субота, 4 серпня, 2018, 9:19 блоги Суспільство
На добре здоров’я. Чим загрожує сповільнення ритму серця
Тетяна Козирєва
Журналіст, у сфері особливих зацікавлень якої – медицина
Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

За 25 років праці у ділянці медичної журналістики завжди дуже багато писала про хвороби серцево-судинної системи. Звісно ж, невипадково, позаяк саме серцеві недуги – основна причина смерті в усьому світі і з жодної іншої причини щороку не помирає стільки людей, скільки від кардіологічних недуг. Це засвідчує статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я, експерти якої принагідно зазначають, що ця проблема зачіпає країни і з низьким, і з дуже високим рівнем життя й однаково небезпечна і для чоловіків, і для жінок.

Серцево-судинних захворювань не перераховуватиму – їх багато. А сьогодні пропоную поговорити про брадикардію, а це – сповільнення ритму серцевих скорочень, і про причини такого стану. І відразу ж скажу для тих, хто наразі не знає (і слава Богу), з якого боку серце, що нормальна кількість скорочень серця за хвилину – 60 – 80 ударів. Додам, що брадикардію мав світлої пам’яті мій тато (стабільно 40 ударів серця за хвилину), і з тим дуже важко йому жилося.

А до розмови я запросила професора Львівського медичного університету, доктора медичних наук кардіолога Юрія Федорова.

– Отже, брадикардія – це пульс, нижчий за 60. Та чи завжди таке сповільнення серцебиття є відхиленням від норми?

Не завжди. Деякі люди, які, приміром, займалися певними видами спорту, теж мають брадикардію (важкоатлети, бігуни на довгі дистанції, підводні плавці) – у них переподразнений так званий блукаючий нерв, і саме це гальмує серцевий ритм. Також брадикардію мають хворі, які приймають медикаменти, що блокують ритм серця (наприклад, бісопролол, метопролол, атенолол, верапаміл). У таких людей частота серцевих скорочень може становити 50 ударів за хвилину, і це для них цілком нормально.

– Чим загрожує стан брадикардії?

Якщо частота пульсу менша за 50 ударів і якщо ця патологія виникла на тлі певного захворювання, то такий повільний пульс може спровокувати короткочасні зупинки серця. Ці зупинки серця виникають внаслідок повного припинення скорочень серця. Також зупинка серця може виникнути внаслідок розвитку фібриляції шлуночків. Результат у цих двох випадках однаковий – людина може знепритомніти, бо нема кровопостачання головного мозку.

– Хто із хворих на серцеві недуги насамперед наражається на брадикардію?

– Люди, які мають пошкодження провідної системи серця внаслідок ішемічної хвороби серця – це приблизно 45 відсотків від усіх причин виникнення брадикардії. На другому місці – брадикардія внаслідок розвитку кальцинуючої хвороби клапанів серця або набутих вад клапанів, коли кальцинати пошкоджують провідну систему і призводять до повної серцевої блокади внаслідок виникнення міокардитів, кардіоміопатій, ревматизму тощо. До речі, є більш сприятливий вид брадикардії при пошкодженні синусового вузла (коли є дегенеративні зміни синусового вузла – так звана ідіопатична хвороба синусового вузла, тобто захворювання самої провідної системи незрозумілого походження). Синусові брадикардії легше перебігають, не дають тяжких зупинок серця з фатальними наслідками, відносно добре піддаються лікуванню і прогноз у них не такий серйозний, як при повній серцевій блокаді.

– Давайте трохи розтлумачимо: при синусовій брадикардії сам ритм серця правильний, без перебоїв, просто уповільнений.

– Але іноді може уповільнюватися до 20 – 30 ударів за хвилину, часом може серце «вимикатися», одначе це трапляється значно рідше і сприятливіше перебігає, ніж при пошкодженні іншого вузла – атріовентрикулярного, який розташований нижче синусового вузла, і при його пошкодженні імпульси синусового вузла не проходять до шлуночків серця, тому шлуночки серця компенсаторно починають самі працювати у сповільненому ритмі. Це називається ритм шлуночків серця. Такий ритм також може становити 20 – 40 ударів за хвилину. Він дуже погано піддається лікуванню. Така брадикардія може виникати як при гострому, так і при хронічному пошкодженні атріовентрикулярного вузла. При гострій повній серцевій блокаді ми ще можемо впливати медикаментами, маючи надію, що підлікуємо серце і пульс внормується. Такі стани найчастіше спостерігаються при гострих інфарктах і при гострому запаленні серця – міокардиті. Щодо хронічних брадикардій, то вони виникають значно частішена фоні хронічного пошкодження атріовентрикулярного вузла (знову ж таки, найчастіше – це ішемічна хвороба серця, далі – кальцинуюча хвороба клапанів, міокардити, кардіоміопатія, первинна хвороба провідної системи тощо). Коли пошкоджується сама провідна система і пошкоджується внаслідок незрозумілих причин, унаслідок чого виникає хронічна брадикардія, можемо підтримати хворого тільки тимчасово медикаментами, але основним методом лікування є хірургічний: вживлення електрокардіостимулятора. Без імплантації електрокардіостимулятора ймовірність раптової зупинки серця дуже висока.

