вівторок, 18 вересня, 2018, 15:54 Економіка
Менше аптек – доступніші ліки? Що не так з «аптечним» законопроектом
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН

Зареєстрований у Верховній Раді проект змін до Закону «Про лікарські засоби» покликаний зменшити кількість аптек в Україні і зруйнувати монополію великих аптечних мереж. Принаймні, таку мету декларують його автори. Наскільки актуальна ця проблема і до чого призведуть запропоновані зміни? І найголовніше – чи стануть від цього ліки доступнішими для українців? Аргументи «за» і «проти» цього законопроекту зібрала інформагенція ZIK.

Менше аптек і власники-провізори

У пояснювальній записці до законопроекту № 8591 зазначається, що його розроблено для виконання Угоди про асоціацію України з ЄС в тій частині, яка стосується правил конкуренції в окремих сферах.

При цьому автори документа вказують на негативні тенденції на ринку лікарських засобів: «За оцінкою Антимонопольного комітету України у 2015-2016 роках, у фармацевтичному секторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкоджають розвитку конкуренції».

Ініціатори законопроекту стверджують, що великі аптечні мережі працюють на збільшення прибутку – роблять акцент на швидкому продажу найбільш комерційно «цікавих» медикаментів, при агресивній рекламній політиці та водночас обмеженні пропозиції найбільш доступних препаратів. Водночас аптеки, що управляються індивідуальними підприємцями, зазнають дискримінації при поставках препаратів з боку великих аптечних мереж.

«Захист економічної конкуренції на місцевих ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами очікувано забезпечить зниження цін на лікарські засоби і медичні вироби та збільшить їх доступність у формі альтернативних продуктів», – йдеться у пояснювальній записці.

Якими ж засобами автори пропонують покращити ситуацію на аптечному ринку? Насамперед передбачається зменшення концентрації аптек за територіальною ознакою. Ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами не може бути видана, якщо на день подачі заяви про видачу ліцензії відстань по прямій лінії від місця запланованого розташування аптеки до найближчої аптеки становить менше як 500 метрів. Обмеження не застосовуються до аптек, що створюються для роботи у лікувально-профілактичних закладах.

«Такий підхід створить збалансовані фінансові умови для всіх учасників ринку (кожна аптека матиме змогу стати прибутковою та поставити акценти на виконанні суспільних завдань, покращенні рівня сервісу споживачів). Натомість сьогодні на локальних ринках присутнє явище надмірної конкуренції, що чинить деструктивний вплив на ринок: велика кількість конкурентів та їх конкурентна боротьба призводить до неринкових ефектів, наприклад, усунення тих учасників, що не в змозі здійснювати несправедливу практику решти (демпінг цін, несправедливі знижки за лояльність), або відсутність прибутковості, що унеможливлює розвиток бізнесу і професійне задоволення потреб клієнтів», – зазначають автори законопроекту.

Також вони пропонують обмежити кількість аптек, які можуть бути в одного власника. Фізична особа-підприємець (ФОП) може мати лише одну аптеку, а юридична особа – не більше чотирьох аптек, включно зі структурними підрозділами (аптечними пунктами), і то в межах однієї області. А якщо аптеки виготовляють власні ліки і займаються обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, то дозволяється мати вісім торгових точок.

Ще одна новація законопроекту – запровадження професійних вимог до власників (засновників, акціонерів) аптек. Зокрема, вони повинні будуть відповідати таким вимогам:

  • мати документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація»;
  • мати сертифікат провізора-спеціаліста, виданий закладом післядипломної освіти, або посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії.

Законопроект не передбачає скасування чи обмеження діючих ліцензій на здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Він застосовується до відносин, що виникли після набрання ним чинності. Водночас пропонується встановити перехідний період, щоб аптеки привели свою діяльність у відповідність з вимогами цього закону.

Чому аптекарі проти?

Зазначимо, поява законопроекту спричинила бурхливі дискусії й критику навіть з боку однопартійців його авторки – нардепа від «Самопомочі» Ірини Сисоєнко.

Противники цього законопроекту вважають, що, мовляв, йдеться насправді не про боротьбу з монополіями, а про банальний перерозподіл ринку, тоді як питання про зменшення чи збільшення кількості аптек має вирішувати сам ринок, а не політики. До того ж нові додаткові умови для видачі ліцензій – це ще й нові корупційні ризики.

