понеділок, 10 вересня, 2018, 13:00 Суспільство
Експерт: Каналізаційний колектор Львова забруднює відразу дві річки і Балтійське море
ZIK
ZIK

Ріка Полтва – найбільша водойма Львова, яка протікає через усе місто. На жаль, її завжди використовували, як каналізацію, а в 19 столітті її вирішили закопати, щоб запобігти неприємному запаху та бруду. Втім, це не виправило ситуацію і водойма продовжує отруювати життя мешканців України та навіть Польщі.

Про це йдеться в програмі екологічних розслідувань «Вижити в Україні» на телеканалі ZIK з ведучим, паралімпійцем Андрієм Демчуком.

Критична ситуація у селі Муроване, що на Львівщині

Полтва бере свій початок у Львові та впадає у Західний Буг уже за межами міста. Деякі витоки закриті в каналізаційні колектори, куди стікають усі нечистоти.

Від смердючого сусідства простих мешканців мають рятувати спеціально обладнані очисні споруди. Така практика часто трапляється у європейських країнах. Однак у селі Мурованому, що у Львівській області,  все по-іншому. Місцеві наголошують: очисні споруди продукують мул, який забруднює землю і навіть воду!

«Люди, які проживають зовсім близько від очисних споруд, відчувають гази – спецефічний запах тухлих яєць», – обурюється активіст Дмитро Левик.

Більша частина села не має централізованого водопостачання, а тому люди змушені набирати воду з криниць. Однак польські експерти з’ясували, що цю воду вживати категорично не можна!

Мулові поля у Мурованому переповнені отруйними нечистотами Полтви

До того ж мул, який назбирується на всіх очисних спорудах Полтви, звозять в одне місце – на так звані мулові поля, загальною площею 22 гектари. Екологи підрахували: щодня вони поповнюються трьома тисячами кубометрів нечистот.

«Про  ефективність роботи очисних споруд можна посперечатися. Адже зараз мулові поля переповнені. Мул нікуди дівати. Він все одно потрапляє у Полтву і змішується із чистою водою», – розповідає активіст Дмитро Левик.

Перебувати довго на полях не можна, адже окрім неприємного запаху, в повітрі є й небезпечні для життя людини гази, зокрема, меркаптани. Це органічні похідні сірководню, які мають алергенну дію. Їх теж називають отрутою, яка може спричинити головний біль, порушення функції печінки, шлунка і підшлункової залози, а при великій концентрації – навіть смерть.

Експерти зазначають: меркаптан виділяється, коли мул контактує з водою. Щоб цього не допускати, між витоком річки і муловими полями має бути насосна станція. Однак у Мурованому вона вже давно не виконує своїх функцій.

«Все розсипається, поржавіло. Потрібно систему наново збудувати», – наголошує активіст Дмитро Левик.

«Очисні споруди – це радянська спадщина. У їх модернізацію, фактично, не вкладали гроші», – додає начальник Держекоінспекції Микола Маланич.

Полтва отруює Західний Буг, Віслу і навіть Балтійське море

Нечистоти Полтви отруюють інші водойми. Спершу ріка впадає у Західний Буг, далі – у Віслу, а тоді води потрапляють у Балтійське море. Польські чиновники неодноразово звертали увагу львівської влади на проблему, однак її так і не зрушили з мертвої точки.

«Україна забруднює відразу дві річки і одне море. Все завдяки тому, що наша Полтва є каналізаційним колектором Львова», – підкреслює Дмитро Левик.

На території мулових полів Полтви загинув уже не один працівник

Чоловік, який понад 30 років працює на очисних спорудах, розповів страшну правду. На території мулових полів загинув уже не один працівник – усі вони отруїлися випарами сірководню. Що гірше, газовимірювачів там немає, тому люди, виконуючи свою роботу, просто не знали, що їх чекає смерть.

«Глибина поля – приблизно сім метрів сирого осадку... Там можна втопитися. А доки людину витягнуть, то її тіло перетравить хімія», – коментує чоловік.

Львівська міська рада побоялася коментувати ганебну ситуацію

Чиновники у ЛМР не хотіли говорити про проблему. Вони відправляли знімальну групу від одного департаменту до іншого, в надії швидше спекатися камер. Жодного коментаря від них не вдалося отримати.

Водночас, керівник Держекоінспекції у Львівській області Микола Маланич каже, що три роки тому вказали «Львівводоканалу» на грубі недопрацювання.

«Вкінці 2015 року ми провели планову перевірку із дотримання умов природоохоронного господарства. Сам технологічний процес нажахав нас, адже у «Львівводоканалі» його, фактично, недотримуються. Відсутні навіть відповідні дозволи», – обурюється керівник Держекоінспекції області Микола Маланич.

Він додає: замість реконструкції у «Львівводоканалі» взялися латати діри, але і цього зробити не можуть, як належиться.

 «Є порушення вимог природоохоронного законодавства. Ми порахували збитки за відсутність дозволу на спеціальне водокористування. Загальна сума – приблизно 130 мільйонів», – наголошує Микола Маланич.

Однак визнавати себе винним у ситуації, що виникла, «Львівводоканал» не збирається.

«Підприємство з нами судиться. Воно вважає, що наші постанови і нарахування – незаконні. Також «Львівводоканал» посилається на відсутність коштів на реконструкцію очисних споруд», – каже Микола Маланич.

На модернізацію очисних споруд «Львівводоканал» потребує 150 мільйонів євро

Чиновники у «Львівводоканалі» зазначають, що з місцевого бюджету на реконструкцію та підтримку очисних споруд виділяють 5-7 мільйонів гривень на рік. У той час, коли за підрахунками шведських колег, потрібно близько 150 мільйонів євро. Тому зараз «Львівводоканал» працює у збиток.

«Про незадовільний стан очисних споруд ми говоримо на всіх рівнях. Ми зверталися у фонди, до грантодавців, донорів, ЄБРР, бо самостійно питання не можемо вирішити», – стверджує представниця ЛМКП «Львівводоканал» Уляна Горбата.

«Бюджет розвитку Львова має два з половиною мільярди. Частину грошей можна було б виділити на реконструкцію очисних споруд!», – зауважує керівник Держекоінспекції області Микола Маланич.

Після модернізації очисних споруд увесь непотріб міг би бути прибутковим, зазначають експерти. Однак і на це потрібні гроші.

Нагадаємо, ще минулого року «Львівводоканал» закликав поляків допомогти  з модернізацією очисних споруд Полтви, яка впадає у Віслу. 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 20:46 :55