понеділок, 3 вересня, 2018, 11:19 Економіка
Корупція та бездіяльність: Як Україна втратила грант у 0,75 млрд на модернізацію митниці
КПП «Дяківці» мали завершити влітку 2016 року. Фото: eurointegration.com.ua
КПП «Дяківці» мали завершити влітку 2016 року. Фото: eurointegration.com.ua

На початку 2018 року Європейський Союз оголосив про те, що закриває ряд проектів модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною. Ці програми були спрямовані на сприяння інтеграції української економіки з країнами ЄС шляхом побудови чи модернізації контрольних пунктів на кордонах з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Причиною цього стала низка затримок, помилок та перевитрат за участю місцевих чиновників та підрядників.

Грант був виділений на період 2007-2013 років і можна було б вважати, що його освоєння завалила злочинна влада команди Януковича. Але не все так просто. Гуманні європейці після Революції Гідності увійшли у становище України та продовжили термін реалізації до 2016 року. Та, на жаль у багатьох аспектах роботи державної машини нічого не змінилося, і от вже відомство Насірова, до речі напередодні його затримання, прозвітувало, що нічого у них не виходить. Чи то довго шукали «своїх» підрядників, які ніколи не робили кошторисів та не махали шуфлею, чи то чиновники ЄС добре вивчили специфіку освоєння коштів в Україні та створили ряд перешкод для відмивання коштів, але й ця нова-стара влада не спромоглась нічого зробити.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Reuters та наводить приклад ситуації з виконанням одного з проектів.

Приклад неуспішної реалізації проекту

КПП «Дяківці» мали завершити влітку 2016 року. Але проект закрили після низки затримок, помилок та перевитрат за участю місцевих чиновників та підрядників. Агентство посилається на внутрішню кореспонденцію уряду України та листування між Європейською комісією та українською владою.

Представники Євросоюзу заявили: «Після нашої оцінки ми зробили висновок, що проекти не можуть бути завершені вчасно. Шість проектів зараз готуються до закриття, а не використані гроші повернуться».

Державна фіскальна служба (ДФС) зазначила в своїй заяві, що серед причин були зміна персоналу всередині служби, а також тривалий час, необхідний для оформлення контрактів та отримання схвалення.

Роман Насіров, колишній керівник ДФС, заявив в інтерв’ю, що проекти контрольних пунктів ускладнюються тим, що в Україні часом неможливо забезпечити необхідне співфінансування. Він дав коментар Reuters незадовго до звільнення з посади 31 січня.

Найбільший контракт на два контрольні пункти отримала фірма «Енергомонтажвентиляція», яка спеціалізується на встановленні вентиляційних агрегатів і не мала жодного досвіду отримання державних тендерів на будівництво, згідно з онлайн-реєстром державних контрактів.

Фінансовий директор «Енергомонтажвентиляції» Сергій Романенко у жовтні минулого року звинуватив посадовців України та ЄС у перешкоджанні завершенню робіт на двох КПП на румунському кордоні.

«Контрольно-пропускні пункти «Дяківці» та «Красноільський» виконані на 80-85%, але на сьогоднішній день ми не отримали жодної копійки», – сказав він.

ДФС повідомила, що не заплатила «Енергомонтажвентиляції», оскільки компанія не надала документи, що підтверджують завершення роботи.

Судові документи показують, що компанія зареєструвала та програла позов у минулому році проти ДФС за несплату грошових коштів, які, на думку фірми, заборговані за роботу на контрольних пунктах. ДФС підтвердила, що підрядник програв суд, але не надала додаткових відомостей.

Загальні дані про програми ЄС для модернізації митних переходів

Журналісти ІА ZIK зацікавились цією темою та подали запити у Міністерство фінансів та ДФС. З отриманих відповідей випливає.

  • Відповідальними за реалізацію Програм була теперішня ДФС та аналогічні структури у попередні роки.
  • У рамках зазначених Програм Державною фіскальною службою України здійснюється реалізація шести проектів міжнародної технічної допомоги на загальну суму близько 0,75 млрд гивень:
  • «Реконструкція міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) «Устилуг»;
  • «Створення функціонального модулю «Фільтр пункту пропуску» в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Рава-Руська», надання обладнання і засобів пунктам пропуску «Краківець», «Шегині» та «Ягодин»;
  • «Розвиток ІТ-інфраструктури українських митної та прикордонної служб на українсько-польському кордоні»;
  • «Розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією (реконструкція пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці»)»;
  • «Модернізація та реконструкція пунктів пропуску на словацько-українському кордоні»;
  • «Ефективний та безпечний кордон між Угорщиною та Україною».
  • Кошти були надані у формі гранту: 90% фінансування йшло від інституцій ЄС, а 10% – від місцевих органів влади
  • У всіх цих проектах кінцевий термін реалізації, який спливав у 2013 році, був перенесений на 2016 рік, тобто, окрім митника часів Януковича Олександра Клименка, відповідальність у нереалізованості гранту лежить і на уряді Яценюка та Гройсмана, а саме тодішніх очільниках відомства – Ігореві Білоусу та Романові Насірову.

