субота, 20 жовтня, 2018, 9:35 Суспільство
Самотність як шкільний предмет. Навіщо?
Ілюстративне фото Maryrose Kulp /modafinilsale.com
Ілюстративне фото Maryrose Kulp /modafinilsale.com

У США найбільш самотніми є молоді люди. Запровадження у шкільну програму предмету, який вчив би дітей боротися з почуттям ізоляції, могло б допомогти подолати цю проблему.

Починаючи з вересня 2020 року школярі у Великій Британії будуть вчитися, як долати почуття самотності, про це пише видання The Atlantic.

У січні прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей призначила першого «міністра з питань самотності». Цього тижня її адміністрація оприлюднила план на 84 сторінки, у якому детально описані дії, які потрібно вжито для подолання самотності по всій країні, включаючи заходи, які будуть запроваджені у школах. Школярі, починаючи з початкової школи, будуть мати обов’язкові уроки з міжлюдських відносин.

Психолог Університету Брігама-Янга Джуліанна Хольт-Лунстад, один з провідних дослідників з питань самотності в США, зазначила, що в Америці також існує проблема самотності і що школам слід прослідувати прикладу Великобританії та запровадити такі ж освітні уроки для подолання цієї проблеми.

Згідно з нещодавнім звітом медичної компанії Cigna, майже половина дорослих у США часом або завжди почуваються самотніми. Самотність, здається, особливо гостра проблема серед молодих людей. В одному з минулорічних досліджень з’ясувалося, що американці, віком від 21 до 30 років відчувають себе самотніми вдвічі більше днів, ніж старші люди, віком від 50 до 70 років, незважаючи на наявність великої кількості соціальних мереж. Наслідки самотності для здоров’я можуть бути серйозними: дослідження показують, що хронічна самотність пов’язана з різними проблемами зі здоров’ям, такими як зниження імунітету, порушення сну та серцево-судинні проблеми, такі як гіпертонія.

Варто зазначити, що самотність та соціальна ізоляція часто використовуються як синоніми, проте це різні поняття. Самотність – це почуття, яке може залежати або не залежить від того, скільки знайомих є в людини, адже багато людей відчувають себе самотніми або страждають від хронічної самотності, незважаючи на те, що вони не є соціально ізольованими. Тим не менш, соціальна ізоляція є провідним фактором самотності, – пише видання The Atlantic.

В ідеалі, шкільна програма щодо запобігання самотності, як зазначає Хольт-Лундстад, буде спрямована на подолання соціальної ізоляції, а також зосереджена на когнітивних процесах, які змушують людей почувати себе більш самотніми.

Хольт-Лундстад виступає за своєрідну «соціальну освіту», яка буде інтегрована в існуючі програми з охорони здоров’я та навчатиме студентів будувати та підтримувати дружні стосунки з іншими. Надання допомоги та підтримки тим, хто потребує цього – це безцінна соціальна навичка, яку можна опанувати в класі.

Звичайно, Хольт-Лунстад не перша, хто хотів би, щоб школярі здобували навичок соціальної підтримки та співпереживання. Ще у 1976 році дослідники рекомендували запровадити соціальну освіту – як спосіб навчання підлітків розвивати та підтримувати здорові відносини. У 2000 році академік Вейн Росс описав дещо інший підхід. Він вважав, що певні вчителі, особливо вчителі соціології, повинні подавати свої предмети з різних сторін, щоб заохотити до співпереживання різні групи студентів.

Проте Хольт-Лунстад вважає, що освіта з профілактики самотності не повинна обмежуватися навчанням школярів того, як підтримувати інших. На її думку, діти повинні навчитися змінювати власну негативну реакцію на ситуацію. «Наприклад, ви пишете комусь повідомлення, а вам не відповідають, – пояснила вона. – Замість того, щоб одразу ж припустити, що вони вас ігнорують, нехтують вами та накручувати себе, слід змінити думки на більш позитивні: «Можливо, людина за кермом, можливо, вона зайнята». Якщо ви інтерпретуватимете соціальні сигнали інших як негативні, то, автоматично поводитиметеся щодо них вороже». Існуючі стратегії, які допомагають людям змінити свої думки на більш позитивні, можна легко адаптувати до шкільної програми.

Єдиний нюанс запровадження соціальної освіти у школі полягає у тому, що це може забрати час та ресурси, які у даний час використовуються для інших профілактичних програм, таких, як ті, що спрямовані на подолання залежності від наркотиків, зменшення кількості самогубств та перешкоджання булінгу. Проте, як стверджує Хольт-Лунстад, самотність є фактором ризику цих форм поведінки. «Врахування соціальної ізоляції, самотності, соціального виключення допоможе нам вирішити й інші проблеми», – зазначає вона.

Оскільки самотність залишається однією з найбільш поширених проблем як в Америці, так і в усьому світі, опанування школярами превентивних навичок може допомогти виховати більш здорові майбутні покоління. Так само, як програми з фізичного виховання спрямовані допомогти дітям стати активними, здоровими дорослими, так, за словами Хольт-Лунстад, уроки з профілактики самотності можуть допомогти їм стати дорослими, здатними до співпереживання.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-16 14:34 :51