понеділок, 1 жовтня, 2018, 16:42 Політика
Керівник ДБР у Львові Віталій Стець: Не боюся впливів, бо не маю жодних зобов’язань
Віталій Стець. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Віталій Стець. Фото: Юра Мартинович/ZIK

Як відомо, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба відмовив конкурсній комісії у призначенні переможців на 27 керівних посад у територіальні управління відомства через підозри у державній зраді та корупції. Відтак Львівське територіальне управління ДБР, що поширює свою діяльність на п’ять західноукраїнських областей, розпочинає роботу без директора. Призначено першого заступника та заступника. Обов’язки керівника тимчасово покладені на заступника Віталія Стеця.

У розмові із кореспондентом IA ZIK Віталій Стець – колишній оперативник СБУ – розповів, як запускається робота нового правоохоронного органу у Львові, які зарплати у його працівників та кому слід боятися появи ДБР.

Топ-чиновники, правоохоронці, військові – у полі зору ДБР

Нещодавно стало відомо про призначення вас заступником директора Львівського територіального управління ДБР? Наразі немає керівника управління. Чому саме така послідовність призначень?

– Мене призначено 21 вересня, відповідно до наказу директора ДБР. Я та перший заступник є переможцями конкурсу, обиралися внутрішньою конкурсною комісією ДБР. Кандидати у керівники територіальних управлінь обиралися зовнішньою конкурсною комісією. У пресі більше детально пояснювалися причини, чому на сьогоднішній день не призначено 27 кандидатів на посади керівників територіальних управлінь, які оголошені переможцями конкурсу – щодо них не було подано результатів поліграфу.

На даний момент призначений також перший заступник директора Владислав Савинець – колишній керівник військової прокуратури Львівського гарнізону. На мене покладено функції виконувача обов’язків директора територіального управління, оскільки, згідно із законом, у разі відсутності директора територіального управління його обов’язки виконує старший за віком заступник. Потрібно запустити роботу ДБР у Львові. Далі буду займатися, згідно із посадовими обов’язками, тим, що вмію – попереджувати, виявляти і розслідувати злочини.

Поясність для загалу, чим буде займатися новостворена структура – Державне бюро розслідувань, зокрема, на рівні регіонів?

– ДБР – новий правоохоронний орган, який забере функції слідства в органів прокуратури. Необхідність такого органу назріла давно. Це європейська практика, оскільки органи прокуратури проводили досудове розслідування, також наглядали за цим досудовим розслідуванням. Були також вимоги Ради Європи, це прописано в Конституції України. Минуло 20 років, коли врешті цей орган створено.

ДБР буде проводити досудове розслідування щодо топ-чиновників – від Президента, повноваження якого закінчилися, усього Кабінету Міністрів і керівників відомств до народних депутатів України та суддів. Другий великий блок – злочини, вчинені співробітниками правоохоронних органів. Третє – військові злочини, які раніше розслідувала військова прокуратура.

«Між ДБР і НАБУ конфліктів не бачу, роботи вистачить для всіх»

Це будуть некорупційні злочини високопосадовців, чи корупційні також? У такому разі, чи не буде накладатися ваша робота на роботу інших антикорупційних органів?

– По-простому поясню різницю між НАБУ та ДБР. НАБУ має у підслідності своїх суб’єктів, це також топ-чиновники, які вчинили корупційні злочини. Ми ж стосовно топ-чиновників будемо розслідувати інші злочини – некорупційні, наприклад ДТП чи інше. Водночас, якщо говорити про працівників правоохоронних органів, то корупційні злочини їх перших керівників (вищий начальницький чи офіцерський склад) – у підслідності НАБУ, а корупційні злочини їх підлеглих буде розслідувати ДБР.

У законі також прописано: якщо дуже велика сума неправомірної вигоди (розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму) – цим також буде займатися НАБУ. Тобто, ми працюємо по тих корупційних злочинах, які не є у підслідності НАБУ. Між ДБР і НАБУ чітко розмежовані повноваження.

Оскільки ваші функції не накладаються, відповідно конфліктів між структурами не мало би бути?

– Приводу для конфліктів я не бачу, роботи вистачить на всіх. Ми повинні займатись тим, до чого нас зобов’язав законодавець. Коли формувалося ДБР, законодавець передбачив можливість роботи в ньому досвідчених працівників, які працювали у спеціальних підрозділах боротьби з корупцією СБУ, Нацполіції. У ДБР є можливість працювати і професіоналам, і молодим прогресивним людям.

