понеділок, 20 серпня, 2018, 12:15 Регіони
Рівненщина втрачає статус краю повноводних та чистих озер
<nbsp;>

Ще років 50 тому Рівненську область називали краєм синьооких озер і повноводних та прозорих річок. Рибалки зі стажем пригадують ті часи, коли рибалити вудкою можна було не дивлячись на поплавок – було видно, як риба заковтувала наживку на гачку. Нині річки замулило, вода така, що не витримує жодної критики.

Влітку цього року Центр громадського здоров’я МОЗ України, опублікував список водойм, де, зокрема, на Рівненщині купатися через забруднення не рекомендують. У 2018 році цей список побив усі рекорди. Отож, де, скажемо так, не варто лізти у воду, можна побачити на сайті.

 

Як стверджують фахівці, ще років три тому цей перелік був удвічі меншим. За прогнозами, наступного року у зв’язку зі створенням умов для розвитку у воді мікроорганізмів, викликаного глобальним потеплінням, список місць, де купатися буде небезпечно, стане ще ширшим.

На Рівненщині стає дедалі менше місць з чистою водою

Якість води у водоймах Рівненщини регулярно перевіряють фахівці Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр». Як каже завідувачка відділу центру Марта Гоч, на контролі перебуває 31 водойма. 15 з них мають балансоутримувача, тобто власника. Наразі найчистішими вважаються Біле озеро, водосховище в селі Хрінники та частина річки Іква у Млинівському районі.

Марта Гоч:

«У нас є план моніторингових досліджень. Щотижнево ми проводимо дослідження у водоймі обласного центру. Це озеро Басів Кут. Двічі на місяць проводимо моніторинг в інших водоймах області. Досліджуємо показники безпеки. Тобто, чи шкідливою є вода в епідемічному відношенні на мікробіологічні, санітарно-хімічні показники. Найчастіше виявляється підвищений вміст кишкової палички. Ось на озері Басів Кут ми стабільно виявляємо підвищений вміст кишкової палички. Крім того, виявили й холероподібний вібріон. Виявлялися цисти лямблій. У цьому році всі досліджені нами зразки води з Басівкутського озера не відповідають вимогам безпеки. Це свідчить про те, що водойма з роками втрачає здатність до самоочищення».

Як ми вже повідомляли 4 червня, однією з причин забруднення Басівкутського озера, є те, що на його берегах «нові українці» понабудовували палаців, а каналізаційні труби повиводили у воду.

Проблему визнали актуальною на всіх рівнях. Незадовго до виходу матеріалу, 29 травня, прес-служба Рівненської ОДА розповсюдила інформацію про початок співпраці керівництва області та науковців у напрямку порятунку самого озера та річки Устя, що впадає у водойму та витікає з неї.

У стінах «Національного університету водного господарства та природокористування», як зазначалося в повідомленні, відбулася зустріч ректора Віктора Мошинського та голови РОДА Олексія Муляренка.

Перед журналістами та громадськістю анонсували початок співпраці між двома установами.

«Актуальні питання нам визначає сьогодення. Багато людей долучаються і піднімають проблему чистоти водойм. Я вважаю, що Басівкуське озеро не є відокремленим від річки Устя, тому оздоровлювати потрібну всю водну мережу, що проходить через кілька районів. Треба зрозуміти реальний стан справ, щоб далі приймати правильні рішення. Тому вже цього тижня департамент екології та природних ресурсів ОДА підпише договір з НУГП про виконання природоохоронного заходу «Наукові дослідження з відновлення і підтримки сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Устя», – цитує прес-служба Рівненської ОДА очільника області Олексія Муляренка.

Робота є нестандартною і потребує індивідуального підходу та різноманітних досліджень, які вже частково напрацьовані НУВГП.

«Спільно з адміністрацією цей проект реалізуємо. На сьогодні потребує вирішення питання якості води, питання якості басейну, стоку, управління водним режимом цього водосховища і так далі. Тобто ми сьогодні розпочинаємо комплексну співпрацю, вирішення переліку складних, містких інженерних проектів і саме це нова епоха нашого розвитку», – зазначив під час зустрічі Віктор Мошинський.

У рамках співпраці започатковано конкурс студентських інноваційних проектів на тему «Відновлення річки Устя та її басейну». Призовий фонд становить 50 тисяч гривень. Ці кошти обіцяють трьом переможцям.

