вівторок, 9 жовтня, 2018, 11:57 Регіони
Чим не догодив директор краєзнавчого музею депутатам Рівненської облради?
Олександр Булига. Фото з відкритих джерел
Олександр Булига. Фото з відкритих джерел

Минулого тижня причиною чергового конфлікту на Рівненщині стала ситуація навколо затвердження, вірніше незатвердження, депутатським корпусом Рівненської обласної ради на двох сесійних засіданнях кандидатури директора обласного краєзнавчого музею.

Можливо, ця ситуація стане поштовхом для зміни механізму затвердження керівників комунальних закладів загалом у державі? Хто знає. Єдине, що на даний момент хочеться зробити, це обійтися без висновків і особистих суджень. Кадрове питання – справа тонка. Висновки хай кожен зробить сам.

Підвалини виникнення конфлікту

Позаминуле сесійне засідання Рівненської обласної ради (7 вересня 2018 року) увійшло в історію не лише тим, що депутати жодним чином не відреагували на виявлені прокуратурою напередодні сесійного засідання кричущі факти продовження незаконного видобутку бурштину, опору правоохоронцям з боку старателів і «споглядацьку» позицію місцевих чиновників. На ньому йшлося про діяльність низки комунальних закладів. З-поміж них – і про призначення директора Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Олександр Булига на конкурснiй комiсiї. Фото з відкритих джерел
Олександр Булига на конкурснiй комiсiї. Фото з відкритих джерел

Напередодні вересневого сесійного засідання спеціальна конкурсна комісія, яка складається з депутатів, посадовців ОДА та громадських активістів, затвердила на посаду кандидатуру Олександра Булиги. Він і до того працював директором музею, але термін дії контракту з ним закінчувався. Та ось на сесії депутати віддали за нього лише 16 голосів. Усього до Рівненської облради обрано 64 депутати. Тобто, для затвердження голосів забракло.

Тож, 30 вересня в Олександра Булиги закінчився термін контракту, а вже 1 жовтня чоловік став офіційно безробітним.

Далі колектив музею звернувся до вищих владних структур області з проханням залишити Олександра Булигу в музеї, оскільки він 13 років працював керівником закладу і наразі в музеї є вакансії, які він, на думку працівників закладу, міг би зайняти.

У сюжеті журналістів UA:Рівне наводиться думка голови профспілки музею Галини Данильчук:

«Я не кажу, що це має бути директорська посада, якщо її вже немає. Але є в музеї спеціальності і посади, які він міг би зайняти і продовжувати працювати на благо музею. Наприклад, є посада вченого секретаря».

Галина Данильчук. Фото з відкритих джерел
Галина Данильчук. Фото з відкритих джерел

А далі за хронологією розпочинається майже детективна історія.

У Рівненському міському центрі зайнятості Олександр Булига отримує скерування на роботу в музей саме на посаду вченого секретаря. Біля приміщення центру зайнятості, тримаючи в руках скерування, колишній директор поділився з журналістами своїми почуттями.

Олександр Булига:

«Я не претендую на посаду директора. Розумію, що це є європейський підхід. У Європі директори музеїв, у яких закінчується контракт, ні з ким не судяться. Вони кудись ідуть працювати. У мене поки немає місця працевлаштування, але є вакансія в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, яку я в законний спосіб хотів би зайняти».

Обійняти вакансію екс-директору не вдалося. Як згодом з’ясувалася, на це місце вже прийняли іншу людину – працівницю обласного архіву.

Залишається лише здогадуватися, яким чином у центрі зайнятості посада залишалася «світитися» вакантною, а фактично була зайнятою, і чому безробітному, видаючи офіційне скерування, давали надію та свого роду гарантію на працевлаштування?

Далі події розвивалися вже за межами області. Під кінець минулого тижня про ситуацію стало відомо у Верховній Раді.

