вівторок, 28 серпня, 2018, 15:28 Суспільство
З’явилася нова праця Богдана Гудя про польсько-українські конфлікти у XIX–XX ст.
Книга Богдана Гудя  Фото: ZIK
Книга Богдана Гудя Фото: ZIK

У харківському видавництві «Акта» побачила світ нова праця історика і політолога, доктора історичних наук Богдана Гудя «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в XIX-першій половині XX ст.». Дослідження присвячене «важким» сторінкам спільного минулого.

Книга є допрацьованою та доповненою україномовною версією другого видання опублікованої у 2013 р. монографії «Ukraińcy і Polacy nа Naddnieprzu, Wołyniu і w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku» («Українці та поляки на Наддніпрянщині, Волині та в Східній Галичині в XIX і першій половині XX століття»).

Розпочинаючи свою працю ствердженням, що читачам, котрі звикли до текстів, що подають польсько-українські конфлікти у чорно-білих кольорах, ця розвідка не видаватиметься легким і втішним чтивом, автор послідовно – сторінка за сторінкою вибудовує об’єктивну картину польсько-українських відносин впродовж півтора століття.

Богдан Гудь фахово й аргументовано прослідкував економічні, релігійні та етнічні чинники українсько-польських конфліктів на теренах Наддніпрянщини, Волині й Східної Галичини у XIX– першій половині ХХ століть, без яких не можливе повне розуміння польсько-українських взаємин у період 1918-45 років.

У монографії автор аргументовано показав, що поряд з іншими чинниками – політичним, національним і релігійним – мотиви етносоціального характеру мали значний вплив на зародження, ескалацію та перебіг українсько-польського конфлікту на Волині в роки Другої світової війни.

«Наступний крок до погодження історичної пам’яті українців і поляків – це взаємне прийняття аксіоми, що немає ідеальних націй. Адже в кожній нації є люди хороші й лихі. Сподіваюся, що більшість польського суспільства раніше чи пізніше візьме до уваги той факт, що далеко не всі, хто воював у загонах АК, Сірих шеренгах, Селянських батальйонах та інших партизанських формуваннях, поводили себе як лицарі. Натомість українці мусять зрозуміти, що не можна виправдовувати актів насильства супроти цивільного населення – жінок, дітей і старих, твердженням, що їхні виконавці керувалися шляхетною метою національного визволення», – підсумовує історик своє дослідження.

Довідка IA ZIK.

Богдан Гудь – історик і політолог. Доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби, директор Інституту європейської інтеграції Львівського національного університету імені Івана Франка. Спеціаліст та автор численних публікацій з історії українсько-польських відносин нового й новітнього часу, а також євроінтеграційних устремлінь України. Серед них монографії «Українці-поляки: хто винен?», «Загибель Аркадії», «Українсько-польські конфлікти новітньої доби», «Ukraińcy і Polacy па Naddnieprzu, Wołyniu і w Galicji Wschodniej w XIX i pierwszej połowie XX wieku»; сценаріїв документальних фільмів «Важке братерство» й «Братерство зброї на службі миру». Член Українсько-польського форуму партнерства та Українсько-польського форуму істориків.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-22 23:28 :25