Також серед аргументів критиків – те, що не враховується такий важливий фактор, як щільність населення, адже, до прикладу, в місті є потреба в більшій кількості аптек, ніж на тій самій території у сільській місцевості.

Законопроект містить преференції для державних і комунальних аптек, через що приватні аптеки вже нарікають на нерівні умови і нечесну конкуренцію.

Також серед застережень звучать такі, що начебто через нові вимоги до аптек та їх власників сільська місцевість залишиться без аптек і навіть що під загрозою може опинитися державна програма «Доступні ліки».

В «Аптечній професійній асоціації України» (АПАУ) взагалі заявили, що монополізація аптечного ринку – «надумана проблема»:

«За даними синдикативної бази даних «Axioma», за I кв. 2018 р. аптечна мережа – лідер займає трохи більше як 11% обсягів ринку серед юридичних осіб, топ-3 – 23,6%, топ-5 – 30%, а топ-100 аптечних мереж акумулюють 76% роздрібного товаро­обігу. Станом на 01.08.2018 р. поодиноким аптекам та аптечним мережам, у складі яких налічується до 10 аптечних закладів, належить 46% торгових точок. Мегамережам (більше як 50 торгових точок) загалом належить 36%. Для порівняння, у сегменті дистрибуції лікарських засобів частка топ-3 компаній становить 79% (станом на 01.01.2018 р.). Тобто причини демонополізувати аптечний сегмент немає».

Запровадження додаткових бар’єрів для діяльності аптек спричинить безпідставне їх закриття, масове скорочення працівників та підвищення цін на фармацевтичну продукцію, стверджують в Асоціації.

Що це дасть кінцевим споживачам?

Як запропоновані нововведення можуть в дійсності позначитися на аптечному ринку України і – що найбільше хвилює пересічних громадян – чи дозволять зміни зробити ліки доступнішими?

«Насправді із запропонованого законопроекту до кінця не зрозуміло, яким чином відбуватиметься реалізація його положень. Встановлений досить короткий перехідний період. Також, як відомо, у цивілізованому світі закон зворотної сили не має, тобто вимоги повинні стосуватися лише нових аптек. Метою цього законопроекту, скоріш за все, є приведення до єдиного стандарту усього роздрібного фармацевтичного ринку. Тобто, на мій погляд, багатьом аптекарям потрібно буде або підлаштовуватися під запропоновані вимоги, або закривати аптеки, – каже доктор фармацевтичних наук, президент громадської спілки «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я» Костянтин Косяченко.

Він додає, що є світовий досвід, коли на певній території та враховуючи кількість населення існує обмеження щодо кількості аптечних закладів. Це пов’язано з історичними та економічними чинниками.

«У нашій країні ніхто не рахував потреби в таких закладах. Тому багато їх чи мало – ніхто конкретно відповісти не може. На цьому ринку, як і на всіх інших, повинні працювати економічні закони: конкуренція тощо. Що стосується знищення монополії, то цей законопроект, на мій погляд, не вирішує цього питання. Адже у випадку руйнування великих аптечних мереж монополістами стануть дистриб’ютори, яких у нас залишилось дуже мало. Яка користь від того, що монополія переміститься в ланцюжку реалізації ліків? Думаю, що з монополіями повинен боротися Антимонопольний комітет, а не профільний закон.

Що ж стосується освітніх вимог до власників аптек, то тут питання надскладне. Положення, що викладені у законопроекті, обмежують право громадян займатися підприємницькою діяльністю. Безумовно, варіант, коли власник аптеки – провізор або фармацевт – це ідеальний варіант. Ще краще, коли він не тільки власник, а й сам безпосередньо займається відпуском ліків. Проте цей закон не може змінити Господарський кодекс та й інші закони, що регулюють підприємницьку діяльність. Тому таку норму я поки що вважаю безперспективною», – каже фахівець.

Водночас Костянтин Косяченко переконаний: ніякого стосунку до регулювання цін на ліки цей законопроект не має і не приведе до зниження ціни. «В цьому питанні діють інші засоби і механізми, – пояснює він. – Один із них – відшкодування вартості ліків амбулаторним хворим (так званий реімберсмент), який потрібно застосовувати якнайширше. Але це вже інше питання».

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА
ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-16 05:32 :49