Олександра Булигу підтримав народний депутат України Віктор Кривенко:

«Ми Олександра Булигу, який був керівником до 1 жовтня, поважаємо, вважаємо його фахівцем, і той фарс, який відбувся з конкурсом, який фактично провели, але потім провалили його в обласній раді, ми вважаємо його ганебним. І те просування будь-яким чином, тільки би свою людину, замість фахівця, який 31 рік пропрацював у цьому музеї, який виграє гранти, і музей розвивається, то… А в чому причина? Він з колективом категорично виступив проти забудови в охоронній зоні культурної пам’ятки культурної спадщини Національного значення (а саме музей і є такою пам’яткою). Через це його знімають з роботи», – зазначав народний депутат під час брифінгу.

І знову сесія, і знову відмова

Питання знайшло своє продовження вже наприкінці минулого тижня – 5 жовтня на сесійному засіданні Рівненської обласної ради. Його на розгляд депутатів було винесено з ініціативи депутата Миколи Кучерука:

«Я Олександра Булигу не знаю, але я знаю його справи. Музейні гостини були організовані вперше в Рівному. Це був той захід, який об’єднав усіх жителів нашої області. Хто може з керівників нинішньої влади таким похвалитися? У нас відбуваються «договорняки». І вони, на жаль, впливають на клімат довіри до влади».

Микола Кучерук (у центрі). Фото з відкритих джерел
Микола Кучерук (у центрі). Фото з відкритих джерел

Та повернемося до офіційних документів.

«Сьогодні Олександр Булига офіційно безробітний, а обов’язки керівника комунального закладу покладено на заступника директора з наукової роботи Олега Романчука. Пропозицію Кучерука депутати спершу підтримали і внесли до порядку денного питання про контракт з директором обласного краєзнавчого музею. Однак, розглянувши його після перерви, не віддали потрібної кількості голосів. «За» проголосували лише 19 обранців», – зазначається в повідомленні прес-служби Рівненської облради.

Як мовиться, без коментарів.

Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

А як же бути з рішенням конкурсної комісії, яка рекомендувала людину на посаду? Резонно постає запитання: навіщо тоді взагалі існує така комісія, що засідає в робочий час за кошт платників податків?

Олександр Данильчук, голова Рівненської обласної ради:

«Є постанова Кабміну. Хай би вони зробили постанову Кабміну, щоб не подавати на сесію. І тоді було б все добре – комісія прийняла, призначили і все. А якщо є постанова Кабміну, що треба подати на сесію на затвердження депутатами, то це порядок такий. Депутати повинні визначитися. Депутат має право – голосувати чи не голосувати. Ніякого порушення в цьому нема».

Олександр Данильчук. Фото з відкритих джерел
Олександр Данильчук. Фото з відкритих джерел

Чи буде після такого прецеденту в Рівненській області внесено зміни в постанову Кабміну про механізм призначення керівників комунальних закладів – покаже час.

Ситуація нагадує часи застою

Історію потрібно знати. На жаль, не всі можуть похвалитися такими знаннями. Місцина, де зараз знаходиться Рівненська обласна рада, ще в не дуже давні часи називалася коротко – обком Компартії України. Точніше – Будинок політосвіти обкому партії. А поряд з обкомом було приміщення партійного архіву. Там зібрано чимало особистих справ членів КПСС із їхніми заявами, доносами…(пардон, повідомленнями про порушення статуту КПСС та аморалку). Зараз там обласний архів, працівниця якого, за повідомленням місцевих ЗМІ, минулого тижня обійняла вакантну посаду вченого секретаря музею (ту саму посаду, що пропонували в центрі зайнятості О. Булизі). До речі, в Рівному ще й зараз більшість таксистів довезуть вас до цього приміщення, коли скажете: «до обкому». У залі, де зараз засідають депутати, проводилися пленуми обкому правлячої тоді партії. Є й у приміщенні великий зал. Там відбувалися партійні конференції. У «білій хаті», як тоді називали обком, вирішували все. Кадрові питання стояли на першому місці.

