понеділок, 20 серпня, 2018, 11:15 Суспільство
Ресторатор пояснив, чому не зможемо популяризувати українську кухню одним борщем
ZIK
ZIK

Минулоріч в Україні на 140 грузинських ресторанів відкрилось лише 5 закладів, власне, української кухні. Лише зараз українці починають розуміти, що своя кулінарна культура – одна із основ гастрономічного туризму. Однак, популяризуючи українську кухню у світі, не слід зациклюватись на одному лише борщі. Адже така страва притаманна тільки людям, які проживають у державах із помірним кліматом.

Таку думку в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK висловив ресторатор Дмитро Борисов.

Він наголосив: для того, щоб борщ став таким собі «послом української харчової культури у світ», потрібно створювати відповідне підґрунтя, популяризуючи нашу кухню. Натомість навіть у себе в країні ми лише зараз починаємо цінувати наші ж страви.

«Є навіть статистика: минулоріч на 140 відкритих грузинських ресторанів було лише 5 українських. Тож, поки що, українці – це суші, піца, караоке, хінкалі і хачапурі, а не українські заклади. Відповідно й, щоб це було популяризовано у світі, слід створювати і заклади нашої кухні закордоном», – розповів Борисов.

До того ж він наголосив: півроку тому відкрив ресторан сучасної української кухні у Варшаві. Дуже приємно, що 90% гостей – поляки, які приходять скуштувати страви української кухні, зокрема і борщ.

У свою чергу етнологиня Олена Щербань додала: щоб борщ став «козирним тузом» української кулінарії, спочатку ми самі маємо полюбити українську культуру, яка зароджувалась на основі нашої історії.

«Я – викладач і бачу, що студенти не завжди знають нашу історію. Тобто, можемо говорити про якість історичні віхи, однак не знаємо, яким чином сформувалась Україна як етнічна держава чи як зароджувались традиції, в тому числі і харчування. Адже це багатющий пласт, який не вивчений і не популяризований», – наголосила Щербань.

Більше того – за її словами, немає жодної захищеної докторської дисертації на тему борщу.

«Єдиною, хто досліджувала українську кулінарію, була Лідія Артюх. Але це йдеться про 1980-ті роки. Сьогодні ж потрібні нові та свіженькі дослідження із сучасним підходом. Адже борщ – це реальний феномен, із нього можна «закрутити» дуже багато», – переконана етнологиня.

Разом із тим Борисов зазначив: лише зараз українці починають розуміти, що кулінарна культура – одна із основних основ гастрономічного туризму.

«Коли десь подорожуємо, в першу чергу думаємо, що там поїмо чи якого вина вип‘ємо, лише потім – де поселимось і на що подивимось. Натомість ми доходимо до цього лише зараз. Наприклад, Київ за рівнями ресторанів уже наближається до Лондона та Берліна. У нас неймовірний сервіс, чудова їжа, у державі – 50% чорноземів, два моря, три величезних річки, Карпати, неймовірні продукти, і це все з середнім чеком у 5 євро. Ніде у світі ви такого не зустрінете», – переконаний ресторатор.

Однак, він зауважив: говорячи про популяризацію української кухні у світі, не слід зациклюватись лише на одному борщу. Адже, на жаль, через цю страву не зможемо поширити свою кулінарну традицію на всю планету.

«Борщ – це, в першу чергу, суп. Така страва притаманна для нашого регіону із помірним кліматом. Натомість іноземці, які живуть трішки південніше, взагалі не розуміють такої частини трапези. Це не їхня культура харчування», – підкреслив Борисов.

Тому й, умовно кажучи, наприклад, в Канаді борщ може «зайти», а от в Мексиці – вже ні.

«Однак, на рівні різноманітності, зрозумілості чи усередненості смакових властивостей, українську кухню можна порівняти лише з Італією. Зараз ж, до речі, у світі – тренд грузинської кухні. Я ж б‘юся об заклад, що через 5-7 років ним стане саме українська кухня», – переконаний Дмитро Борисов.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-22 16:36 :21