільний всеосяжний план дій вступив у силу, Бабак Занджані, іранський мільярдер, використовував малайзійський банк та десятки фіктивних компаній, щоб продавати іранську нафту, заробляючи мільярди для режиму.

Бартерні угоди, Європейські зусилля та вплив на Близькому Сході

Іран може продовжити продавати нафту своїм найбільшим покупцям, просто здійснюючи бартерні операції або користуючись валютою, відмінною від долара.

Раніше він обмінював нафту на такі товари, як китайські автомобілі та телефони, та продавав її Індії за рупії. Китай та Індія, країни, економіки яких стрімко розвиваються та мають значний попит на нафту, є двома найбільшими покупцями іранської нафти. Вони можуть чекати на послаблення санкцій, однак адміністрація Дональда Трампа, яка хоче придушити іранський режим, виступає проти отримання Тегераном прибутків від реалізації нафти.

Європа ж, своєю чергою, роздумувала над тим, щоб створити спеціальний механізм для проведення торгівельних транзакцій з Іраном. Цей механізм може обійти фінансову систему США та дозволити європейським компаніям продовжувати вести справи з Іраном. До теперішнього часу Європейський Союз зробив декілька кроків, щоб створити його. Натомість, великі європейські компанії заявили про те, що будуть дотримуватися санкції.

Згідно з інформацією, іранський режим може також відправити свою нафту до Росії, де її можна буде переробляти та постачати європейським країнам. Тоді ці країни змогли б обмінювати нафту на товари, які потребує Іран, такі як медичні інструменти та промислові машини. США стверджують, що протистоятиме такому механізму, проте, яким чином, не зрозуміло.

Найбільш важливим, мабуть, є те, що Тегеран може реагувати на тиск Сполучених Штатів іншими методами. Вплив Ісламської Республіки на Близький Схід широкий, проте його вплив на Ірак особливо вагомий. Більшість високопоставлених політичних лідерів Іраку та його шиїтська міліція близькі до Тегерана, і Ірак залежить від електроенергії Ірану. Іран також має вплив, хоча й у меншій мірі, на Афганістан. Простіше кажучи, він має можливість блокувати усі зусилля США, спрямовані на стабілізацію ситуації у цих двох країнах.

Санкції США вступили у силу у понеділок, проте наступні кроки Ірану та міжнародної спільноти будуть зроблені поступово – протягом наступних декількох місяців.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

 

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 22:11 :27