«Конкурс і зарплати передбачають, що в ДБР прийдуть професіонали»

– Ви як в.о. керівника у Львові маєте право формувати команду? Якою вона буде?

– Усі співробітники у ДБР призначаються за конкурсною процедурою, яка передбачає чотири етапи: два тестові етапи на знання законодавства, співбесіда, поліграф. Потім іде спецперевірка – це вже п’ятий етап після того, як переможця конкурсу оголошено.

Я не можу призначати команду на власний розсуд, є конкурсна процедура, прописана законом. Якщо не буде жодних застережень, які чітко вказані у законі, то ці люди будуть призначені.

ДБР запрацює як правоохоронний орган тоді, коли будуть призначені слідчі. Переможців на посади слідчих також оголосить внутрішня конкурсна комісія. Усі тестові процедури, співбесіди будуть у Києві. Єдине, можливо, перевірка на поліграфі буде проводитися вже на місцях. Ймовірно, ми використаємо можливості інших правоохоронних органів, наприклад СБУ у Львівській області, де є фахівці, які можуть якісно провести психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфу.

Наскільки великим буде штат територіального управління ДБР у Львові?

– Передбачено 114 вакантних посад, з яких близько 42 – слідчі. Окрім того, передбачені оперативні співробітники, на посади яких на сьогодні конкурс не оголошено – чекаємо змін до закону. Є колізія у законодавстві – закон про ДБР передбачає оперативні підрозділи, а закон про оперативно-розшукову діяльність не передбачає проведення оперативно-розшукових заходів співробітниками територіальних управлінь ДБР. Потрібно внести зміни до закону про оперативно-розшукову діяльність, після цього буде оголошено конкурс на оперативні посади.

– Окрім головного офісу у Львові, чи ще будуть підрозділи в областях?

– Розглядаються різні моделі. Законодавець прописав, що територіальне управління має бути розташоване у місті Львові. Водночас ми розуміємо: територія покриття велика, розуміємо необхідність приміщень в областях – для проведення слідчих дій та інших робочих моментів.

Наявність приміщення – на сьогодні питання і проблема номер один. Людям потрібно мати робоче місце, щоб сісти і робити свою роботу. Це насамперед стосується слідчих, які повинні мати доступ до ЄРДР, писати процесуальні документи. На сьогодні працюємо щодо пошуку приміщення. Нам ідуть назустріч органи місцевої влади та місцевого самоврядування. У Львівській ОДА нам виділили два кабінети, а це близько восьми робочих місць. Це мало. Думаю, міська рада теж надасть у межах восьми робочих місць. Працюємо щодо можливої довгострокової оренди приміщення, що перебуває у державній власності на балансі ДП НДІ «Система» на вул. Кривоноса, 6. Там 1,5 тис. квадратних метрів, але приміщення потребує ремонту. Наразі шукаємо місце, де б тимчасово розмістити штат слідчих. Станом на листопад, думаю, ми могли б запускатись як правоохоронний орган. ДБР як правоохоронний орган запрацює з моменту призначення слідчих.

Держава створила ще один силовий правоохоронний орган. У скільки обійдеться його отримання, яку зарплату отримуватимуть працівники на місцях?

– Кошторис на утримання ДБР на 2018 рік становить близько 650 млн грн. Територіальне управління тільки розпочинає роботу. Фінансування буде здійснено після того, як ми проведемо відповідні процедури в Держказначействі. Це певний процес. Думаю, вже у жовтні ми зможемо використовувати виділені державою кошти для матеріально-технічного забезпечення роботи територіального управління.

Зарплати – конкурентоздатні у регіоні, вони прописані у законі й прив’язані до розміру прожиткового мінімуму. У нас немає премій та інших моментів, лише надбавка за вислугу років.

Наприклад, керівник територіального управління – 26 прожиткових мінімумів (45812 грн до оподаткування), начальники відділів – 22 прожиткові мінімуми (38764 грн до оподаткування). Слідчий буде мати приблизно 35 тис. грн. Гірша ситуація з оперативниками, оскільки зміни у закон не внесені та їхня зарплата не прописана, хоча робота у них також складна. Знаю, що законопроект перебуває на розгляді у Верховній Раді. Поки що вони прописані як головні спеціалісти – їх посадові оклади 14400 грн. Насправді робота «опера» надзвичайно складна та відповідальна, це авангардний підрозділ, це ті, що завжди йдуть попереду слідчих, можуть допомогти, захистити. Думаю, коли законодавець внесе зміни, у них також буде достойна зарплата, і ми зможемо набрати людей, які її заслуговують.

