четвер, 11 жовтня, 2018, 13:48 Суспільство
Надія Щудлюк: Всі думали, що я збожеволіла, коли забрала з інтернату дорослу людину
ZIK
ZIK

Місіонерська поїздка у дитячий будинок змінила все життя Надії Щудлюк. Вона не змогла змиритися із жахливими реаліями, які побачила там. З цього почалася її волонтерська робота.

Про це йдеться в програмі «Добрий ZIK» на телеканалі ZIK.

«Ми поїхали у дитячий будинок, не маючи очікувань. Там нас зустріли коротко стрижені, брудні діти. Вони жили у сирих, затхлих кімнатах. Не зважаючи на жахіття, дітки підбігали до нас, обіймали, казали, що люблять», – пригадує героїня програми Надія Щудлюк.

Тоді дівчина довго і тяжко осмислювала побачене. За півроку вона знову зголосилася поїхати в дитячий будинок. Перші поїздки в Добромильський інтернат були дуже складними, від нестерпного смороду у волонтерів сльозилися очі. У кімнаті мешкало по 30-40 дітей і майже у всіх них – енурез.

«Спершу ми все прибирали, відмивали дітей, заплітали їм волосся. Так ми дуже прив’язалася один до одного. Та настав день, коли наших діток не стало в інтернаті. Хтось пішов на навчання, а когось віддали у психоневрологічний інтернат. Ми вирішили віднайти дітей», – розвідає Надія Щудлюк.

Діти були в Буківському психоневрологічному пансіонаті. Тут на Надю чекало нове знайомство, яке перевернуло все її життя.

Цією людиною була справедлива і добра Саша. Тоді їй було понад двадцять років. Вона пережила знущання, відчай, побиття. Дівчина тяжко працювала, щоби заробити собі на кусень хліба.

«Якось я написала листа батькові про погані умови, знущання, які тут переживаю… це знайшов директор. Він довго кричав на мене. Потім він вивіз мене, наче пса. Залишив без речей, їжі, грошей», – пригадує Олександра Шевчук.

Через лист Сашу перевели з Буківського у Підкамінський психоневрологічний диспансер. Тому дівчина перестала бачитися з Надією і почала звикати до нових реалій. Через постійний тиск Саша звернулася по допомогу до давньої знайомої.

«Коли доньці було три місяці, до мене приїхала Саша і попросила забрати її, мовляв, в диспансері просто помре. Ми порадилися з чоловіком і забрали її до себе», – розповідає Надія Щудлюк.

Героїні програми довелося пройти кілька кіл пекла бюрократії, щоби оформити відповідні документи і забрати Сашу з психоневрологічного диспансеру.

«У кожній установі мені дивувалися, думали, що я збожеволіла. Та мені таки віддали Сашині документи», – пригадує Надія Щудлюк.

Від того моменту Саша стала ще одним членом сім’ї. Для Надії – сестрою, а для маленької Соломійки – нянею. До того ж Надія знайшла роботу для жінки там, де й працює сама – у дитячому будинку «Благодать».

За свої добрі справи та сміливі вчинки Надія Щудлюк стала героїнею проекту та отримала подарунок – подорож замками Закарпаття.

До слова, раніше прес-служба МОЗ оприлюднила варіанти трансформації дитячих будинків.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-14 10:43 :10