п'ятниця, 17 серпня, 2018, 14:27 Суспільство
Як просувається «тюремна» реформа і що буде на місці історичного Львівського СІЗО
В'язниця. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
В'язниця. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

Реформа пенітенціарної системи в Україні не належить до найбільш популярних та обговорюваних – за роки обіцянок чиновників у сфері виконання покарань змінилося мало. У Мін’юсті розповідають цілі та завдання реформи до 2021 року, тим часом на сьогодні установи виконання покарань фінансуються на 48% від потреби. Європейські експерти прирівнюють умови в українських в’язницях до тортур, а завданням мало би бути виправляти людей, які вчинили злочини. Жахливими залишаються й умови роботи працівників пенітенціарної системи, які відбувають там свій «термін», часто наражаючись на небезпеку для життя та здоров’я.

У Мін’юсті відповіли на інформаційний запит кореспондента IA ZIK щодо реформи та повідомили, що зміниться із прийняттям закону про пенітенціарну систему, коли у Львові з’явиться новий СІЗО і що буде на місці історичної будівлі старого слідчого ізолятора.

Як просувається реформування пенітенціарної системи? Коли це питання постане у порядку денному?

Реформування пенітенціарної системи є одним з пріоритетів діяльності Міністерства юстиції України. Реформування передбачено Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275-р, Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015, Концепцією реформування (розвитку) пенітенціарної системи України, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 654-р. та іншими стратегічними та програмними документами.

Крім того, за підтримки експертів проекту Європейського Союзу «Право-Justice» розробляються щорічні плани та проводиться моніторинг реалізації Стратегії.

З метою реформування пенітенціарної системи та пробації розроблено логічну модель (паспорт) реформи, затверджену рішенням колегії Мін’юсту від 29 березня 2018 (протокол №1/2018), відповідно до якої визначено стратегічні цілі, операційні цілі та завдання реформи до 2021 року. Логічна модель та подальше планування її реалізації розробляється спільно з експертами EDGE (Проект експертної підтримки врядування та економічного розвитку) відповідно до кращих світових практик стратегічного планування орієнтованого на результат (results-based management).

Також повідомляємо, що проект Закону України «Про пенітенціарну систему» (реєстр. № 7337 від 24.11.2017), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Мосійчуком І.В., Богомолець О.В., Мірошниченком Ю.Р. та іншими, було розглянуто на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 20 грудня 2017 року ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону прийняти його за основу.

На сьогодні законопроект очікує свого розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. (Отже, у грудні 2018 року виповниться рік, як у нардепів не доходять до цього законопроекту, – IA ZIK)

Назвіть ключові пункти, що зміниться із прийняттям згаданого законопроекту?

Проектом Закону передбачається оптимізація структури пенітенціарної системи, яка спрямована на спрощення управління сукупністю її підрозділів; впровадження нових підходів до заохочення персоналу пенітенціарної системи; запровадження ефективного управління державними підприємствами установ виконання покарань; забезпечення реалізації заходів, спрямованих на покращення умов відбування покарань засудженими та тримання під вартою осіб, узятих під варту.

Також, проектом Закону пропонується врегулювати питання надання низки соціальних гарантій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема, таких як: встановлення розміру посадового окладу осіб рядового і начальницького складу пенітенціарної системи не нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, визначеної Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій, житлове та медичне забезпечення, безкоштовного проїзду (статті 53 – 55, 61, 62 проекту Закону).

Крім того, розділом VІІ проекту Закону (Прикінцеві і перехідні положення) пропонується внести зміни до 48 законодавчих актів, що регулюють діяльність пенітенціарної системи, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Земельного кодексу України тощо.

Зокрема, передбачається право засуджених на психологічний супровід під час відбування покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі; удосконалення порядку застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення та заміни покарання більш м’яким (надання органами пробації висновків щодо ризику повторного вчинення кримінального правопорушення засудженими, які претендують на умовно-дострокове звільнення та заміни покарання більш м’яким); надання атестованому складу пенітенціарної системи можливості у вільний від виконання службових обов’язків час отримувати психологічну та душпастирську допомогу від психологів та капеланів установ; залучення релігійних організацій до реалізації пробаційних програм; надання органам пробації повноважень щодо сприяння особам, звільненим після позбавлення або обмеження волі, у веденні законослухняного способу життя шляхом надання інформаційних та консультаційних послуг, залучати до заходів соціально-виховного впливу у взаємодії з іншими державними органами та установами, громадськими організаціями.

13 вересня 2017 року Кабмін схвалив Концепцію реформування пенітенціарної системи, передбачивши додаткове фінансування на 2018 рік у розмірі 6,5 млрд грн. На що витрачаються ці кошти?

Концепцією реформування (розвитку) пенітенціарної системи України Міністерству фінансів доручено передбачати додаткове фінансування заходів для подальшого реформування пенітенціарної системи, зокрема, у 2018 році у сумі 6451,1 млн грн від потреб, передбачених в основних напрямках бюджетної політики.

Листом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 04110-09-9/19298 доведені граничні обсяги видатків та надання кредитів загального фонду проекту державного бюджету на 2018 рік за бюджетними програма в загальній сумі 4 105,1 млн грн, що становило 33,9% від розрахункової потреби за вказаними бюджетними програмами.

За результатами погоджувальних нарад в Міністерстві фінансів України видатки Міністерству юстиції за бюджетними програмами було збільшено на 1 716,8 млн грн, у тому числі на: оплату праці персоналу, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, придбання продуктів харчування тощо.

