четвер, 30 серпня, 2018, 1:55 Політика
Професор Пархоменко назвала можливі ризики від профілізації старших класів школи
ZIK
ZIK

На сайті ЮНЕСКО є інформація про те, що профілізація старших класів школи є корисною і можливою для країн «третього світу». Але там є застереження, що такий шлях може спровокувати небезпечні тенденції по відмові від вивчення природничих і математичних наук.

Про це в ефірі проекту «HARD з Влащенко» на телеканалі ZIK розповіла професор Тетяна Пархоменко.

Вона підкреслила, що було взято курс на наближення до європейської системи освіти, який активно запроваджують протягом останніх 10 років, і в цьому Болонському процесі є деякі позитивні моменти.

«Зокрема це стосується оцінок студентів. Але тут є суб’єктивний момент, адже Болонська система вимагає ретельного підрахунку будь-яких досягнень студентів, все переводиться в бали. Тут все прозоро, і я працювала з цим із великим задоволенням», – запевнила експерт.

До слова, зазначила вона, ця система дещо ускладнює роботу викладача. Мовляв, він повинен постійно бути в напрузі та вести підрахунки. Натомість для студентів це значно краще.

«Це більш об’єктивна оцінка трудового внеску студента та його знань. Це позитивний момент. Але в цьому наближенні до європейських стандартів є деякі моменти, що, скажімо так, потребують певного переосмислення. Справа в тім, що при проголошеному Міністром освіти, Лілією Гриневич курсі на профілізацію старших класів школяр 9 класу вже має визначитись, де він вчитиметься після закінчення школи», – підкреслила Тетяна Пархоменко.

Вона зауважила, що такий «рецепт», що діє вже понад 10 років, передбачався для запровадженнями країнами «третього світу».

«Можна на сайті ЮНЕСКО знайти такі документи, які ще наприкінці 90-х розробляли рекомендації для тих країн, що розвиваються. Там зокрема наголошувалось, що така профілізація є корисною і можливою, але одразу застерігалось, що це викликає небезпечні тенденції по відмові від вивчення природничих і математичних наук», – розповідає професор.

Окрім цього, там було чітко прописано, що уряди держав, які будуть використовувати таку систему, повинні передбачити проведення певних інформаційних компаній із роз’яснення необхідності вивчення цих наук.

«Тобто ця профілізація обов’язково повинна супроводжуватись інформаційною кампанією, яка дозволяє дати дитині і батькам альтернативну інформацію, щоб можна було зважити перед прийняттям рішення», – пояснила пані Пархоменко.

Також вона розповіла, які кроки зробила б за рік на посаді міністра освіти і науки України.

«Найперше, я б запустила атестаційну колегію, змінила правила її формування, щоб ректори вузів не могли входити до її складу. Потім я б реформувала склад експертних комісій, через які проходять дисертації, і закрила б усі спецради, в яких було виявлено бодай одне порушення, зокрема щодо плагіату», – розповіла фахівець.

Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповідала, що через брак ресурсів повноцінно освітня реформа торкнеться лише школярів-першокласників.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-21 20:34 :33