п'ятниця, 24 серпня, 2018, 14:13 Суспільство
Колишній боєць: У найскладніші моменти мені допомогла родина
ZIK
ZIK

Стати на ноги ветерану російсько-української війни Володимиру Кучеренку допомогла сім’я та власна справа. Чоловік разом з дружиною створили дитячий табір з кіньми. Щоліта, вже другий рік поспіль, до них на верхову їзду приїжджають люди не лише з України, але й з-за кордону.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

З початком війни, Володимир вирішив піти добровольцем і потрапив до батальйону «Азов». У 2015-му разом з іншими бійцями він вирушив на штурм Широкиного. Та під час одного з обстрілів поранило і чоловіка.

«Пам’ятаю, що спершу наче оголосили перемир’я, ми думали, що все тихо пройде… однак ввечері почалися нові обстріли. Мені поцілили у ногу, а побратима Славка не врятували. Після операції я повернувся у підрозділ, звільнився. Десь у той час познайомився з дружиною», – пригадує Володимир Кучеренко.

Тоді вони вирішили оселитися поблизу столиці і почати власну справу. Зараз на міні-фермі ветерана, що у Новому Корогоді на Київщині, живе вісім коней. У кожного з них своя непроста життєва історія.

«Завдяки небайдужим людям, майже всіх коней ми викупили з бойні», – розповідає ветеран війни Володимир Кучеренко.

Та утримання конюшні – справа не з дешевих. Юристка Вікторія Дідач пояснює, щоб отримати стартовий капітал, військовий має звернутися до центру зайнятості за місцем прописки і стати на облік як безробітний.

«Розмір фінансової допомоги по безробіттю залежить від трудового стажу, грошевого забезпечення, яке раніше було в людини», – каже юристка Вікторія Дідач.

Втім, експерт переконана, що краще було б пов’язати суму виплати із перспективністю бізнесу. Проте навіть отримавши гроші, учасник бойових дій не може видихнути з полегшенням, бо є нові випробування, наприклад, податкові.

«У податкову кодексі нема пільг для ветеранів війни», – зауважує Вікторія Дідач.

Та ветеран війни Володимир Кучеренко для своєї справи залучає кошти, які заробляє на таборі. Одна зміна тут триває сім днів і коштує три тисячі гривень. За цей час дітей навчають правильно доглядати за кіньми, триматися в сідлі та їздити верхи. На такий незвичний відпочинок приїжджають діти не лише з України, а й із-за кордону.

«Ціна символічна. За ці гроші ми купуємо корми для коней, обновлюємо амуніцію, оплачуємо ветеринара тощо», – пояснює Володимир Кучеренко.

Поратися на фермі та доглядати за тваринами – це така собі реабілітація, визнає чоловік.

«Буває, що я у поганому настрої… тоді приходжу до конячки, гладжу її, говорю до неї. Після цього стає легше», – ділиться Володимир Кучеренко.

Сьогодні чоловік із дружиною виховують сина, спільно ведуть господарство, разом долають перешкоди та допомагають іншим. Своїм успішним поверненням до цивільного життя Володимир завдячує не державі, а родині.

«Вони мене підтримують і це дуже допомагає у складні хвилини», – зазначає Володимир Кучеренко.

«Мені здається, що потрібно займатися тим, що приносить задоволення. Тоді ти перемкнешся і досягнеш успіхів», – додає дружина Тетяна Кучеренко.

До слова, коні неодноразово повертали людям надію і навіть лікували від безнадійних хворіб.

 

 

 

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-20 21:40 :55