понеділок, 27 серпня, 2018, 17:32 блоги Суспільство
Карателі. Швейцарія та Леонідович – два світових приклади абсолютного нейтралітету
Влад Якушев
лейтенант, екс-начальник прес-служби
14-ї окремої механізованої бригади ОК «Захід»

Пропоную Вашій увазі дев’яту главу з моєї книги «Карателі», яка вийде друком восени.

9. Красногорівка

Красногоровка – Шилизяка под желто-голубым флагом. Воды нет, газа нет, электричество с перебоями.

Олександр, керівник групи CIMIC (Військово-цивільне співробітництво)

Леонідич погано пам’ятав велику війну. Йому був рік, коли вона почалась. Батько пішов на фронт і загинув, а він з мамою – в Казахстан, в евакуацію.

Зате кожен день цієї війни він пам’ятав прекрасно. Пам’ятав, як гарно запалився обрій перед тим, як упав «Град», як потім горіли будинки. Як входили росіяни, а потім, коли у наступ пішли українські війська, тікали, пограбувавши перед втечею магазини та відділення банків. Він пам’ятав кожен день війни, тому що війна була кожен день. Щодня на позиціях ЗСУ за містом чулась стрільба, падали міни та снаряди. Раз на кілька днів діставалось і місту.

Стріляли по них, і Леонідович не вірив, що «освободітєлі» з «ДНР» промахнулись, тому що це дуже важко постійно промахуватись на кілька кілометрів.

Леонідовичу везло, бо його хрущовка на Маяковського стояла поміж двома іншими, і влучити в неї могли тільки зверху, по верхніх поверхах. Кілька разів попадали з міномета, але в інше крило. Пошкодило дах. Леонідович на своєму першому поверсі не постраждав.

Віктор не був за Україну чи «ДНР». Йому було байдуже. Він доживав. Його жінка померла 10 років тому, дітей вона не могла мати, а Леонідович не наважився завести дітей на стороні. Ліда довго надіялася, що все ж таки завагітніє, потім вирішили когось всиновити, але дружина захворіла.

Мати Віктора Леонідовича Кондрашова повернулась у Красногорівку відразу після війни. Їхнього будинку не було. Згорів. Тоді, як і зараз, багато всього згоріло. Леонідович пішов тут до школи, потім працювати на відбудований цегляний завод. Тут оженився, тут дожив до старості. Казахстан у дитинстві – це і була найдальша з його подорожей. Ну, і ще у Маріуполь кожного літа – на море.

Він і не хотів нікуди їхати. Навіщо? Їхати – шукати на свою голову пригод. Пригод у житті і так вистачає.

Швейцарія та Леонідович – два світових приклади абсолютного нейтралітету. Коли прийшли «ДеНееРи», сусідка Катерина прибігла до нього з російським прапором і георгіївськими стрічками.

– Леонидович, идемте с нами, на митинг! – белькотіла вона.

– Зачем? – здивувався він.

– Ну вы же хотите назад, в СССР?

– С чего б это вдруг?

– Как? Помните ж, как весело было. Какие мы были дружные, как вместе ходили на демонстрацию! Жить же было хорошо!

– Молодым всегда жить хорошо. Я помню, как за продуктами очередь с ночи занимали. И как на меня активисты донос написали, что я аполитичный и любви к советской власти не проявляю. Меня тогда чуть с завода не выгнали, а я там, на тот момент, десять лет честно проработал.

– Ну сейчас же в России Путин реформы проводит. В России будет лучше, чем даже в СССР.

– Ага, ты у Василия из тринадцатой спроси, как там хорошо. Его сын там с семьей живет. Еле концы с концами сводят – не жизнь, красотища.

– Леонидович, вы что, за НАТО, за США?

– Ага, шпион, агент Моссада.

– Вам что, вообще все равно? Хотите день рождения Бандеры праздновать? Или чтоб у нас однополые браки разрешили?

– Ну, мне то это никак не угрожает. На меня ни один гей не позарится.

Катька побігла, пообіцявши на прощання, що нова влада виведе його на чисту воду.

Виводити діда нікуди не стали. Не до нього було. Леонідович чітко вирішив притримуватись нейтралітету. Так спокійніше. Але коли у місті почались бої, спокою в нього поменшало. Швейцарії добре, там снаряди та кулі не літають. А у Красногоровці ще й як літали.

Під’їзд, де жив Віктор Кондрашов, роздирали міжнародні конфлікти. Коли у місті відновилась українська влада, вчителька Оксана з 15-ї квартири вивісила в себе на балконі український прапор.

– Сними, дура, – порадив їй Леонідович. – Катька вон на тебя ядом брызжет. Вернутся «ДеНееРи», они тебя за такое по голове не погладят.

– А я их ждать не буду. Если наши войска отступать будут, я с ними уйду. У меня два сына растут, и я хочу, чтоб у них жизнь была другая. Чтоб перспектива была. А СССР – это шаг в прошлое.

Леонідович знизав плечима.

Вулиця Советская плавно переходила у дорогу на Старомихайлівку, де засіли бойовики. «Символично, – думав Леонідович. – В СССР я точно не хочу, но и Украина мне ничего не дала. Я хочу, чтоб меня все оставили в покое».

Але жити у спокої без води, світла та газу було якось не затишно. І щоденна канонада душевної рівноваги не додавала. Щоб повернути собі душевну рівновагу, Леонідович розводив у чекушці спирт з старих запасів і спускався на лавочки під будинком, де вечорами сиділи два його друга Стьопа Прохоров та Саня Олійник.

– Привет СС, – традиційно вітався він з ними, використовуючи перші літери від імен.

– Витя, чтоб тебя, – голосно, на все подвір’я «шепотів» Стьопа. – Что ты лепишь? Какой СС?

– Политическая ситуация для твоих шуточек не самая подходящая, – погоджувався Саня.

– А это, штука подходящая? – перепитував Леонідович і демонстрував чекушку.

Стьопа дістав із «нички» під столом пластиковий стакан, а з кишені яблуко. Саня жменю цукерків – льодяників.

– Слышал последние новости? – запитав після другої Степан.

– А что такое? – поцікавився Віктор.

– В городе новый комендант. Какой-то Ливанчук. Вчера задержал военных, ехали за рулем пьяные. Арестовал. Командир вояк ему позвонил, мол, отпусти, а тот ни в какую. Вояки под горадминистрацию на танке приехали, а этот Ливанчук забаррикадировался. Сидел там с «мухой» в руках и ни в какую. Отдал арестантов только военной полиции, когда те приехали.

– Вот оно ему надо? – запитав Леонідович.

– Видно надо, раз так. Помнишь старый такой фильм про ковбоев? Там шериф важно так говорил: «В город вернулся закон!»

Леонідович знову знизав плечима.

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 02:30 :45