п'ятниця, 14 вересня, 2018, 14:47 Політика
Американський військовий: Україна в біді вже чотири роки, однак продовжує грати в ігри
ZIK
ZIK

Шостого вересня Рада національної безпеки та оборони України вирішила перекинути в Азовське море броньовані ракетні катери «Гюрза-М». Згодом, дев’ятого вересня, в Інтернеті з’явились фото першого судна у Бердянську. Також почалось укріплення Азовського узбережжя. Такі дії РНБО та Операції об’єднаних сил стали відповіддю на ескалацію конфлікту на морі. Однак, якщо конфлікт загостриться, цього буде недостатньо. Україні слід якомога швидше підготувати ділянки мінних загороджень, забезпечити десантні операції тощо.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

В Путіна «золотий ключик» від Керченської протоки

«Після окупації Криму в руках Путіна з’явився «золотий ключик» від Керченської протоки, яким він активно користується», – каже керівник Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко.

Берегова охорона ФСБ Росії почала перевірку торговельних суден, які йдуть в Маріупольський та Бердянський порти, а також на виході з портів. Судна затримували спочатку на години, а потім на дні.

«Якщо на початку цієї історії судна чекали дозволу на прохід в протоку дві-три години, то у липні вже, фактично, понад добу, у серпні – три дні», – розповідає керівник Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко.

Проблеми, які створив запуск Керченського моста

Начальник Маріупольської філії Адміністрації морських торговельних портів України Ігор Барський розповів, з чого почалося загострення проблеми.

«Прольоти Керченського поста були встановлені у серпні цього року і в вересні – автомобільний та залізничний. Під час робіт, начебто, обмежили рух по протоці», – каже експерт Ігор Барський.

Після запуску Керченського мосту Росія, яка окупувала Крим,  встановила  обмеження для суден, що  проходять через  протоку.

«Надводна висота судна повинна бути не більше, як 33 метри, підводна – вісім. Довжина кораблів – до 160 метрів. До встановлення прольотів, через протоку проходили судна довжиною до 240 метрів, а їх висота обмежень не мала», – пригадує начальник Маріупольської філії Адміністрації морських торговельних портів України Ігор Барський.

Через нові обмеження в Маріупольський порт припинили заходити судна класу  «Панамакс». Це кораблі, які можуть перетнути океан, але водночас здатні пройти і через вузький  Панамський канал.

«Також перестали заходити кораблі типу «Хендимакс», чия висота – понад 33 метри. Деякі власники, аби вміститися у нові рамки, мусили проводити реконструкцію, зрізати щогли», – зазначає експерт Ігор Барський.

Вплив блокади Азовського моря на економіку України

Директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник зазначає: через блокаду, частину вантажів довелося доправляти на Одещину.

«У нас в основному працює компанія «Метінвест», два комбінати. Частину вантажів вони змушені були переорієнтувати на порт «Південний», що в Одеській області», – зауважує директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник.

Втручання Росії у морські справи України має безліч мінусів, зокрема, частково втрачений зв’язок і з портами США та Південно-східної Азії. Звідти приходили саме великотоннажні кораблі типу  «Панамакс».

«Ми втратили досить істотний обсяг перевалки Якщо в цифрах – то це близько мільйона тонн чавуну, 300-500 тисяч тонн металопродукції. Тому в грошовому еквіваленті в рік втрачається близько 200 мільйонів гривень», – запевняє експерт  Олександр Олійник.

Судна з меншою тоннажністю продовжують заходити в порт, але через затримки берегової охорони ФСБ Росії також несуть збитки.

«В день простій корабля може коштувати від 10=ти до 20 тисяч доларів. Тобто за п’ять днів – від 70 до 100 тисяч», – каже експерт  Олександр Олійник.

Керівник Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко проаналізував ситуацію з Азовським морем за останній час.

«Щоб пройти до Маріуполя, Бердянська треба на вході три доби почекати, а потім на виході – ще п’ять днів», – каже Андрій Клименко.

Москва в ручному режимі регулює завантаження українських портів

Він у діях Росії в Азовському морі побачив певну тактику: Москва регулює в ручному режимі завантаження українських портів.

«На мою думку, Росія хоче, щоби порти в Маріуполі і Бердянську не працювали. Звісно, це викликає соціальну напругу, адже там працюють люди», – наголошує Андрій Клименко.

Українські порти в Маріуполі та Бердянську годують переважну більшість місцевих жителів. Втім, наразі вони залишаються в зоні ризику.

«Щоб винести проблему на міжнародний рівень, треба мати в Азовському морі територіальні води. Але в нас цього нема через недолугу угоду щодо Азовського моря й Керченської протоки. Відповідний документ, під тиском РФ, ми підписали у 2003 році», – нагадує Андрій Клименко.

Посилити позиції в Азовському морі Росія намагалася і до 2014 року

Криза навколо острова Тузла у 2003 році ледь не спровокувала військового конфлікту. Тоді Україна не обмежилась дипломатичними заявами, а підняла в повітря Ту-22, що може нести ракети.

«Зі ситуацією розібрався Кучма. Складалося враження, що Тузлою Путін кидав «пробний камінь»», – каже журналіст, громадський діяч Юрій Луканов.

У 2014 році, коли Росія розв’язала війну, Азовський регіон теж постраждав

«28 лютого ухвалили рішення про передислокацію корабельно-катерного складу Керченського, Ялтинського і Балаклавського загону морської охорони», – говорить контр-адмірал запасу ВМС Микола Жибарєв.

