понеділок, 3 вересня, 2018, 9:49 Світ
Штучні острови, які можуть спричинити великі економічні проблеми
Пальма Джебель-Алі. Фото з відкритих джерел
Пальма Джебель-Алі. Фото з відкритих джерел

Де раніше ми могли спостерігати блискучі архіпелаги, створені такими компаніями, як малайзійські Forest City та Melaka Gateway? Штучно створені території з білосніжними пляжами, засадженими пальмами, забудовані віллами, пристанями, торговими центрами та хмарочосами?

Чи це бува не дубайські Світові острови та Пальма Джебель-Алі? Обидва штучно створені архіпелаги стоять безлюдними десятиліття потому, як фінансова криза 2008 року зруйнувала їхні амбіції щодо створення ексклюзивних приватних анклавів для таких знаменитостей, як Майкл Шумахер та Девід і Вікторія Бекхем. Або ж проект Bridge of the Horns, який пообіцяв об’єднати мегаполіси на протилежних сторонах Баб-ель-Мандебської протоки?

Знову ж таки, порт та індустріальний парк Melaka Gateway мають дещо спільне і з міжнародним аеропортом Кансай – терміналом, розробленим Ренцо Піано, на штучному острові у бухті Осаки. Його будівництво охопило період піднесення та занепаду японського буму 1980-х років.

Аналогічно Цзян Цземінь відкрив міжнародний аеропорт Гонконгу у липні 1998 року. У той час економіка цього регіону скоротилася на 8,3%, а уряд призупинив продаж земель для підтримки цін на нерухомість та запобігання банківській кризі.

Як видається, існує певна закономірність між створенням штучних островів, всіяних коштовними об’єктами нерухомості, та економікою, яка переживає скрутні часи.

Це має бентежити такі компанії, як Country Garden Holdings, розробника Forest City; Power Construction Corp. та KAJ Development Sdn. Bhd., які працюють над Melaka Gateway; та групу, яка хоче побудувати хмарочос на 1,1 млн осіб на штучному острові у ​​дальній частині острова Лантау.

Якраз теорія Індексу хмарочосів, висунута аналітиком з нерухомості Ендрю Лоуренсом у 1999 році, заснована на тому, що будівництво найвищих на даний момент будівель у світі передує рокам різних економічних криз. Простежується цікава закономірність: Банківській паніці 1907 року передувало початок двох великих будівельних проектів Мангеттені Met Life Tower та Singer Building. Всупереч наступній великій кризі Чорного четверга 1929 року здійснювалися такі рекордні проекти, як: Волл-стріт, 40, Крайслер Білдінг, Емпа́йр-Сте́йт-Білдінг.

Під час Нафтової кризи 1973 року відбувалося будівництво Всесвітнього торговельного центру та Вілліс Тауер, а Вежі Петронас у Куала-Лумпурі співпали з азійською фінансовою кризою 1998 року. Бурдж Халіфа у Дубаї, Всесвітній торговий центр та 432 Парк-авеню у Нью-Йорку, й лондонський Shard були розроблені під час глобальної кризи 2008 року.

Пояснення цього взаємозв’язку достатньо просте. Будівництво рекордно високих хмарочосів та мостів над океаном – це те, що відбувається лише тоді, коли ціни на землю виходять з-під контролю. Зростання цін на землю, як правило, є результатом кредитування, яке знаменує те, що криза не за горами.

Звичайно, не кожен шматок освоєної території є передвісником фінансової катастрофи. Багато з найбільших міст світу будувалися переважно на колишніх болотах та у прибережних смугах, включаючи Токіо, Гонконг, Сінгапур, Чикаго, Мумбаї, Бостон, Джакарту, Манілу та Мехіко, не кажучи вже про Венецію та Котай Стрип, Макао.

Тим не менше, історія попередніх таких проектів повинна служити інвесторам та потенційним мешканцям нагадуванням про те, що не все зводиться до побудови гламурних моделей.

Навіть, якщо уряд Малайзії пом’якшить свої закони та дозволить іноземцям придбати нерухомість у Forest City, нові мешканці все ще будуть ув’язнені на шматку мулистого ґрунту між парою мегапортів. Йому далеко буде до можливостей Сінгапуру та Джохор-Бару.

Також очевидно, що нових портових споруд буде достатньо для того, щоб порушити спокій Малакки. Порт-Кланг, Джохор-Бару та Сінгапур вже висмоктують життя з конкуруючих терміналів у Пенанг та Куантан.

Цей урок не новий. Адже, як сказано у Біблії: «Мудрий будує свій дім на камені. Нерозумний будуй свій дім на піску».

Washington Post

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-24 02:30 :34