понеділок, 13 серпня, 2018, 11:25 Світ
Джонатан Проктор: Сонячна геоінженерія – моторошний спосіб боротьби зі зміною клімату
Фото: JONATHAN PROCTOR, SOLOMON HSIANG/THE ATLANTIC
Фото: JONATHAN PROCTOR, SOLOMON HSIANG/THE ATLANTIC

Зменшення кількості сонячного випромінювання не врятує світовий врожай. Протягом останніх декількох років з’явилися розмови про сонячну геоінженерію – комплекс заходів і дій, спрямованих на активну зміну кліматичних умов. Проте я ніколи не чув, щоб вчені обговорювали її так, як Джонатан Проктор, економіст із сільського господарства Каліфорнійського університету.

«Ви на арені з великим ведмедем, – сказав він мені (ведмідь – це зміна клімату). – Питання полягає у наступному: чи повинні ви випустити на арену ще й лева? Адже вони будуть битися між собою та знищать один одного, або ж, можливо, спрямують свої зусилля на вас та вб’ють».

Цей лев виглядає усе більш загрозливо. Навіть найзапекліші критики геоінженерії, які мають сумніви щодо її успіху, додають, що наслідки зміни клімату можуть перетворити її на необхідність.

Минулого тижня Проктор та його колеги висвітлити новий аспект того, як сонячна геоінженерія вплине на світові культури. Висновки їхнього дослідження розвіюють ілюзії, що ми можемо без значних втрат протистояти зміні клімату.

Згідно з новим документом, користь від сонячної геоінженерії не надто перевершують її переваги. Проктор та його колеги виявили, що розпилення вулканічного газу у повітря знизить глобальну температуру, цим самим сприяючи врожаю. Проте ті ж самі гази розсіють сонячне світло та зменшать кількість випромінювання, сповільнюючи цим самим фотосинтез.

Врешті-решт, результат буде близький до нуля: при застосуванні геоінженерії світовий врожай аж ніяк не збільшиться. Сонячна геоінженерія не може запобігти сільськогосподарським збиткам, завданим зміною клімату.

Ці висновки були опубліковані у науковому журналі Nature. Проктор порівняв їх з невдалими клінічними випробуваннями.

«Якщо порівнювати сонячну геоінженерію з експериментальною операцією, то побічні ефекти від неї будуть настільки ж погані, як і початкова хвороба», – сказав він.

Проте ставити крапку на геоінженерії ще зарано. «Тільки тому, що перший експеримент виявився не вдалим, не означає, що не варто проводити наступні експерименти», – зазначив він.

Проктор та його колеги мали змогу провести це дослідження завдяки виверженню вулкана, який створив ефект, подібний на ефект від сонячної геоінженерії.

У 1991 році відбулося виверження філіппінського вулкана Пінатубо, що спричинило потрапляння в атмосферу 20 мегатонн діоксиду сірки. Протягом кількох тижнів цей сульфатний газ, який може відбити величезну кількість світла, огортав планету. Врешті-решт, він розсіяв сонячні промені настільки, що планета охолола приблизно на половину градусу Цельсія. Через декілька років сульфати випали з атмосфери, а клімат продовжив змінюватися.

Рослинам, здавалося, це пішло на користь. Особливо розрослися ліси: одне дослідження показало, що фотосинтез у районі масачусетських лісів у 1992 році збільшився на 23%.

Тому Проктор та його колеги очікували, що сонячна геоінженерія піде на користь глобальному сільському господарству. Зрештою, сонячна геоінженерія – це не що інше як нескінченне виверження Пінатубо: якщо людство вирішить застосувати сонячну геоінженерію, то регулярно розпилятиме сульфатний газ в атмосферу, щоб утримувати температуру Землі.

Проте, коли команда проаналізувала, як сільське господарство відреагувало на Пінатубо та на виверження вулкана Ель-Чічон у Мексиці у 1982 році, то виявила, що світовий врожай значно знизився. Врожайність кукурудзи після Пінатубо знизилась на 9,3%; пшениці, сої та рису – на 4,8%.

«Я не очікував такого результату», – визнав Проктор. Він висунув гіпотезу, що культури реагують на сульфати по-іншому, «оскільки зернові культури мають іншу просторову структуру, ніж ліси».

Після того, як вчені виділили ці глобальні ефекти на врожайність, вони додали їх до загальної кліматичної моделі, яка спроектувала кліматичні умови на Землі з 2050 по 2069 рік. Вони перевірили, як реагуватимуть культури на різні кліматичні умови: в одному випадку людство почне застосовувати сонячну геоінженерію, оскільки викиди вуглецю продовжать зростати; у іншому, геоінженерія не буде застосована, проте темпи зміни клімату залишаться незмінними.

Результати вразили вчених. У геоінженерному світі врожайність кукурудзи збільшилася на 6,3% завдяки більш прохолодній температурі. Проте, своєю чергою, зменшення кількості світла скоротило її врожайність на 5,3%. Беручи до уваги інші побічні ефекти, геоінженерія практично жодної користі не принесла.

<nbsp;>

Те само відбулося і з іншими культурами. Сонячна геоінженерія «практично жодного помітного впливу на врожайність не мала», підсумовує дослідження.

У документі засвідчено, що «сонячна геоінженерія не є анти-СО2». «Є багато додаткових ефектів, які потребують детального вивчення», – написав в електронному листі Гернот Вагнер з Гарвардського університету.

«Це вражаюче дослідження», – додав він. Проте він застеріг: хоча вулканічні виверження мали дуже схожий на геоінженерію ефект, не слід ототожнювати їх з нею. «Вулкани вивергають значно більше речовин, ніж аерозолі», – сказав він.

Проктор та його колеги планують продовжити вивчення сонячної геонженерії. «Найбільше ми потребуємо інформації», – зазначив Проктор.

«Зміна клімату насправді матиме страшні наслідки. Вона вплине на бідні верства населення трагічним чином. Проте геоінженерія також досить моторошний спосіб боротьби зі зміною клімату. Наразі, ми не можемо комплексно оцінити переваги та ризики геоінженерії».

«Я вважаю, що сонячна геоінженерія може стати життєво важливою технологією для добробуту людини, проте ми повинні ставитися до неї з обережністю», – підсумував вчений. Так само, як і до лева на арені.

Робінсон Мейер,
The Atlantic

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-19 17:35 :07