Плани порятунку є, рятувати нікому

Нагадаємо, оприлюднена ця інформація була 29 травня. Сьогодні на календарі серпень. Змін на краще – ніяких, скоріше навпаки. Позаминулого тижня у річці Устя, зафіксований факт масової загибелі риби. Під мостом у центрі міста городяни побачили десятки мертвих рибин.

Рятувальники зреагували миттєво. У місці виявлення загиблої риби встановили три мотопомпи і почали киснем збагачувати воду.

Мертву рибу та проби води спеціалісти відібрали для проведення аналізів. Їх результати обіцяють повідомити згодом.

А ось ці фото зроблені у суботу, 18 серпня, вже в іншому місці – не в центрі Рівного, а трохи далі – в районі стадіону на вулиці Набережній, навпроти новоспорудженої багатоповерхівки. Десятки загиблих рибин лежать у воді та на березі.

<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>
<nbsp;>

Як з’ясувалося, у Рівному наразі є два проекти порятунку Усті. Один розробили на міському рівні, інший – на обласному. Відрізняються вони тим, що один з них передбачає поетапне спасіння річки Устя (від Басівкутського озера до вулиці Степана Бандери), а другий вимагає комплексного підходу – рятувальних робіт вздовж усього русла.

Поки ні той, ні інший не реалізується через певні затримки з погодженням документів на столичному рівні. Ну, а щодо грошей, то, як допускають фахівці, повний порятунок річки та озера коштуватиме близько 168 мільйонів гривень.

Поки чиновники говорять про проекти, небайдужі люди вдалися до реальних дій. Члени міського екоклубу розпочали акцію з порятунку Усті «Чиста річка – чисте місто». Вони вже обстежили береги річки і виявили понад 10 місць скидів у воду нечистот.

Закликають місцян послідувати їх прикладу і позначати місця незаконних скидів про які вони знають. Після цього активісти планують подати інформацію до владних структур.

У Рівному знову заговорили про забудову навколо Басівкутського озера

Поки чиновники та науковці думають, як врятувати водні об’єкти, екологи шукають джерела забруднення води, у Рівному знову порушили питання забудови навколо Басівкутського озера. Нової забудови. Наприкінці минулого тижня, 16 серпня, на сесійному засіданні Рівненської міської ради було презентовано концепцію облаштування правого берега озера.

Концепція передбачає, зокрема, впорядкування хаотичної забудови в цьому районі, створення інфраструктури, в тому числі, спорудження дитячих садочків, облаштування сучасної європейської набережної. Судячи з продемонстрованого відео, на правому березі Басівкутського озера мають з’явитися п’ятиповерхові будинки.

Наразі депутати вирішили створити з цього приводу комісію і вивчити питання.

Як вдалося зясувати вже наступного дня, концепція сподобалася людям з числа впливових у місті. Багато з них кажуть, що в Україні є вже досвід реалізації аналогічних проектів. Наводився навіть приклад Києва (а там такі люди бувають часто), де біля мальовничих озер споруджено комплекс висоток.

Спробував з’ясувати. Комплекси є. Озера виглядають гарно. На берегах безліч закладів для відпочинку, особливо для споживання їжі та напоїв. Все чудово. За виключенням одного – ніхто в озерах не купається. Заборонено. І, зважаючи на якість води, навіть за гроші ніхто туди не полізе.

Спеціалісти кажуть, що забудова навколо лівого берега Басівкутського озера порушила водний баланс. Звідси – підтоплення під час паводків зі змивом у воду нечистот із септиків та обміління водойми. Як буде із майбутньою забудовою – невідомо. До речі, фото мертвої риби на вулиці Набережній у Рівному зроблене якраз навпроти новоспорудженої багатоповерхівки і глибина річки тут є мінімальною.

Проблеми є й на інших річках

У списку, де фахівці Державної установи «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» купатися не рекомендують, є й частина річки Іква поблизу міста Дубно.

Останнім часом там склалася катастрофічна ситуація із забрудненням води. Спеціалісти центру виявили перевищення вмісту кишкової палички в 14 разів.

Проби з водойми відбирали в селі Іваннє, де розташовані очисні споруди Дубноводоканалу.

«Забруднення поверхневих вод відбувається з трьох причин: господарсько-побутові стічні води, промислові стічні та зливові води. Можливим чинником є і скиди очисних споруд, які ідуть у водойму», – каже завідувачка відділу обласного лабораторного центру Марта Гоч.