Контр-адмірал пригадує: для передислокації були лічені години, адже в будь-яку хвилину міг завадити російський флот.

 

«Балаклавські катери і кораблі пішли на Одесу. Інші почали рух у Бердянськ», – зазначає контр-адмірал запасу ВМС Микола Жибарєв.

Уже з Бердянська, коли скресла крига, частина корабельного катерного складу пішла в Маріуполь, де й досі охоронє прибережні води міста.

Маріупольський загін морської охорони має у своєму складі катери, а також кораблі – наприклад, корабель морської охорони ІІ рангу «Донбас».

«Маріупольський загін морської охорони контролює перебування суден в Азові», – каже прес-секретар Маріупольського загону морської охорони Артем Поляков.

З російського боку в Азовському морі патрулюють близько 40 військових суден. Також присутні артилерійсько-ракетні катери з ракетами «Калібр», які є аналогами американських «томагавків».

«За ситуацією спостерігають від трьох до п’яти прикордонних сторожових катерів  та кораблів», – зазначає Артем Поляков.

У складі Операції Об’єднаних сил прикордонники співпрацюють зі Збройними силами, Нацгвардією, Нацполіцією, СБУ. А відтепер загін морської охорони спільно діятиме із військово-морськими силами. Адже зараз в Азовське море перекидають катери типу «Гюрза-М».

Як Україні варто захистити Азовський регіон?

Валентин Бадрак – директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння – зазначив, що Україна має якомога швидше підготувати ділянки мінних загороджень, забезпечити десантні операції тощо.

«Нема сенсу перераховувати зброю, яку має Росія в морі. Якщо війна буде загострюватися, нам треба готуватися до авіаційних ударів, застосування ракетної техніки тощо», – каже директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння.

До того ж, експерт підкреслює, що для України дуже небезпечно переміщувати кораблі з Одеси в Азовське море через Керченську протоку.

«Треба врахувати можливості РФ блокувати порти, зокрема, в Одесі. Тому треба робити нестандартні, асиметричні рішення, бо провадити морські баталії Україні невигідно», – підкреслює  Валентин Бадрак.

Керівник Моніторингової групи «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко також наголошує на тому, що в Азовському морі Росія має абсолютну перевагу.

«До 60 вимпелів має берегова охорона, у той час коли ми – 18 катерів та два кораблі Прикордонної служби України. До того ж, більшість катерів навіть кулемета не мають. Загроза десантних операцій дуже велика. В Росії ж багато авіації різних типів, ракетне озброєння, морська піхота, спецназ тощо», – зазначає Андрій Клименко.

За Азовське море тривають не лише військові баталії, а й дипломатичні

Переговорами на міжнародній арені займається Міністерство закордонних справ. Воно  кваліфікує будівництво мостового переходу, як спробу легітимізувати анексію частини суверенної держави. Тому Україна запровадила національні санкції до осіб причетних до незаконного будівництва мостового переходу через Керченську протоку і поступово працює над їх розширенням.

Водночас, полковник запасу США Глен Грант теж радить українському оборонному блоку не зволікати.

«Україна у біді протягом останніх чотирьох років. Однак уряд продовжує грати в гру під назвою «Якщо не будемо помічати проблеми, може вони зникнуть самі». Час не на боці України – пізно відновлювати обороноздатність військово-морського флоту, зараз необхідні реальні дії», –  вважає полковник запасу США Глен Грант.

В Азовському морі Україна один на один з Росією. Натомість у Чорному Київ має партнерів, які уже заявили про співпрацю. У вересні відбулась зустріч між міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим та комадувачем берегової охорони Турецької республіки Ахметом Кендіром.

Позиція парламентарів щодо заблокованого моря

Законотворці із Комітету з нацбезпеки та оборони поділися своїм баченням вирішення ситуації.

«Необхідно провести ревізію всієї договірної бази між Україною та Росією, вирішити які договори ми можемо зберегти для того, щоб потім апелювати до них в міжнародних і судових інстанціях», – зазначає нардеп Дмитро Тимчук.

«Нам треба розірвати договір про дружбу й спільне використання Азовського моря і Керченської протоки. Це переведе Азовське море в статус міжнародних вод», – каже нардеп Андрій Білецький.

«До того ж маємо розвивати берегову, ракетну артилерію. Розміри Азовського моря говорять про те, що будь-яка система може вразити судно під російським прапором», – переконаний нардеп Юрій Береза.

Щоб повернути ситуацію на свою користь мирним шляхом, Україна начебто, планувала прокопати канал між Кримом та континентальною частиною України.

Такий проект існував, він обраховувався. Однак, його технічна реалізація є досить суперечливою через нестабільні ґрунти. Взагалі, проблема почалася із затримки екіпажу судна «Норд», який мав кримську реєстрацію. Ми сприймаємо його, як український корабель, а Росія, як свій», – пояснює секретар Комітету з нацбезпеки та оборони Іван Вінник.

РНБО, Міноборони та Збройні сили України зробили конкретні кроки для захисту Азовського регіону. В Раді нацбезпеки та оборони доручили Кабінету міністрів ухвалити морську доктрину, а броньовані катери ВМС України уже в Азовському морі.

«Є надія на берегову оборону. Потім треба нарощувати морську компоненту – авіаційну й протиповітряну», – каже експерт Андрій Клименко.

Та гібридна війна за Азовське море, ймовірно, триватиме. Адже у Путіна є давнє бажання пробити сухопутній коридор до Криму через Маріуполь.

Нагадаємо, Євросоюз ввів санкції проти шістьох компаній, що будували Керченський міст.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-17 09:07 :49