понеділок, 5 листопада, 2018, 9:49 Світ
Хто вийде з тіні Ангели Меркель?
Канцлер Німеччини Ангела Меркель. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Канцлер Німеччини Ангела Меркель. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Вона сподівається залишитися на посаді канцлера до 2021 року, проте, скоріше за все, це неможливо.

Якщо у Ангели Меркель й були якісь емоції, вона цього не показала. Її виступ 29 жовтня був чітким та лаконічним, – розмірковує над ситуацією The Ekonomist.

У грудні пані Меркель піде з поста лідера правоцентристського Християнсько-демократичного Союзу (ХДС), що знаменуватиме завершення її майже двадцятирічного керівництва найпотужнішою політичною партією Німеччини. Вона також підтвердила, що це її останній термін на посаді канцлера. Вона додала, що «готова» залишатися канцлером до кінця свого терміну, тобто до 2021 році, – добре усвідомлюючи, що, цілком ймовірно, не матиме такої можливості.

Заява пані Меркель прозвучала через день після регіональних виборів у німецькій землі Гессен. Її християнські демократи виграли найбільшу кількість голосів – 27%, а близький союзник Волькер Буфф’є залишився прем’єр-міністром цієї землі. Проте, незважаючи на це, втрата підтримки суттєва – 11% у порівнянні з 2013 роком. Лівоцентриська Соціал-демократична партія (СДП) також втратила близько 11% голосів, здобувши лише 20%. Опитування показують, що багато хто у Гессені хотів таким чином покарати центральну владу у Берліні, де консервативний блок пані Меркель керує коаліцією разом з СДП. Партії, що входять до коаліції, витратили більшу частину цього року, відволікаючись на другорядні питання. Виборців це дістало. «Це чіткий сигнал, що так продовжуватися не може», – заявила канцлер, пише The Ekonomist.

Після 13 років правління Меркель, Німеччина готова до змін. Проте, на перший погляд, не зрозуміло, чому. Економіка є сильнішою, ніж будь-коли, та й рівень безробіття вкрай низький. Країні вдалося впоратися з великим припливом шукачів притулку у 2015 і 2016 роках, і відтоді кількість мігрантів різко впала. Проблема біженців практично не висвітлювалася у виборчій кампанії у Гессені.

«Існує невдоволення не лише політикою, а й тим, як вона здійснюється», – говорить Торстен Хаас, з Вільного університету Берліна. Політичні дрязги у Берліні породили відчуття того, що політики більше зацікавлені власними посадами, ніж служінню країні. Прихильність до традиційних партій також впала. Усе більше йдеться про ідентичність та про «відкритість та закритість» – питання, відповіді на які чітко дають лівоцентристські «Зелені» та ультраправі Альтернатива для Німеччини. Натомість, у ХДС та СДП відсутня єдність щодо таких питань, як міграція. У Гессені правоцентристський центр втратив приблизно однакову кількість голосів «Зеленим» та Альтернативі для Німеччини.

Наступнику пані Меркель доведеться вирішити, як позиціонувати партію. Триматися її центристського курсу та втратити ще більше виборців? Або обрати більш консервативний шлях та ризикувати тим, що ліберали підуть до «Зелених»? У грудні на партійному зібранні у Гамбурзі, члени Християнсько-демократичного союзу дадуть відповідь на це питання, обравши нового лідера, який, можливо, також стане наступним кандидатом у канцлери Німеччини, йдеться у The Economist.

Поки що існує три кандидати. Фрідріх Мерц – колишній лідер фракції консерваторів у Бундестазі та давній оппонент Меркель. Після того як вона перемогла його у 2002 році та посіла ключовий партійний пост, він залишив політику задля роботи у фінансах, а пізніше став головою спостережної ради BlackRock, компанії з управління активами. Якщо його оберуть лідером партії, Меркель важко буде втриматися на посаді канцлера, адже він з тих, кого варто остерігатися.

Наступним можливим кандидатом є Йенс Шпан, міністр охорони здоров’я Німеччини. Він молодий, амбіцітний та відкритий критик політики біженців пані Меркель, що робить його кандидатуру, як лідера партії, не вельми привабливою для неї. Він полюбляє спілкуватися з молодим консервативним канцлером Австрії Себастьяном Курцем та послом Дональда Трампа у Берліні Річардом Гренелем. Проте, його не дуже сприймають центристські члени партії та виборці.

Найкращою кандидатурою для пані Меркель є кандидатура Аннегрет Кремп-Карренбауер, яку вона у лютому обрала генеральним секретарем партії. Вона сприймається, як центристський союзник Меркель – це не плюс для партії, яка шукає змін. Проте, на відміну від канцлера, вона дотримується доволі соціально-консервативних поглядів. Аби перемогти, вона має вийти з тіні пані Меркель.

Хто б не переміг, політичний крок, зроблений Меркель на цьому тижні, є ударом для ультраправої Альтернативи для Німеччини. Канцлер була ключовою постаттю, яку звинувачували в усіх гріхах. Гасло «Меркель повинна піти» протягом багатьох років було основним та мало наступного року стати родзинкою передвиборчих кампаній партії у трьох землях Східної Німеччини. Загрозою для Альтернативи для Німеччини полягає у тому, що більш консервативний лідер може переманити назад певну частину невдоволених виборців.

Чи зможе пані Меркель втриматися на посту канцлера Німеччини? Це залежить від того, чи зможе вона співпрацювати з наступним партійним лідером та чи зможуть це робити її коаліційні партнери з Соціал-демократичної партії, що навряд чи буде можливим, якщо новим лідером Християнсько-демократичного союзу стане правоцентрист. Тим часом, за межами Німеччини ліберали вже побиваються над майбутньою втратою «лідера вільного світу». Зовнішня політика Німеччини залежить не від однієї людини. Проте, як досвідченого переговорника, здатного знайти компроміс, пані Меркель дуже не вистачатиме.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-17 04:42 :10