вівторок, 7 серпня, 2018, 17:19 Київ
Плаваючи у Дніпрі, можна попектися через «цвітіння» води, – Асоціації рибалок України
«Цвітіння» води у Дніпрі. Фото: ukranews.com
«Цвітіння» води у Дніпрі. Фото: ukranews.com

Гуляючи влітку набережною Києва, неможливо не помітити, що вода в Дніпрі неприродного зеленого кольору і від неї йде вкрай неприємний запах. Це пов’язано з процесом аномального росту водної рослинності і, зокрема, синьо-зелених водоростей, які виділяють альготоксини, отруюючи водойми. Викликано це вкрай високим рівнем фосфатів у воді, які містять майже всі миючі засоби.

Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Азот і фосфор пригнічують імунну систему людини, викликають алергії, а при постійному накопиченні можуть вражати мозок, нирки, печінку і легені. Фосфати є благодатним ґрунтом для розвитку мікроорганізмів. В результаті у воді зменшується кількість кисню, вона починає буквально гнити. Це призводить до масового мору риби. На жаль, процес цей зупинити неможливо, адже Дніпро нездатний сам себе очищати.

Цвітіння Дніпра відбувається щорічно в зв’язку з теплою погодою і, як наслідок, втратою кисню в воді. Зелена плівка на поверхні води, яку і спостерігають кияни, фактично, це – відмерлі водорості, які з’являються в процесі цвітіння. А інтенсивність розвитку водоростей залежить від теплої погоди. Спекотне літо призводить до буйного цвітіння вод Дніпра.

Живі водорості майже невидимі, вони лише утворюють зеленуватий колір води. А ось відмерлі водорості, збиваючись до берегів, утворюють справжню плівку неприємного зеленого кольору.

«Багато дискусій виникає з приводу шкідливості даного процесу. Цвітіння Дніпра і зелена плівка на поверхні може хіба що впливати на комфорт киян, які хочуть поплавати у воді. Але, з іншого боку, коли велика концентрація відмерлих водоростей у воді, то можна отримати легкі опіки на шкірі, так само високий рівень альготоксинів може призвести до алергічних реакцій. Розкладаючись, водорості виділяють сірководень, а потім, змішуючись з водою, утворюється кислота. Вона має слабку концентрацію, але все ж... Просто для купання потрібно вибирати ділянку, де не накопичуються відмерлі водорості. Там можна навіть зараз сміливо заходити у воду. Головне – не купатися саме в цій зеленій плівці. Так само надмірний процес цвітіння починає шкодити мешканцям водойм через те, що на мілководді при розпаді залишків водоростей, виділяються токсини», – розповів голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков

У минулому році було навіть більше зеленого кольору в водах Дніпра, адже літо було набагато тепліше, ніж зараз. У серпні ситуація з позеленінням Дніпра буде ще серйозніше, так як синоптики обіцяють 20 днів гарного тепла, а це ще додасть відмерлих водоростей у воді. «Зробити» Дніпро без зеленої плівки ніяк не можна, адже людина на температурний режим не впливає. Хіба, що збільшити проточність води у річці.

«Після завершення будівництва ГЕС гідрологічний режим течії порушений, і Дніпро з річки став мережею стоячих озер, що і порушило гідрологічний і гідробіологічний режим. На мілководді швидко прогрівається вода, що і призводить до швидкого розмноження синьо-зелених водоростей», – додав Олександр Чистяков.

Однозначного рішення екологічної проблеми водосховищ зараз немає. Радикальні заходи у вигляді спуску водосховищ, за словами фахівців, тільки погіршать екологічний стан не тільки Дніпра, а й усієї країни.

«Хоч іноді й звучать ідеї про те, щоб спустити водосховища, але в світі немає досвіду рекультивації земель, які довгий час були під водою. Ці землі забруднені донними відкладеннями і важкими металами, а у випадку з Київським водосховищем, то і радіоактивними опадами після аварії на ЧАЕС. Спустіть Київське море зараз – і з випаровуванням в повітря потраплять тонни радіоактивних речовин. Каскад водосховищ ні в якому разі на даний момент чіпати не можна», – підсумував Олександр Чистяков.

Одним із способів очищення водойм є зариблення водойм рослиноїдними видами риби, такими як товстолобик, білий амур.

Так само цю проблему можна почати вирішувати, обмеживши на законодавчому рівні застосування фосфатів у миючих засобах. Як, наприклад, в країнах Євросоюзу.

На сьогодні не існує Державної програми зі зміни ситуації з «цвітінням» води, яка є критичним і загрозливим явищем для навколишнього середовища.

Уряд України прийняв технічний регламент ЄС про виробництво побутової хімії без застосування фосфатів ще в 2012 році, проте влітку 2013 року постановою КМУ впровадження даного регламенту скасували.

Наступна спроба винести проблему фосфатів на законодавчий рівень була зроблена з ініціативи природоохоронної громадськості в березні 2018 року, коли в парламенті зареєстрували два законопроекти про поступову відмову від виробництва та ввезення на територію України миючих засобів, що містять фосфатні поверхнево-активні речовини (ПАР). Втім, головне науково-експертне управління Верховної Ради повернуло обидва законопроекти на доопрацювання.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-19 19:58 :45