четвер, 23 серпня, 2018, 12:07 Суспільство
Річниця пакту Молотова-Ріббентропа: у Європі вшановують жертв сталінізму та нацизму

23 серпня 1939 р. було підписано договір між Гітлером та Сталіним про ненапад та поділ сфер впливу, що став спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни. У вересні 2008 року Європейський парламент своєю Декларацією визначив 23 серпня – день підписання Пакту – Європейським Днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

23 серпня 1939 р. у Москві було підписано Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа. Цей документ зафіксував змову між двома найбільшими тоталітарними режимами історії та відкрив дорогу до розв’язання найкривавішого конфлікту у світовій історії.

Хоча під цим документом стоять підписи міністрів закордонних справ СРСР та Німеччини, фактично це була домовленість керівників держав, а тому його у багатьох країнах називають пактом Гітлера-Сталіна.

За цією угодою сторони зобов’язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об’єктом воєнних дій третьої сторони.

Також до тексту договору додавався таємний додатковий протокол, яким встановлювалося розмежування територіальних інтересів сторін у Європі – розподіл країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів.

Він передбачав ліквідацію низки держав (Польщі, Литви, Латвії, Естонії), та задоволення територіальних інтересів країн-підписантів договору за рахунок третіх країн. Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях Німеччині до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Слідом за своїм партнером і СРСР вирушило загарбувати чужі землі. Саме тому пакт кваліфікують як злочин проти миру та людства.

За тиждень після укладання договору – 1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, а 17 вересня 1939 р. на територію Польщі зі сходу увійшли радянські війська.

У цей день СРСР у ноті польському уряду представив вступ радянських військ на територію Польщі, як гарантію безпеки українців та білорусів в умовах, коли Польська держава, як було зазначено у ноті, «перестала існувати».

Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини.

22 вересня 1939 р. у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад.

Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон, що став логічним завершенням таємної угоди, укладеної між Москвою і Берліном 23 серпня 1939 р.

До складу СРСР були включені території Західної України та Західної Білорусії (1939 р.), у подальшому – країни Балтії, Бессарабія, Північна Буковина (1940 р.).

Наприкінці 1939 р. СРСР здійснив напад на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінляндську війну 1939–1940 рр., за що був оголошений агресором і виключений з Ліги націй 14 грудня 1939 р.

Таким чином, Радянський Союз з вересня 1939 по червень 1941 року залишався союзником Третього рейху, здійснюючи паралельні акти агресії та поставляючи йому необхідні для ведення війни в Європі сировину та матеріали.

Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів та такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.

Наводимо фрагменти Декларації, які визначають оцінку Європейським парламентом Пакту Молотова-Ріббентропа:

«A. Оскільки пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 року між Радянським Союзом і Німеччиною розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів,

B. Оскільки масові депортації, убивства й поневолення, що мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й фашизму, підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності,

C. Оскільки, згідно з міжнародним правом, передбачені законом обмеження не застосовуються до військових злочинів і злочинів проти людяності,

D. Оскільки вплив радянської влади й окупації, а також їх значення для громадян пост-комуністичних держав маловідомі в Європі,

E. Оскільки Стаття 3 Рішення № 1904/2006/ЄC Європейського Парламенту й Ради від 12 грудня 2006 року про реалізацію упродовж 2007–2013 рр. програми «Європа для громадян» задля сприяння активному європейському громадянству закликає підтримати акцію «Активна європейська пам’ять», що має на меті запобігання повторенню злочинів нацизму й сталінізму,

Пропонуємо проголосити 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму й нацизму з метою збереження пам’яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру й стабільності на нашому континенті».

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-15 19:55 :29