Новини » Економіка 27 вересня, 2018, 15:54
Ринок праці: які кадри будуть в тренді у найближчі роки
Фото: gurt.org.ua
Фото: gurt.org.ua

Тільки-но розпочався навчальний рік, але багато випускників шкіл вже зараз визначаються, з якою професією пов’язати своє життя, щоб гарантовано бути затребуваним на ринку праці. І це головний біль не тільки підлітків, а й їхніх батьків.

Які кадри в тренді? Як обрати спеціальність, щоб не залишитися «за бортом»? Чого шукають іноземні інвестори в Україні й яку оплату праці пропонуватимуть українцям у найближчому майбутньому? Про це кореспондент IA ZIK розпитала у керівника управління інвестиційної політики Львівської ОДА Романа Матиса.

Хороший сантехнік може заробляти більше, ніж поганий економіст

Як професії зараз найбільш затребувані на ринку праці? Як формується запит на кадри? Чи є програма, кого потрібно навчати?

– Через те, що частина працівників перебуває у тіні, частина зарплат у тіні, частина бізнесу показує тільки мінімальну необхідну суму виплат, маємо ситуацію, що статистика оперує не зовсім достовірними даними з точки зору того, як є насправді.

Офіційними і достовірними є дані про кількість студентів. На сьогодні 21 тис. студентів у Львівській області навчається у професійно-технічних закладах і близько 123 тис. навчаються у вищих навчальних закладах. Розрив у п’ять разів. Усі хочуть дати дітям хорошу освіту, щоб вони вибилися в люди, мали кращу роботу, ніж ми. Ніхто не думає про те, що його дитині, можливо, не треба бути юристом, економістом, бухгалтером, журналістом, тому що це – не її. Можливо, їй достатньо в житті бути хорошим, класним зварювальником, слюсарем, сантехніком. Ці професії у розвинених країнах місцями оплачуються навіть дорожче, ніж послуги економіста. Хороший сантехнік може заробляти більше, ніж поганий економіст. Цей розрив – це ілюстрація суспільства сьогодні. Пропозиція на ринку вищої освіти суттєво більша – 20-25 тис. випускників щороку. Куди вони діваються, чи справді вони на ринку потрібні? За статистикою, у Львівській області 60% офіційно зареєстрованих безробітних мають вищу освіту. У межах України звучала цифра про 80%. Це основна помилка. У той час виробничі підприємства, які прийшли в область, криком кричать: дайте нам молодих якісних спеціалістів, які мають рівні руки, розумну чисту голову, «заточену» під такого типу роботу, які розуміють, як зварювати, як працювати з металом, електропроводкою. Наявні професійно-технічні заклади не випускають такої кількості працівників виробничих професій, яка потрібна.

Ми, у ЛОДА, розуміємо цю проблему й працюємо з підприємствами, які присутні в області, щоб змінити кардинально навчальні плани і програми існуючих закладів професійно-технічної освіти і випускати на ринок фахівців тих спеціальностей, яких конкретно потребує бізнес.

Щодо запиту на конкретні професії, ми зараз у процесі коригування. Збираємо конкретні запити від підприємств, які спеціальності потрібні. Працівники сфери послуг затребувані – готельної, ресторанної сфери. Зварювальники потрібні, будівельні професії усі потрібні, усі спеціальності швейної галузі, легкої промисловості. Бракує фахівців у аграрному секторі.

Як підняти престиж робітничих професій, яких бракує?

– Дуже просто. Має бути розуміння, що цим дійсно можна заробляти на життя. А цим можна заробляти на життя! Питання у тому, щоб ти був дійсно класним фахівцем. Загальний добробут населення зростає. За статистикою, у цьому році кількість українців, які відпочивали за кордоном зросла на 25%. Напевно, фінансова складова цих 25% українців покращилася у порівнянні із минулим роком. Вважаю, що на сьогодні у Львівській області є можливість заробити непогану місячну зарплатню, якщо ти дійсно хочеш працювати. У дискусіях про зарплату Львівщину часто порівнюють з Польщею. При цьому забуваємо: в Україні говоримо про восьмигодинний робочий день та 40-годинний робочий тиждень. Коли називають цифри, що у Польщі можна заробити удвічі більше – але це 12 годин роботи у день, і не п’ять, а шість робочих днів у тиждень. Якщо хтось буде докладати стільки зусиль тут, щоб заробляти, у нього і тут є така можливість заробити такі ж гроші, як за кордоном.

Добробут зростає, збільшується попит на послуги та вартість послуг.

Три останні роки ми займалися тим, що залучали підприємства, котрі потребували некваліфікованої робочої сили. Тобто є очі, голова, руки – решту можемо навчити тих операцій, які потрібні, вони нескладні. Для цього людина не мусить мати освіту. Це щабель, який ми мали пройти. Зараз ті люди вже професіонали, вони вже закруті для тих виробництв, багатьом вже не цікаво, вони хочуть розвиватися. Наступний крок, над яким працюємо – хочемо залучити більш технологічні виробництва, які потребують працівників вищої кваліфікації. Маємо вже кваліфіковані кадри. Вже не говоримо про ціну працівника, а про його кваліфікацію. У Львівській області непогані зарплати у тих компаніях, які прийшли сюди з виробництвом, якщо говорити про функції, які працівники там виконують. Наступний виток – прийдуть більше технологічні компанії, які потребуватимуть працівників вищої кваліфікації, але й будуть платити вищу зарплатню.

