понеділок, 3 вересня, 2018, 11:55 Суспільство
Перше, друге і компот. Хто формував кухню для радянського пролетаріату
ZIK
ZIK

Наприкінці 30-х років у Союзі зрозуміли: настав час переймати гастрономічний досвід іноземних держав. Для цього тодішнього наркома харчової промисловості Анастаса Мікояна відправили аж за океан. Відтак, саме Штатам СРСР завдячував своїм «знайомим багатьом ще з дитинства» пломбіром та молочними заводами.

Про це йдеться у фільмі «Радянська кухня» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK. 

З фаствудом, та без «Кока-коли»

У 1936 році, щоб не допустити голодних бунтів, в СРСР вирішують перейняти гастрономічний досвід інших держав. Відтак, наркома радянської харчової промисловості Анастаса Мікояна відряджають аж до США. Впродовж двох місяців чоловік подорожує Америкою і ретельно приглядається до тамтешніх об’єктів харчової промисловості.

«В Америці він відвідав весь цикл – від фермерського господарства, елеваторів, бойні до промислових підприємств. Відвідав магазини, от, як наслідок «гастрономи» отримали», – каже кандидатка історичних наук Олена Пивоваренко.

Щоб оперативно придбати в американців необхідне обладнання, при собі Мікоян мав кругленьку суму. Його цікавило усе: від прилавків для вуличної торгівлі – до великих підприємств із виробництва напівфабрикатів.

«Мікоян мав найширші повноваження. Все, що він захотів з технологій, обладнання, він захопив. Немає жодного свідчення, що щось хотіли придбати, та цього не зробили. Єдиний виняток – «Кока-кола». Але тут вже американці не захотіли, вони погодились продавати екстракт, однак не продали технологію», – зазначає Пивоваренко.

Та особливо у відрядженні радянському наркому смакує американський фастфуд.

«Він навіть привіз 25 жаровень для гамбургерів. Настільки був вражений фастфудом і вважав, що саме таку їжу має їсти пролетарій, бо вона проста, поживна і може продаватися у місцях масового зібрання людей», – розповідає фахівець кулінарії Льоля Ланда.

Згодом аналог американських гамбургерів навіть з’явиться у СРСР. Щоправда, у вигляді звичайних бутербродів із чорного хліба та котлети.

«Він дуже хотів гамбургери, але не вдалося. Однак до нині люди мого віку чи старші згадують котлети по 12 копійок. Щоправда, на три чверті з хлібу, але всі згадують, яка то смачна їжа, бо котлет не було», – зауважує краєзнавець Ірина Котлобулатова.

Холодильники Сталін не схвалив

Технології, які у Штатах використовували вже майже півстоліття, для радянського чиновника здавались фантастикою. Так, холодильник, який був у будинку кожної американської сім’ї, став для Мікояна справжнім відкриттям. Проте налагодити виробництво цих приладів в СРСР йому так і не дозволили.

«Сталін сказав: «Ні». Хоча Мікоян навіть пропонував, на якому підприємстві це можна зробити. Та Сталін заявив, що у них в пріоритеті важка промисловість, і взагалі в них по півроку зима і люди звикли тримати продукти в погребах», – наголошує Олена Пивоваренко.

Та найдужче під час відрядження Анастасу Мікояну припав до душі «холодний білий крем». Відтак, ніжний і солодкий смак морозива згодом став улюбленим не лише для чиновника, а й для мільйонів радянських громадян.

«Майонез і морозиво – це були дві речі, за якими Мікоян слідкував особисто, скільки був живий. Особливо, за морозивом. Ця рецептура була незмінна. Він на своїй посаді не допускав жодних інновацій, морозиво мало залишатися таким, як є», – підкреслює Пивоваренко.

Навіть молочні заводи дістались СРСР від США

Повернувшись до Москви, Анастас Мікоян одразу ж передав інженерам і науковцям усе, що побачив у закордонній подорожі. Того ж року за американськими технологіями у СРСР збудували майже 200 хлібних, з півсотні консервних та понад 30 молочних заводів. Крім того, в СРСР з’явилися 9 кондитерських та 8 фабрик із виробництва бекону.

«Люди старшого віку, які застали СРСР, можуть згадати булочки. Це куплена технологія в Америці, там це називалось «французькою булкою». Вони «дожили» вже до розвалу Союзу»,– каже Олена Пивоваренко.

Щоправда, з початком Холодної війни, у 50-их роках, будь-які згадки про американську поїздку Анастаса Мікояна та технологічні запозичення в СРСР заборонили. Проте, колишній нарком радянської харчової промисловості та улюбленець Сталіна все ж зумів зберегти політичний вплив і залишитися серед радянських чиновників.

Натомість те відрядження у США Анастас Мікоян згадував, як справу усього свого життя.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-20 01:29 :00