понеділок, 10 вересня, 2018, 10:27
Палау проти Китаю: Крихітний острів, що протистоїть найбільшій країні світу
1

На архіпелагу відмовляються налагоджувати дипломатичні відносини з Китаєм, незважаючи на значний спад у туристичній галузі.

Вбраний у гавайську сорочку, попиваючи холодний чай, Онгерунг Камбес Кесолей у тихий недільний вечір сидить на веранді кафе з виглядом на готельний басейн.

Проте спокій, що панує навколо, є оманливим, бо, як пояснює Кесолей, його маленький острів Палау – цятка на мапі у північно-західному куточку Тихого океану з населенням трохи більше як 20 000 осіб, – викликав невдоволення однієї з наймогутніших країн світу, отож зараз перебуває в епіцентрі геополітичної боротьби.

«Китай хоче послабити владу президента Тайваню Цай Інвень, і ось тут у гру вступає Палау», – пояснює Кесолей, редактор однієї з двох газет Палау.

Палау є однією з 17 країн, які відмовилися припинити дипломатичні відносини з Тайванем та перейти на бік Китаю.

Палау, який був підконтрольний США до своєї незалежності у 1994 році, налагодив дипломатичні відносини з Тайванем у 1999 році. Майже 20-річна дружба була міцною, і Кесолей каже, що кожен мешканець Палау мав ті чи інші взаємозв’язки з Тайванем.

Проте союзники Тайваню повільно віддаляються від нього, у той час, як Китай намагається тиснути на тих, хто досі підтримує його. Сальвадор змінив свою дипломатичну прихильність минулого місяця, Буркіна-Фасо та Домініканська Республіка розірвали зв’язки з Тайванем на початку цього року.

Ті країни, які продовжують визнавати Тайвань, відчувають значний тиск.

Для крихітного Палау, де туризм становить 42,3% ВВП, цей тиск набув вигляду того, що місцеві жителі називають «забороною Китаю».

У листопаді 2017 року китайський уряд наказав туроператорам припинити продаж тур пакетів до Палау та пригрозив запровадженням штрафів.

Дехто стверджує, що Палау завжди був у чорному списку, проте до недавнього часу китайський уряд закривав на нього очі.

Еван Ріс, аналітик з питань Азіатсько-Тихоокеанського регіону у Stratfor, стверджує, що Китай використовує такі заборони, як «частину більш широкого набору інструментів для впливу».

Минулого року Південна Корея потрапила під туристичну заборону після того, як розгорнула системи протиракетної оборони США. Це мало згубні наслідки для туризму країни під час зимових Олімпійських ігор у Пхьончхані.

Заборона діє на тури, заброньовані за допомогою туристичних агентств, тобто поширюється на близько 45% всіх китайських туристів, зазначив Ріс. Китайські мандрівники, які подорожують самостійно, все ще можуть відвідувати «заборонені» пункти призначення.

Один китайський бізнесмен, який працює у Палау, сказав, що у Китаї слово «Палау» було заблоковано як пошуковий термін в Інтернеті.

Вплив заборони на Палау був значним.

Кількість китайських туристів різко впала, тому напримкінці серпня авіакомпанія, що здійснювала чартерні рейси між Китаєм та Палау, призупинила свою діяльність.

Палауанські туроператори та урядовці дратуються на згадку про те, що заборона поставила Палау на коліна, однак кількість бронювань у готелях зменшилася, а підприємства зазнали значних збитків.

Особливо болючим стало те, що забороні передував вражаючий бум туризму з Китаю, а кількість подорожуючих з країни зросла з 634 у 2008 році, до більш ніж 91 000 у 2015 рік.

Незважаючи на втрати, більшість людей погоджуються з тим, що бум був нестійким.

Під час свого піку у 2015 році, 169 000 туристів приїхали до Палау, і енергетична система країни, її водопостачання та каналізація ледь витримували таке навантаження. Була величезна інфляція, і ціна на продовольство та оренду стрімко пішли вверх.

Кевін Месебелу, директор туристичної компанії, вважає, що заборона може стати «благословенням» для маленької країни, надаючи Палау шанс переосмислити свій підхід до туризму.

«Президент дуже чітко вказав шлях нашого розвитку, – сказав він.  – Високоякісний сталий туризм».

І справді, країна котилася вниз, перш ніж заборона набула чинності. У 2015 році президент Палау Томмі Ременгесау оголосив про скорочення кількості чартерних рейсів між Китаєм та Палау у відповідь на екологічні та соціальні проблеми.

З часу запровадження заборони, Ременгесау знову підтвердив свою прихильність до Тайваню, кажучи Nikkei Asian Review, що, хоча Китай був «важливим партнером» Палау, країна має «більше спільного з Тайванем».

Заява його прес-секретаря виявилася більш категоричною. У ній йшлося про те, що Палау не буде прогинатися під тиском: «Палау є країною законів, це демократія, і ми приймаємо власні рішення».

Тим не менше, є й інші, котрі не проти, щоб Палау змінив дипломатичні зв’язки.

«Прийшов час, щоб ми зосередили свої інтереси на Китайській Народній Республіці», – сказав президент Сенату Хокконс Баулес у липні.

Очікується, що китайсько-тайванське питання стане ключовим на наступних президентських виборах 2020 року. Проте тайванський посол у Палау Воллас Чоу зазначив, що він не переймається стосунками, заявивши, що вони «дуже міцні».

Можливо на прихильність мешканців Палау впливає допомога у розмірі більш як $10 млн, що надається Тайванем щороку, та постійним нагадуванням про яку слугують дорожні та будівельні проекти, профінансовані за рахунок тайваньських коштів.

«Я впевнений, що палауанці знають, хто є їхнім справжнім партнером», – заявив Чоу.

Кесолей також вважає, що найближчим часом дипломатичних змін годі й чекати. «Те, що ми дуже лояльні до наших друзів – частина нашої культури».

Палауанці також люблять уявляти себе країною, яка протистоїть наддержаві.

«Деякі мої знайомі у захваті від цього образу. Палау проти Китаю! Ця крихітка проти найбільшої країни світу! Деякі мої друзі кажуть: якщо від нас щось залежатиме, то ми до останнього підтримуватимемо Тайвань, ми залишатимемося з друзями до самого кінця».

Кейт Лайонс,
The Guardian

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Top
2018-11-21 10:15 :08