Оплата праці для некваліфікованих робітників зупиниться на 500 євро

Чи ці професії, які є зараз найбільш затребувані, належать до найбільш оплачуваних в області?

– Ситуація наближається до того, що таки так. Бо коли є дефіцит кадрів, компаніям починає стимулювати усім, чим може, у тому числі грошима. Відчувши справжню конкуренцію за працівника, на сьогодні будівельні компанії платять майже так, як за кордоном. Мій товариш, який керує однією з іноземних компаній в Україні, гарно охарактеризував ситуацію: зараз не ринок працедавця, а ринок працівника. Зараз працівник вибирає, де він буде працювати. За 2016-2017 роки на 140 підприємствах, які відкрилися в області, створено більше ніж 20 тис. нових робочих місць.

Керівництво області часто хвалиться відкриттям підприємств «Фуджікура», «Бадер». Яку зарплату там пропонують рядовим працівникам? Чому там проблема з кадрами?

– Немає проблеми з кадрами.

Часто на вулицях розміщують оголошення, роздають листівки про вакансії на цих підприємствах

– Оголошень стільки не тому, що люди їдуть за кордон чи йдуть з компанії. Компанія «Фуджікура» має повний обсяг робочих місць понад 5 тис. На сьогодні працює близько 3,8 тисяч. Середня статистика працевлаштованих у тиждень на великому підприємстві від 50 до 80 людей. Уявіть, що вам потрібно 2 тис. людей і ви по 80 людей у тиждень працевлаштовуєте, фізично більше неможливо. Порахуйте скільки тижнів на це треба і, відповідно, років, щоб досягти максимальної наповненості. Коли «Бадер» бере новий контракт і в нього відкривається 1,5 тисяч нових робочих місць, вони розуміють, що за завтра цього не наберуть. Це буде тривати протягом 2-2,5 років.

Скільки на таких підприємствах людина може заробити у місяць?

– Зарплата працівника найнижчої кваліфікації на виробництві, а це людина, яка працює на конвеєрі, виконує певну функцію, – складається з базової ставки, є бонус за присутність (чим більше ти на роботі, тим вища у тебе премія за присутність), бонус за продуктивність, за якість (немає браку), за інновації та інше. Базовий працівник на лінії отримує на руки, вже після оподаткування, у межах 9-12 тис. грн. Чим більший ранг працівника – більша зарплата.

Чи це достатня зарплата, щоб втримати людей, щоб вони не їхали за кордон?

– Як на мене, це не межа мрій для людини, щоб якісно жити. Але це не жах, який був три роки назад. Зарплатня виросла суттєво і ще буде рости. Але маємо бути свідомі того, що найближчим часом вона не буде рости «реактивно» – бо ми станемо неконкурентні. У Сербії, Македонії некваліфікований працівник, який працює на лінії, коштує 550 євро – це трошки більше як 17 тис. грн до оподаткування, після оподаткування це 13-14 тис. грн в еквіваленті. До цієї межі оплати праці для некваліфікованого працівника ми ще цікаві для потенційного інвестора. Якщо ми будемо дорожчі – питання, чи ми будемо цікаві?! Компанія буде згідна заплатити більше за цю роботу лише в одному випадку: якщо ми будемо більш продуктивні і більш якісні.

Моє розуміння таке, що ріст оплати праці за некваліфікованих робітників зупиниться десь в районі 500 євро у перерахунку на гривню на руки.

Коли це станеться?

– Думаю, це перспектива найближчих двох-трьох років. Далі нема логіки рости зарплатам. Якщо у Польщі працівник за цю роботу отримує 700-800 євро, то компанії нема змісту тут платити за новий завод.

Українці далі цікаві іноземним інвесторам як дешева робоча сила…

– Не тільки українці. Словаки, поляки так само були цікаві. На сьогодні Сербія, Хорватія, Македонія, Румунія, Угорщина теж тому цікаві. І це нормально для бізнесу, він шукає таких можливостей. Але це не означає, що це основа економіки регіону. Наступний крок – у нас вже є кваліфіковані кадри, які пройшли школу виробництва, мають розуміння корпоративної культури. Компанії, які потребують більш якісних кадрів, почнуть дивитися на Україну і будуть платити більше за якісного працівника. Не бачу трагедії у тому, що ми на цьому етапі конкурували ціною працівника.

Середня зарплата у Львівській області суттєво нижча, ніж по Україні (станом на липень по Україні9170 грн)?