Зарплати у ДБР більш гідні, ніж у поліції, відповідно ефективність вашої роботи мала би бути більшою? Чи є план щодо повернення коштів до бюджету від вашої діяльності?

– Звичайно, маємо повноваження щодо застосування конфіскації, спеціальної конфіскації. Якщо порівнювати з поліцією, хотів би нагадати, що працівників ДБР в Україні, відповідно до закону, буде близько 1,5 тисяч, а це в десятки разів менше, ніж у поліції. Тому навіть якщо наші зарплати більші, у загальному ми будемо обходитись дешевше. Конкурсний відбір і наявність таких зарплат передбачають, що сюди прийдуть професіонали. Якщо прийде професійна людина, вона буде ефективнішою для держави, ніж 10 непрофесійних.

Віталій Стець. Фото: Юра Мартинович/ZIK
Віталій Стець. Фото: Юра Мартинович/ZIK

«Головне не суворість, а невідворотність покарання»

Хто у першу чергу потрапить у поле зору вашої діяльності? Кому слід боятися?

– Законослухняним громадянам боятися не слід. Разом із тим, ми не можемо займатися якимись вибірковими речами. У поле зору нашої діяльності, безперечно, потраплять ті, які згідно зі ст. 216 КПК є суб’єктами вчинення злочинів, що перебувають у підслідності ДБР. Повторюся, це топ-чиновники, працівники правоохоронних органів, особи, що вчиняють злочини у військовій сфері.

Йдеться також про злочини, вчинені правоохоронцями проти особи – незаконний привід, незаконний арешт – перевищення повноважень правоохоронними органами щодо громадян України. У першу чергу, хочемо отримати підтримку від звичайних громадян, мешканців нашої території, які би нам повірили і хотіли з нами співпрацювати, а не замовчували злочини, скоєні проти них, через страх. Просимо, щоб люди нам надавали інформацію. Зі свого боку, ми теж гарантуємо відкритість.

Наразі в Україні гучні затримання високопосадовців, маски-шоу завершуються тим, що ніхто із винуватців злочину не сідає до вязниці? Дуже багато громадян не вірить, що хтось із топ-чиновників може бути справді покараний….

– Насправді є багато прикладів, коли високопосадовці були покарні. Усі знаємо стару і правильну тезу: головне не суворість, а невідворотність покарання.

Я не готовий коментувати ситуацію назагал, а готовий говорити про конкретні кримінальні провадження, які буде відкривати ДБР. Думаю, нас будуть оцінювати не за словами, а за діями. Коли розпочнемо роботу як правоохоронний орган, відкриємо перші кримінальні провадження – будемо готові звітувати перед громадськістю. Будемо здійснювати супровід, щоб правопорушник поніс покарання згідно із законом.

Це для вас мало би бути справою честі…

– Безперечно. Ми новий правоохоронний орган, нам доручили таку роботу – ми не можемо підвести ні керівництво ДБР, ні законодавця, ні громадян України. Будемо робити все для того, щоби у ДБР був імідж правоохоронної структури, яка робить реальні речі, не піариться, не займається якимись бутафорними моментами.

Усім відомо, як працює українська судова система – справи у судах загрузають на роки. Провадження від ДБР теж будуть розглядати загальні суди?

– Наразі так. На даний час – усі ми в однакових умовах. Як буде далі – це вже не в наших повноваженнях. До речі, судді є також суб’єктами розслідувань ДБР.

– Наскільки тісним є ваше спілкування з місцевою владою, яку ви теж маєте контролювати?

– Якщо говорити про контроль, то є колізія у законодавстві. На сьогодні у нашій підслідності суб’єктами є державні службовці виключно категорії «А».

А щодо спілкування з міцевою владою, безперечно, будемо просити у них сприяння щодо приміщень для забезпечення роботи територіального управління.

– То міські голови, голови ОДА – ваші «клієнти»?

