Новини » Суспільство 3 жовтня, 2018, 9:59
Українські письменники та діячі закликали підтримати законопроект №5556 про мови
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН

Українські письменники, вчені та громадські діячі виступили з підтримкою зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту №5556 «Про мови в Україні» і закликали народних депутатів прийняти його.

Про це йдеться в колективному листі на ім’я голови Верховної Ради Андрія Парубія, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«На розгляд поточної сесії Верховної Ради України надійшло три законопроекти про мови в Україні, підтримані Комітетом з питань культури і духовності... Вважаємо, що лише один із зареєстрованих законопроектів, а саме проект Закону №5556, найбільш повно і виважено регулює відповідно до Конституції України порядок застосування державної мови, мов корінних народів і національних меншин...

Ми закликаємо народних депутатів України ухвалити законопроект «Про мови в Україні» №5556 у першому читанні за основу», – йдеться в колективному листі на ім’я голови Верховної Ради Андрія Парубія.

У листі наголошується, що прийняття закону «сприятиме консолідації суспільства, формуванню і захисту національного мовно-інформаційного простору, посиленню національної безпеки і суверенітету України».

Документ підписали 149 діячів науки, культури і громадянського суспільства, в тому числі Іван Дзюба, Роман Балаян, Євген Бистрицький, Іван Вакарчук, Володимир Горбулін, Володимир Даниленко, Іван Драч, Сергій Жадан, Микола Жулинський, Михайло Іллєнко, Станіслав Кульчицький, Андрій Курков, Левко Лук’яненко, Іван Малкович, Іван Марчук, Тарас Петриненко, Ада Роговцева, Михайло Слабошпицький, Анатолій Солов’яненко, Ольга та Наталя Сумські, Микола Тронько, Степан Хмара, Володимир Яворівський та інші.

Верховна Рада в четвер, 4 жовтня, розгляне чотири законопроекти про мови в Україні.

Перший проект закону про мови (№5556) зареєстрований в грудні 2016 року. Його авторами виступили народні депутати Ярослав Лесюк (фракція «Блоку Петра Порошенка»), Ігор Васюник («Народний фронт») та інші парламентарії з фракцій коаліції.

Через місяць у парламенті з’явилося ще два законопроекти. Один із них – №5669 про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні. Його автори – позафракційний нардеп Михайло Головко, член комітету з питань культури і духовності Марія Матіос і група народних депутатів, серед яких глава комітету з питань культури Микола Княжицький.

Інший законопроект – про державну мову (№5670) – зареєструвала група парламентаріїв на чолі з Іриною Подоляк (велика частина цих депутатів входить до фракції «Самопоміч»).

У червні 2017 року Верховній Раді з’явився проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№5670-д). Його авторами виступили народні депутати з різних фракцій, автори двох раніше зареєстрованих законопроектів про мову. Цей документ підготували з ініціативи комітету з питань культури, який запропонував об’єднати положення трьох раніше поданих законопроектів в одному документі.

Однак усі зареєстровані в парламенті документи були внесені до того, як Конституційний суд України скасував закон про основи державної мовної політики – так званий «Закон Колесніченка-Ківалова». Його ініціювала Партія регіонів. Парламент прийняв його 3 липня 2012 року. Закон набув чинності 10 серпня. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

24 лютого 2014 року, після Революції гідності, Верховна Рада проголосувала за скасування Закону України «Про засади державної мовної політики». За його скасування тоді проголосували 232 народних депутати з 334 зареєстрованих у залі. Разом з тим, тодішній в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати прийнятий Закон. Отже, він не набув чинності.

У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська і Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.

Угорська мова стала регіональною в місті Берегове (Закарпаття), молдавська (румунська) – у селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-19 12:53 :48