Так ось, як не крутіть, а все ж аналогія між недавньою історією та сьогоденням проглядається у діях влади. Тоді побутувала фраза: «Так вирішило бюро». Це означало жирну крапку в будь-якому питанні. При цьому хто і як вирішував, які критерії бралися до уваги і чим було рішення мотивованим, нікому не повідомлялося. Чи не нагадує минулотижневу ситуацію з музеєм? Хіба що нині результати голосування можна побачити на сайті облради а, знаючи інформацію про посади депутатів і рівень залежності (пардон, наближеності їх до влади), можна робити висновки стосовно того, звідки, як мовиться, вітер віє.

А для розрядки анекдот-бувальщина періоду застійних часів СРСР. Приїхала делегація з Радянського Союзу до Америки. Там їй показали досягнення тамтешніх сільгосппереробників. З-поміж продемонстрованого – машина з виробництва шашликів. З одного боку машини запускали барана. З іншого – вже видавалися шашлики. Дивилися-дивилися наші, та й питають: «А в зворотному напрямку можна?». Американці здивувалися й запитують: « А хіба таке може бути?». Наші кажуть, що може, і в Радянському Союзі така машина успішно діє. Американцям стало незручно. То й поцікавилися назвою такої диво-машини. «БУРО, – відповіли наші. – А діє вона так: запускають туди голову колгоспу, а виходить звідти дурень. Запускають дурня, а виходить – голова колгоспу. «Буро райкому партії» називається машина», – кажуть наші. Ось так.

Тож чому так вийшло?

Наразі висувається кілька версій теперішньої ситуації. Основна – активна позиція екс-директора музею проти будівництва багатоповерхівки у безпосередній близькості від приміщення самого музею. Мешканцям Рівного відомо, що ще кілька місяців тому Олександр Булига приходив на сесію Рівненської міської ради та просив депутатів ухвалити звернення про заборону зведення багатоповерхівки біля музею, бо застосування важкої будівельної техніки і забиття в землю паль призведе до руйнації музейного приміщення.

Старожили Рівного можуть пригадати, що це вже друга спроба будівництва в районі музею. За радянських часів у цій місцині намагалися спорудити якийсь об’єкт. За чутками, то мали бути нові обкомівські гаражі. Це викликало протести людей небайдужих. Активістами тоді ще таку категорію громадян ніхто не називав. Народ, як тоді було прийнято, почав апелювати в епістолярному порядку аж до ЦК КПРС. І диво сталося – будівництво, аби не пошкодити історичну будову, заборонили. І з часів розпаду СРСР там нічого не побудовано.

У двоповерховому будинку музею, збудованому в 1834-39 роках, містилась Рівненська чоловіча гімназія, історія якої пов’язана з іменами Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Короленка, Ніла Хасевича.

Рівненський обласний краєзнавчий музей
Рівненський обласний краєзнавчий музей

Місцина, де вже зараз планують спорудити багатоповерхівку, вважається в Рівному найпрестижнішою земельною ділянкою – тихе місце, паркова зона. Очікуються, що квартири в такому будинку коштуватимуть недешево.

А що далі?

Прогнози, як відомо, річ невдячна. Тим більше, що прогнозувати у наш час, коли все стрімко змінюється, просто безглуздо. Проте, повторюся, не слід забувати історію, принаймні Рівненщини. А вона підтвердить: народ тут ніколи не палав великою любов’ю до влади. Для підтвердження варто проаналізувати історію усіх виборчих кампаній, починаючи з 80-х років минулого століття. Тому, на кого влада «дивилася боком», діставалися голоси виборців. І вже після цього можновладці – колишні недоброзичливці – йшли з поклоном до депутата. Не виключено, що й теперішній безробітний екс-директор музею в найближчому часі сидітиме в депутатському кріслі, а теперішній депутат-чиновник стоятиме перед центром зайнятості за скеруванням на роботу. Усі під Богом ходимо.

Петро Хромих,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-23 01:27 :56