– Є колізія: згідно із КПК вони не належать до наших суб’єктів. Разом із тим, закон про ДБР їх відносить до наших «клієнтів». Законодавець це має врегулювати. На майбутнє перші керівники будуть не те, що нашими клієнтами, а суб’єктами, що перебуватимуть у полі зору.

Наразі ми працюємо як державний орган, не як правоохоронний. Звичайно, розраховуємо на нормальні взаємовідносини. Я противник упередженого ставлення до будь-кого. Згадані вами керівники потраплять у поле зору ДБР тільки тоді, коли переступлять межу закону.

«Те, що я міг боятися, пройшло у мене вже давно»

Ви нова людина на високій посаді, широкому загалу не відома. Розкажіть про ваш «бекграунд»?

– Я непублічна людина, оскільки вся моя професійна кар’єра пов’язана із оперативною діяльністю. У 2002 році я був призначений на оперативну посаду в одному із підрозділів Управління СБУ у Львівській області. До 20 вересня 2018 року я проходив службу в органах СБУ на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, оперуповноваженого на особливо важливих об’єктах, був керівником районних підрозділів у Самбірському, Стрийському районах. У Стрию тоді був затриманий підрозділ БНОН (боротьби з незаконним обігом наркотиків, – ZIK)у повному складі – від керівника до опера, які були засуджені до тривалих термінів позбавлення волі. Майже чотири роки був керівником одного з підрозділів у спецпідрозділі боротьби з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Львівській області, працював по лінії контррозвідки, був керівником відділу. У званні – полковник, на даний час полковник запасу СБУ.

Керівник ДБР Роман Труба – теж львівянин. Ви особисто знайомі?

– До мого призначення я не був особисто знайомий із керівником ДБР. Ми в роботі з ним не перетиналися, як і з переможцем конкурсу на директора територіального управління Миколою Дзюруком. Він також львів’янин.

Якщо вас цікавить, оскільки ми усі львів’яни, чи хтось мене кудись лобіював – можу запевнити, що я у загальному порядку подавав документи на конкурс, їздив складати тести. До слова, непогано складав – із 100 запитань із загального знання законодавства, правильно відповів на 95. Щодо практичних завдань – на всі 25 відповів правильно. Вперше із керівником ДБР Романом Трубою познайомився, коли приїхав до нього на співбесіду, – після того як мене оголосили переможцем і я пройшов спеціальну перевірку та психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, отож він приймав рішення щодо призначення.

Наскільки самостійним ви будете як один із керівників ДБР у Львові? Чи не боїтесь різних впливів, які можуть бути на вас, у тому числі і силових?

– Я давно працюю у правоохоронній системі. Те, що я міг боятися, пройшло у мене вже давно. Щодо можливого впливу політиків – один із принципів діяльності ДБР – аполітичність, ми поза політикою. Оскільки був конкурсний відбір і мене призначено як переможця конкурсу, то жодного впливу не може бути, бо у мене немає жодних зобов’язань. Я свідомо оцінював свої сили і подавався не на першого керівника, а на заступника, оскільки розумів, що оперативно-розшукова діяльність – це те, що я вмію найкраще.

Те, що я виконую обов’язки керівника, це більше випадок. Але я готовий до виконання усіх організаційних речей. Думаю, ми увійдемо в історію як ті, хто починав діяльність цього органу.

Що для вас значить ця посада – чи спосіб заробітку чи карєрного росту, самореалізації?

– Безперечно, це для мене кар’єрний ріст. Необхідне для прожитку у мене було завжди. Зараз ця посада передбачає вищу зарплату. Кожна людина хоче працювати і отримувати достойну зарплату. Це нормальний процес.

Ви не до кінця відповіли на запитання про можливість здійснення на вас фізичного тиску чи залякування. У вас є охорона?

– Охорони немає. Вважаю, що ми живемо у цивілізованому суспільстві. На законодавчому рівні передбачено захист працівників правоохоронних органів. Нічого не боїться тільки божевільний. Страх – це нормальна природна реакція організму, але страх не повинен переростати у паніку. Якщо людина чогось дуже боїться, їй не потрібно йти в ту сферу. Думаю, робота по лінії контрозвідки була більш небезпечною, ніж робота щодо протидії, зокрема, корупційним злочинам. Щодо оперативників, думаю, прийдуть самодостатні сміливі хлопці, яких не треба охороняти.

Наталія Шутка,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-16 15:04 :10