Виділення зазначених коштів підвищило рівень забезпеченості органів та установ виконання покарань до 48% від розрахункової потреби та дозволить у 2018 році виконати низку заходів, зокрема:

  • покращити рівень розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії;
  • провести інвентаризацію об’єктів нерухомості та земельних ділянок Державної кримінально-виконавчої служби України;
  • підвищити видатки на харчування засуджених та осіб, узятих під варту;
  • персоналу органів та установ виконання покарань середню заробітну плату та грошове забезпечення;
  • підвищити персоналу органів пробації середню заробітну плату та грошове забезпечення.

Чи є зрушення щодо умов утримання увязнених та засуджених в СІЗО та колоніях? Скільки українських установ виконання покарань відповідають європейським вимогам до таких закладів? А скільки визнані непридатними?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017

№ 396, Міністерством юстиції України прийнято рішення (наказ Мін’юсту від 13.09.2017 № 2865/5) про здійснення оптимізації кількості установ виконання покарань (приведення її до економічно обґрунтованого рівня) шляхом консервації 12 колоній та перепрофілювання однієї.

Рішенням колегії Міністерства юстиції України від 29.03.2018, затверджено паспорт реформи пенітенціарної системи та пробації, яким передбачено переобладнання будинків структурних дільниць установ виконання покарань для блочного розміщення засуджених у 70 державних установах.

Згідно з Титульними списками будов, Планами капітальних і поточних ремонтів, фінансування яких у 2018 році планується здійснювати за рахунок коштів загального та спеціального фондів держбюджету, а також коштів підприємств установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України передбачено провести ремонтно-будівельні роботи на 1969 об’єктах Державної кримінально-виконавчої служби України на суму 97,1 млн грн, з яких 13 об’єктів будівництва (реконструкції) на суму 8,5 млн грн, 12 об’єктів капітального ремонту – 7,6 млн грн та 1944 об’єктах – 86,9 млн гривень.

Протягом семи місяців поточного року за рахунок коштів державного бюджету та коштів підприємств було залучено 21,7 млн грн на проведення будівництва (реконструкції) чотирьох об’єктів, капітального ремонту п’яти об’єктів та поточного ремонту 995 об’єктів.

Що змінилося щодо умов служби та забезпечення працівників пенітенціарної служби? Чи бракує кадрів? Чи дбає держава про їх медичне обслуговування, адже вони перебувають в умовах ризику?

З метою попередження плинності персоналу, формування сталого та мотивованого кадрового складу органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України було ініційовано та Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Задля належної реалізації положень даної постанови Міністерством юстиції України видано наказ від 13.03.2018 № 685/5 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.03.2018 за № 289/31741. Відповідно до зазначеного наказу збільшено розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Розроблено проект Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, який перебуває на погодженні у профільних структурних підрозділах Міністерства юстиції України.

Щодо питання медичного обслуговування осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. У вересні 2017 року в рамках подальшого реформування системи виконання покарань та її приведення у відповідність до європейських стандартів Уряд України підтримав пропозицію Міністерства юстиції України про утворення державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684-р). Одним із завдань Центру є здійснення медичного забезпечення та профілактичного оздоровлення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. На 2019 рік для проведення санаторно-курортного лікування персоналу планується виділити понад 350 тис. грн.

Коли розпочинається будівництво нових СІЗО? Який проект із раніше анонсованих є найближчим до втілення?

На даний момент Міністерством юстиції України оголошено конкурс із збору передпроектних пропозицій на реалізацію інвестиційного проекту перенесення зазначеної установи за межі центральної частини м. Львів на засадах державно-приватного партнерства. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом з іншими центральними органами виконавчої влади опрацьовано пропозиції приватної компанії і листом від 18.04.2018 № 3904-05/16972-03 повідомлено Міністерство юстиції України про підтримку будівництва нового слідчого ізолятора у місті Львів за умови усунення зауважень та пропозицій до наданих документів.

Крім того, на відомчому веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення щодо проведення конкурсу із збору передпроектних пропозицій в частині реалізації інвестиційного проекту з перенесення державної установи «Київський слідчий ізолятор» за межі центральної частини м. Києва, проте до теперішнього часу відповідні пропозиції від заінтересованих приватних партнерів до Міністерства юстиції України не надходили.

На чому зупинилися плани щодо будівництва нового СІЗО у Львові? Була інформація, що зявився інвестор – хто це?

Приватна компанія надала до Міністерства юстиції України передпроектні пропозиції, якими передбачено будівництво майнового комплексу нового слідчого ізолятора з плановим наповненням 850 місць на земельній ділянці, наданій у постійне користування державній установі «Личаківська виправна колонія (№ 30)» на вул. Шевченка, 156 у Львові.

Відповідно до наданих розрахунків, побудувати об’єкти нового слідчого ізолятора приватною компанією планується протягом трьох років, а на земельній ділянці на вул. Городоцька, 20 у м. Львів зазначеною компанією передбачено спорудження торгово-розважального центру, а також Музею жертв політичних репресій, який після введення в експлуатацію на безоплатній основі буде передано місцевій громаді.

Які часові рамки реформування пенітенціарної служби? Скільки на це потрібно коштів?

З метою реформування пенітенціарної системи та пробації розроблено логічну модель (паспорт) реформи, затверджену рішенням колегії Мін’юсту від 29 березня 2018 (протокол №1/2018), відповідно до якої визначено стратегічні цілі, операційні цілі та завдання реформи до 2021 року.

Водночас потрібно зауважити, що пенітенціарна система практично не реформувалася протягом 27 років незалежності України, тому перед Мін’юстом стоїть сьогодні багато завдань та викликів. Для початку розроблено стратегію на три роки, про яку йшлося вище, проте це лише початок реформи, адже потрібно розуміти, що тільки будівництво нових та перебудова старих закладів відповідно до норм ЄС – це робота далеко не кількох років.

Наталія Шутка,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-25 17:37 :15