четвер, 30 серпня, 2018, 9:20 Політика
Виборча лихоманка і загроза реваншизму: прогнози експертів на осінь
Ілюстративне фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH
Ілюстративне фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH

Осінь в Україні – традиційно гарячий політичний сезон. Цього року ситуацію підігріватиме наближення президентських виборів. Саме логіці виборчої кампанії буде підпорядковуватися фактично все політичне життя. І в цьому якраз криються головні ризики, адже в гонитві за президентським кріслом політики, схоже, не бояться спекулювати навіть питаннями безпеки країни. Які головні тенденції, очікування й виклики цього сезону – інформагенція ZIK з’ясовувала у політичних аналітиків.

Два фронти

У цьому політичному сезоні всі теми підпорядковуватимуться єдиному тренду – боротьбі за посаду президента, каже голова Центру «Ейдос», член ради Реанімаційного пакету реформ Віктор Таран. При цьому він виділяє два фронти, на яких відбуватимуться головні інформаційно-ідеологічні баталії.

«Перший фронт – політичний. Він розгорнеться навколо прийняття нового виборчого закону, оновлення складу ЦВК. Окрім того, восени з великою вірогідністю може бути вирішено питання про зняття депутатської недоторканності. Ще один дискурс розгорнеться навколо дати президентських виборів. Зараз активно мусується інформація, що нібито готується подання до Конституційного суду стосовно перенесення виборів з березня на червень. Однозначно, такий варіант влаштовує діючу владу і жодним чином не влаштовує опозицію. Тому варто чекати масовану «інформаційно-юридичну» війну навколо цього питання», – зазначає він.

Другий фронт, на його думку, економічний. Сюди входить, насамперед, питання про підвищення тарифів на газ для населення, чого вимагає МВФ і що з великою імовірністю відбудеться восени цього року. Експерт прогнозує, що це підвищення може піти не за сценарієм МВФ, який вимагає підвищити ціну на газ для населення на 60%, а за сценарієм уряду (поетапне підвищення на 10-15%). Відповідно, після першого планового підняття варто очікувати політичних спекуляцій на цю тему з боку як влади, так і опозиції.

Наступне економічне питання – ухвалення бюджету на 2019 р. Це рік парламентсько-президентських виборів, а це означає, що влада буде намагатися використовувати бюджет у своїй політичній кампанії. Тобто може йтися про підняття соціальних стандартів, виділення коштів на окремі мажоритарні округи тощо.

Популізм, вибір між «двох зол» і «нові» обличчя

Водночас сплеску популізму з боку влади не очікує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Він пояснює, що зараз не та соціально-економічна ситуація, щоб суттєво піднімати пенсії і зарплати: «Ресурси будуть обмежені. У нас зараз левова частка валютних резервів піде на погашення зовнішніх боргів, які виникли ще задовго до нинішньої влади. Тому зараз скоріше ми будемо чути популістські обіцянки з боку представників опозиції».

Можливе підвищення цін на газ для населення буде одним з факторів соціальної напруги, однак чи варто очікувати у зв’язку з цим масштабних протестів, експерти не мають однозначної відповіді.

«Підвищувати ціни на газ ризиковано і для діючого президента, і для уряду. Опозиція це буде використовувати як предмет для критики. Наскільки це вплине на перебіг виборчої кампанії? Побачимо – це залежатиме від масштабів і алгоритмів підвищення. Але також треба розуміти: якщо не буде вирішено питання про ціну на газ, то не буде домовленості з МВФ і, відповідно, виникне ризик девальвації гривні. Це вже традиційний для України вибір із двох зол – або підвищення ціни на газ, або девальвація гривні», – каже Фесенко.

У цей же час від кандидатів у президенти буде багато спекулятивних пропозицій, пов’язаних з легкими рішеннями у сфері економіки, вважає політолог Олеся Яхно. «Ми почуємо традиційну популістську риторику про те, що, мовляв, можна одразу підвищити в рази пенсії і зарплати, щось у когось відібрати і розподілити», – каже вона.

Традиційно перед кожними виборами в Україні постає питання про прихід у політику нових облич. Чи з’являться вони цього разу? На думку політолога Володимира Фесенка, реальні шанси мають лише ті політики, які вже відомі широкому загалу. «Тобто може йтися хіба що про тих, кого будуть сприймати як відносно нових, але яких буде знати більшість громадян. Ті, кого не знають, шансів не мають. Можу навести приклад. Скажімо, такого відомого українського громадського діяча, як Віталій Шабунін, не знають близько 80% українців».

Питання Донбасу і загрози реваншизму

Питання Донбасу заморожене і не буде вирішене восени цього року, адже воно не лежить в площині української політики, вважає політолог Віктор Таран. «Україна не може розв’язати цю проблему самостійно. Якщо йти військовим шляхом, будуть колосальні людські втрати, тому цього ніхто не буде робити. А щоб вирішити це питання по-іншому, потрібна політична воля Росії», – зазначає він.

Водночас уже очевидно, що на темі Донбасу спекулюватимуть під час цієї виборчої кампанії. «Проросійські кандидати будуть використовувати її в політичній риториці, як досягти «миру з Росією». Але я тут хочу підкреслити, що Україні потрібен мир лише на умовах перемоги, бо мир на умовах капітуляції призведе не тільки до втрати Криму і Донбасу, а й до подальшої втрати суверенітету», – наголошує Таран.

Про те, що на цих виборах найбільше спекулюватимуть безпековими питаннями, попереджає й Олеся Яхно.

Вона прогнозує, що активізується інформаційна боротьба, в тому числі побільшає фейкових новин і компромату «всіх проти всіх». «Загалом можна говорити про внутрішню інформаційну війну, яку окремі політики розглядають виключно як поле політичної конкуренції напередодні виборів, але яка, так чи інакше, буде використовуватися Росією у гібридній війні проти України», – каже вона.

На думку Олесі Яхно, ризик «старого» і «нового» реваншизму є доволі високим: «Умовний старий реваншизм – це ті ідеї і політики, які відрито чомусь у всьому звинувачують Україну, нібито ми цю війну починали і ми можемо її замість Росії завершити. А є й приховані – я їх називаю «нові» – реваншисти: під виглядом нібито проєвропейських і патріотичних поглядів вони будуть де-факто пропонувати такі рішення, які не відкрито, але завуальовано все одно працюють на той же самий реваншизм. Зараз у публічному просторі вже можна виділити ідею, що нібито завершення війни залежить лише від України і якщо змінити якогось політика на іншого, то вдасться завершити війну, що є абсолютним маніпулюванням».

Інша маніпуляція, додає вона, також уже з’явилася і полягає в тому, що економічна ситуація нібито погіршилась через те, що Україна пішла з пострадянського ринку і, зокрема, з російського. Але, по-перше, це не Україна пішла з цих ринків, а це стало наслідком агресії РФ. А по-друге ми бачимо, як Росія якраз витісняє Україну з усіх пострадянських ринків. Наприклад, нещодавно була продовжена заборона для авіатранзиту українських товарів у Киргизію та Казахстан, нагадує експерт.

«Усі ці ідеї миру за будь-яку ціну, які теж нав’язуються окремими політиками, – це по суті завуальована версія «Путін, введи війська». Якби в нас була відповідальна еліта, то теми безпеки і миру ніколи б не були спекулятивними. Спекуляції на цих питаннях є якраз найбільшим проявом незрілості українських політичних еліт», – підсумовує Олеся Яхно.

Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-18 20:10 :03