– Велику позитивну корекцію нам зробила поява цих іноземних підприємств та їх офіційні «білі» зарплати. Як би цього не відбулося, ситуація була би ще більш плачевна. Завдання зараз – призвичаїти український бізнес показувати «білі» зарплати повністю, а не частково. Коли це відбудеться – будемо говорити про якісь об’єктивні цифри. Зараз середня зарплата на Львівщині 8555 грн.

Проблема – у свідомості українського бізнесу.

Які спеціалісти будуть потрібні в найближчі роки

Чи відбувається комунікація між бізнесом і освітою, аби допомагати виховувати собі кадри, брати студентів на стажування?

– Збираємо як бізнес, так і освітні заклади. До прикладу, було завдання показати бізнесу, що в нас є освітні заклади, які готують швачок, а освітнім закладам показати бізнес, якому ці швачки потрібні. Ми провели таку зустріч, сторони обмінялися інформацією.

Формується кластер автомобілебудування. Ми їх теж зібрали, зібрали представників кількох навчальних закладів. Багато компаній мають тренінгові центр, де вони навчають людей з нуля. Бізнес краще знає, що йому потрібно – таких фахівців у такій кількості, а таких – стільки. Бізнес може виділяти частину бюджетів на утримання навчальних закладів у частині їхніх практичних лабораторій, купити чи дати старе обладнання, щоб студенти на місці проходили практику. У Німеччині дуальна освіта – це норма. Коли студент ходить два дні на пари, а три дні на практику на підприємство. Підприємству це цікаво, бо воно бачить людину, інвестує у неї, кращого працівника забирає собі. Деякі компанії у Львівській області це вже практикують, хоча механізму дуальної освіти в Україні не існує на сьогодні. Є компанії, які вибрали один-два навчальні заклади, над якими взяли неофіційне шефство. Компанія надає безповоротну матеріальну допомогу у вигляді обладнання, щоб створити лабораторію, де діти навчаються, проходять практику. Згодом студенти, яким цікаво, йдуть працювати до неї. Таких компаній кілька. Наше завдання зараз це мультиплікувати, зробити можливим для всіх. Тоді питання бюджетів, які ми будемо скеровувати на підтримку профтехосвіти для нас буде частково вирішено.

Зорієнтуйте, які професії перспективні у найближчому майбутньому?

– У виробничих напрямках, однозначно, буде розвиватися автомобільна галузь. Тому слюсарі різного рівня будуть щораз більше затребувані. Усі професії, що пов’язані з електронікою, фахівці у галузі IT. На фахівців легкої промисловості попит буде зростати. Він уже є величезний.

Щодо вищої освіти, зокрема, у Львові буде попит на фахівців галузі, пов’язаної із аутсорцингом бізнес-процесів та суміжними галузями. Також фінансисти, економісти, юристи. Нарешті на них буде попит. Фахівці з HR та рекрутингу. Потреба у таких кадрах росте із кожним днем. Фахівці з управління нерухомістю, маркетингу та усі спеціальності, пов’язані із IT. Зокрема, думаю, найближчим часом «проривним» буде напрямок «Інтернет речей», який на сьогодні майже не відомий широкому загалу. Однозначно, фахівці з кібербезпеки. Вже на сьогодні через дефіцит фахівців з кібербезпеки в Україні, рядовий якісний працівник може спокійно заробляти 10 тис. доларів у місяць.

Аграрна сфера дуже безнадійна?

– Ні, не безнадійна. Сільське господарство розвивається, але, швидше за все, це буде фермерство, їм потрібні будуть фахівці в агрономії. Бо в бізнесі великих агрокомпаній вже все ок. Трактористи на сьогодні затребувана професія, їх мало, а техніки в сільському господарстві більшає, що тішить, бо українці вже менше горбатяться із сапами.

Якщо не секрет, яку освіту здобувають ваші діти?

– Мій син вступив цього року у Львівську політехніку в Інститут комп’ютерних технологій та аналізу на спеціалізацію «Інтернет речей». Коли постало питання вибору професії, він однозначно себе бачив в ІТ-галузі, але яка спеціалізація, – було не зрозуміло. Бути просто програмістом – це нудно, це вже вчорашній день. Ми ознайомлювалися з різними спеціалізація і зупинилися на цій, бо йому це видалося найцікавішим, а мені – найперспективнішим.

Донька тільки буде вступати. Думаю, її вибір не зміниться і залишиться міжнародна економіка.

Тобто, ви представник цієї частини українців, які вважають, що їх діти мають обовязково отримати вищу освіту?

– Вони теж вагалися від виробничої професії до професії, яка потребує вищої освіти. Але у них ще немає досвіду, вони оперують частково емоціями. Коли вони робили якийсь вибір, ми сідали і розбирали, чи дійсно ти цього хочеш. Кінцеве рішення все одно було за ними. Я також з тих українців, які би хотіли, щоб життя їх дітей було якнайлегшим. Бажання отримати вищу освіту і добитися чогось більшого у житті – це похвально, у цьому немає нічого поганого.

Наталія Шутка, IA ZIK.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-24 23:11 :46