середа, 22 серпня, 2018, 10:59 Регіони
На Закарпатті шукають стимули для нацменшин вивчати українську мову
<nbsp;>

На трійку за п’ятибальною шкалою оцінює рівень знань державної української мови в своїх учнів Тихомир Гейци, директор середньої школи в селі Великі Береги на Закарпатті. Це школа, де діти здобувають освіту двома мовами: тут є й україномовні й угорськомовні класи.

Загалом в цьому селі, як і в більшості на Берегівщині компактно проживають угорці. Українська мова тут звучить доволі рідко. Серед старшого покоління ще можна почути російську (її обов’язково вивчали в Радянському Союзі) і те тільки коли до місцевих звертаються приїжджі чи туристи. Між собою тут всі спілкуються угорською.
 

На Закарпатті діти удосконалюють українську у мовних таборах

<nbsp;>

Ця школа стала однією з десяти закарпатських шкіл, де стартували мовні табори. Їх запровадило Міністерство освіти та науки України спільно з громадською ініціативою GoGlobal. Це денні табори, де діти в довільній формі проводять день – спілкуючись з іноземними волонтерами та менторами. Організатори намагалися скласти програму так, аби діти отримували нові знання і відпочивали – все в формі гри та розваг.

Всі десять таборів відкрили в школах, де навчаються українсько-угорські школярі. Окрім поглиблення знань англійської мови одна з головних цілей таборів – об’єднати українських та угорських школярів, вдосконалити знання державної мови в тих, хто в житті спілкується угорською, здобуває освіту угорською.

На жаль, дуже часто, після закінчення школи такі діти не можуть продовжити своє навчання в Україні через брак знань державної мови, тому часто вони або не здобувають належної освіти, або ж обирають навчання за кордоном, в сусідній Угорщині.

Крім іноземних волонтерів з дітьми працюють ментори з всіх куточків України. Вони зізнаються, що дітям вкрай легко вивчати мови (тут працюють за сучасними методиками – вчать в формі гри та інших інтерактивних методів), проте їм бракне мотивації.

«Діти починають розуміти і навіть говорити українською, коли з ними нею говорити. От ми тут кілька днів і вони починають розуміти українську, але для цього потрібна практика. Треба, аби хтось про це хвилювався. Дітям бракне мотивації як у вивченні англійської, так і у вивченні української мови. Їм треба розказувати і показувати можливості: чого вони можуть досягти в країні де живуть, в своїй країні», – зазначає студентка Києво-Могилянської академії, ментор Марія Петренко

Провести такі табори в угорськомовних районах в міністерстві вирішили після червневої зустрічі українського та угорського міністрів закордонних справ за участі освітян. Тоді посадовці проводили спільні консультації стосовно змін до українського мовного закону. Зміни передбачають поступовий перехід на українську мову навчання для представників національних меншин, які здобувають середню освіту рідною мовою.

Офіційний Будапешт просить переглянути зміни, мовляв, такі нововведення обмежують права етнічних угорців. В Києві зазначають – готові до поступок, проте тільки в питанні відтермінування введення змін. Наразі сторони домовилися змінювати систему подачі матеріалів, змінити методики вивчення мови.

Знання державної мови відкриє великі перспективи

заступник міністра освіти та науки України Павло Хобзей

Як зазначає заступник міністра освіти та науки України Павло Хобзей, мовному закону в міністерстві зараз приділяють вкрай багато уваги. Особливо звертають увагу на навчання угорців на Закарпатті та румунів на Буковині, адже і угорська і румунська мови не входять до слов’янських груп, плюс моноетнічні населені пункти, де проживають представники нацменшин – все це причини незнання державної мови. Особливо добре видно рівень знань української в таких дітей за результатами ЗНО.

Павло Хобзей. Фото: Міністерство освіти і науки України
Павло Хобзей. Фото: Міністерство освіти і науки України

«Ми хочемо, аби діти порозуміли, що мова – це є благо. І державна українська мова відкриє двері в цій країні. Захочете скористатися – скористаєтеся, але якщо ти не володієш державною мовою – ти не можеш ні посади займати, ні навчатися у вишах і в тебе ця дорога обмежена», – додає Хобзей.

Діти часто не повязують своє майбутнє з Україною

<nbsp;>

У міністерстві наразі розробляють цілу програму для того, щоб діти, які вчаться в Україні мовою нацменшин могли краще вивчити державну мову. Для цього кардинально змінюють підходи до викладання української.

«Це методики більш комунікативні, де треба слухати, де є візуалізація. Це мультики українською мовою. Треба брати якусь гру. Навчання для дітей має бути цікавим. Має бути мотивація. Дітям має бути цікаво. Бо немає мотивації у вивченні державної мови і для старших, а це вже є проблемою. Бо тоді діти може не пов’язують своє майбутнє з Україною, а більше пов’язують майбутнє з Європою.

Я б не сказав, що з Угорщиною, але через Угорщину для них відкриваються двері до ЄС. І це є проблема, бо ніхто не хоче, аби громадяни виїжджали з країни», – додає заступник міністра Павло Хобзей.

Волонтери допомагають здобувати мовну практику

заступник міністра освіти та науки України Павло Хобзей
 

Самі ж діти мовним таборам тішаться, вони особливо раді вітати іноземних волонтерів – за кілька днів для школярів вони стали справжніми друзями. А головне вони ніколи не роблять зауважень за мовні помилки. Завдання волонтерів – допомогти дітям розкритися, аби ті позбулися бар’єрів і почали говорити, здобувати практику.

Як кажуть організатори – працюють на свідомість дітей, школярі повинні самі вирішити що їм потрібно в цій країні і в їх житті, бо вже невдовзі діти знову повернуться до звичного шкільного процесу, де державну і англійську мову вивчатимуть всього 5 годин на тиждень, не матимуть достатньої практики.

Та якщо ідея табору спрацює, діти самі шукатимуть можливостей вдосконалювати мовні навички, не чекаючи наступної ініціативи волонтерів чи посадовців.

Тетяна Шімон,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-15 01:32 :01