Причини провалу реалізації проектів

За інформацією Мінекономрозвитку (як координатора реалізації ППС), за результатами проведеної місією ЄС перевірки стану виконання робіт за проектами, Стороною ЄС було прийнято рішення про припинення реалізації згаданих проектів через незадовільний стан їх впровадження.

За інформацією ДФС причинами, що перешкоджали успішній реалізації проекту, були:

  • неналежне виконання генпідрядниками договорів (у зв’язку з чим в деяких випадках Гєнпрокуратурою розпочато досудове розслідування);
  • неодноразові невдалі спроби ДФС проведення процедур закупівель;
  • необхідність коригування проектно-кошторисних робіт;
  • тривале укладання договорів після завершення тендерних процедур;
  • неукладання договорів та/або припинення укладених договорів у зв’язку із відсутністю рішення Європейської Комісії щодо пролонгації проектів і відповідно необхідність проведення нових процедур закупівель.

Якщо ж аналізувати офіційні пояснення чиновників на прикладі українських реалій, то можна припустити наступне. Кожна наступна влада працювала за класичною схемою: обирала свого підрядника, який мав вміло освоїти кошти. Дуже часто ці фірми не мали ані фахівців, ані досвіду. Відповідно, розробка проектів та погодження тривали безмежно довго. В гіршому разі вони починали виконувати роботи, але, можна припустити, не дотримавшись балансу між зробленим та вкраденим, не змогли здати їх в експлуатацію.

Відповідно, проекти, роботи та звіти виконано не належним чином – тому донори з ЄС відмовились оплачувати їх.

Замість «бідних» європейців халтуру оплатить «багатий» бюджет України

У відповідях з обох відомств йдеться про те, що сторона ЄС відмовилася продовжувати проекти та оплачувати проведені роботи, а, відтак, їх завершення та оплату зробленого має взяти на себе бюджет України.

Хто працював з коштами ЄС, той знає, що процедура їх отримання та звіту є складною та забюрократизованою. Для її проходження потрібні кваліфіковані фахівці та реальні результати роботи. Для авантюристів, які звикли працювати з освоєнням бюджетних коштів в Україні, виконати їх вкрай складно. Звідти і результат: обдурити європейців не вдалося, проекти скасовано, а гроші треба повертати.

Та не все так погано для виконавців. Вони не змогли працювати за правилами, якими користується увесь світ, але вписуються у закони українського бізнесу. А, відтак, ніхто не залишиться ображеним – усі витрати буде компенсовано з державної казни.

«Враховуючи припинення фінансування проектів Європейською Комісією, завершення відповідних робіт має розглядатись за рахунок бюджетних коштів. З урахуванням важливості зазначених інфраструктурних проектів, необхідним є виконання комплексу заходів щодо визначення вартості робіт, що потребують виконання, укладання відповідних договорів підряду та завершення будівельних робіт. При цьому за кожним проектом ДФС доцільно скласти детальний календарний план-графік виконання робіт. Фінансування робіт у пунктах пропуску має забезпечуватись Державною фіскальною службою в межах наявного бюджетного ресурсу», – пишуть у Міністерстві фінансів.

«Наразі опрацьовується можливість завершення реалізації проектів за рахунок коштів Державного бюджету України», – повідомляють у ДФС.

А що ж з коштами ЄС? Їх треба буде повернути!

Що це означає? Україна могла отримати безповоротно!! (не кредит чи позика) майже 0,75 млрд грн, які допомогли б хоча б частково покращити умови роботи на шести митних переходах, а, відтак, і полегшити життя для тих громадян України, які перетинають кордон, фактично затративши лише 10% від вартості. Натомість, вирішення питання, яке вважається одним з ключових для розвитку держави та свободи переміщення її громадян, потрапило у руки нечесних на руку чиновників та підприємців. І зараз їхні недолугі потуги мала б ще й оплатити держава з наших податків.

Тобто те, за що у розвинутих країнах, звільняють і садять у в’язницю (що і продемонстрував демарш кураторів проекту з ЄС), у нас і надалі толерується та щедро фінансується з бюджету.

Аналітична група ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-21 08:42 :02