Ситуації на краще у найближчому часі чекати не варто.

Проби води з річки Іква відбирали також у Млинівському районі. Там перевищення норми вмісту кишкової палички фахівці не виявили.

Василь Антонюк, міський голова міста Дубно:

«Чому стався збій в технології очищення як такої? Такий переробник як «Дубномолоко» раніше за добу переробляв близько 300 тонн молока. Сьогодні він переробляє близько 600 тонн. Скажіть, будь ласка, те, що скидається сьогодні на очисні, спроможне переробити?».

Очисні споруди міста будувалися у 80 роки минулого століття. Вартість ж нових споруд, які б відповідали сучасним вимогам, за підрахунками фахівців становить близько 600 мільйонів гривень.

Є проблема й на інших річках, які протікають територією Рівненщини. Йдеться про Горинь та Случ.

Дмитро Стефанишин, доктор наук, провідний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України:

«На Случі з 50-х років побудували кілька великих водосховищ, малих ГЕС. На Горині теж вище за течією біля Ізяслава є кілька малих ГЕС, у Ізяславі є водосховище, частину води забирає водосховище в Нітішині. Крім того, шлюз побудували в Горбакові. А це призводить до того, що річки починають потрошку руйнувати гірські породи. Наприклад, вода в Случі починає розмивати береги, чого ніколи не було. Щодо Горині, то вона останнім часом кардинально зміліла. Це відбулося буквально за останні п’ять років».

Прогнози не вселяють оптимізму

Але, як відомо, безвихідних ситуацій не буває. Головне – почати щось робити. Інша справа – кому почати. Тобто йдеться про людей, котрі візьмуть відповідальність на себе і покажуть приклад іншим.

Ось нині не рекомендують купатися в штучній водоймі у місті Радивилові та на річці Слонівка в цьому ж місті. Так от, там є дві штучні водойми. Одна поблизу залізниці (стара) і порівняно нова – на виїзді з міста в напрямку Бродів. Свого часу стара водойма замулилася і вода почала цвісти. Як завжди грошей для прочищення в бюджеті не було. Тоді знайшлася ініціативна група керівників, залучила кілька бульдозеристів. Люди спустили став, прочистили дно і до цього часу водойма функціонує.

То вже інша справа, що довелося пережити тим керівникам після цього – виклики в райком, прокуратуру, міліцію. Але не посадили – матеріальної вигоди з правопорушення ініціатори не мали. Тобто криміналу, як такого, у їх діях не знайшли. Зате мешканці вдячні. І нині той саме став не потрапив у «чорний» список.

Ми вже наводили в публікації «У Рівному знищується улюблене місце відпочинку місцян: причини і наслідки» від 4 червня приклад тодішнього керівника Рівного Віктора Чайки, який ініціював побудову каналізаційно-насосної станції, аби стоки з багатоповерхівки, спорудженої в 90-ї роки минулого століття за принципом пайової участі на вулиці Ботанічній у Рівному не потрапляли в Устю. Нагадаємо, довго йому доводилося переконувати в необхідності КНС депутатів, аж поки не запросив на місце журналістів, які зафільмували катастрофічність ситуації.

А зараз для того, щоб почати, багато не потрібно. Ось на цьому знімку ви бачите місце, де ще в 70-х роках минулого століття можна було ловити рибу вудкою, не дивлячись на поплавок – такою чистою була вода. Це – місток на вулиці Князя Володимира. Вірніше те, що від нього залишилося. Про стан води взагалі не йдеться – течії практично немає. Все заросло.

<nbsp;>
<nbsp;>
 

Ось це дерево скоро закриє пішохідну зону вулиці. Додамо: рух на цій дорозі є досить інтенсивним.

<nbsp;>

Нині навіть серед науковців немає єдиної думки стосовно остаточних рекомендацій щодо порятунку того ж Басівкутського озера та річки Устя, але всі вони єдині в одному – почати потрібно негайно. І почати з прочищення тих місць, де не потрібно великих капіталовкладень. Друге, на чому сходяться всі наукові мужі, – визначення усіх місць, де проводяться несанкціоновані стоки в річку і штрафування винуватців.

Усе правильно. Тільки виникає запитання: кого штрафувати будуть і хто робитиме це? Пересічні рівняни у палацах біля озера і вздовж річки Устя не живуть…

Петро Хромих,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-14 19:51 :36