– Що відчуває людина при нападі брадикардії?

– По-перше, треба навчитися вимірювати пульс. Це робиться так: рука до руки – на променеву артерію (це на зап’ястку); або на сонних артеріях (на шиї) можна порахувати кількість серцевих скорочень – не має значення справа чи зліва; або на скронях. А найліпше купити фонендоскоп і послухати собі пульс на серці. Тепер щодо відчуттів. При частоті 40 ударів за хвилину людина може нічого не відчувати. Все залежить від стану скоротливої здатності серця – тобто як серце компенсує ту брадикардію. І тільки коли пульс стає менше сорока ударів, причому він періодично може зменшуватися при фізичних навантаженнях, при нервовому збудженні, людина може втратити свідомість. При повній серцевій блокаді можуть виникати періодичні зниження пульсу, незалежно від фізичних навантажень, унаслідок розвитку самого захворювання, і при такому зниженні пульсу може сильно паморочитися в голові. Найголовніше, на що треба звертати увагу – це ймовірність непритомного стану внаслідок короткочасних (якщо пощастить) зупинок серця. До речі, про таку втрату свідомості було згадано ще у XVII столітті, й називається вона приступ Морганії – Адамса – Стокса (за прізвищами трьох авторів, що вперше описали цю патологію). Власне, наявність такого приступу втрати свідомості на тлі повної серцевої блокади є абсолютним показом до імплантації електрокардіостимулятора.

– Припустимо, людині стало недобре. Порахувала вона пульс – є 35 ударів. Як чинити? Викликати швидку?

– Так, викликати швидку. Й обов’язково записати електрокардіограму.

– Викликали швидку, чекаємо – минає 20 – 30 – 40… хвилин. За цей час усяке може статися, тобто людині може стати гірше. Отож…

– Обов’язково прийняти краплі Зеленіна.

– Скільки? І чому саме краплі Зеленіна?

– Саме краплі Зеленіна, бо в них є атропін (екстракт беладони), що підвищує частоту пульсу. Щодо дозування, то достатньо прийняти 30 – 40 крапель.

– Краплі – на цукор чи просто з водичкою?

– Це не має принципового значення.

– Гаразд. Краплі прийняли. Полежали. А трошки походити можна?

– У жодному разі! Потрібно лежати. Навіть сідати не бажано, бо починається відплив крові від голови, отож знову може бути запаморочення. Ще раз наголошую: до приїзду швидкої хворому потрібні ліжковий режим і краплі Зеленіна.

– А як поводить себе тиск при такому зниженні частоти серцевих скорочень? Напевно, теж знижується?

– Якраз навпаки. При хронічному зниженні частоти серцевих скорочень артеріальний тиск поступово компенсаторно підвищується. Виникає периферійний спазм судин, притому тиск може підвищуватися навіть до 200 – 250 (верхня межа), але нижня межа знижується до 60 – 50 міліметрів ртутного стовпчика. Отож виникає дуже великий розрив між верхньою і нижньою межами тиску. При тім найпоширенішою помилкою лікарів є те, що вони поміряли тиск і, не вловивши, що є брадикардія, знижують його. Що таке зниження артеріального тиску? Це розширення периферійних судин. А для хворого на брадикардію це загрожує втратою свідомості, бо серце, що працює з частотою 30 ­– 40 ударів за хвилину, не може компенсувати розширення периферійних судин, які спазмуються саме внаслідок брадикардії. І цим лікар може навіть зашкодити хворому. Тобто якщо у людини дуже високий тиск і водночас сповільнений пульс, вона має звернутися до лікаря, зробити кардіограму – і лише потім знижувати тиск.

– Я знаю, що зазвичай люди, які слабують на різні серцеві недуги, завжди мають при собі валідол і нітрогліцерин. Отож, припустимо, я не маю крапель Зеленіна, натомість маю валідол і нітрогліцерин, то чи допоможуть вони мені?

– Ні, ще раз наголошую на тому, що доцільно прийняти тільки краплі Зеленіна. Щодо нітрогліцерину, то він у таких випадках протипоказаний, бо розширює периферійні судини, які спазмують на тлі брадикардії й утримують кровопостачання судин головного мозку, щоб мозок не страждав.

Насамкінець додам, що ця розмова з кардіологом може видатися трошки складною для сприйняття. Але головне, що я ставила собі за мету, – спонукати уважніше ставитися до себе, хоча би час від часу вимірювати пульс і тиск. А ще – бодай двічі на рік робити електрокардіограму, що точно не забере багато часу, як і консультація профільного спеціаліста. Принаймні так нам обіцяють за впровадження нової медичної реформи.

То будьте уважні до себе.

І, звісно ж, будьте мені здорові.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-16 18:44 :39