понеділок, 30 липня, 2018, 10:16 Світ
Тріумф популістів у Пакистані
Імран Хан. Фото: theatlantic.com/Reuters
Імран Хан. Фото: theatlantic.com/Reuters

Ставши новим прем’єр-міністром Пакистану, колишня зірка крикету Імран Хан має згуртувати різнорідну коаліцію, уникаючи спокуси вдатися до демагогії.

Врешті-решт, Імран Хан став прем’єр-міністром Пакистану. Після здобуття найбільшої кількості місць у парламенті на виборах минулого тижня, колишня зірка крикету має сформувати уряд та, можливо, взяти під контроль дві з чотирьох провінцій Пакистану, що робить його найбільш впливовим цивільним лідером країни за десятиліття. Це зоряний час Хана, над яким протягом десятиліть знущалися опоненти, називаючи його наївною, недосвідченою знаменитістю, яка прагне увічнити свою славу. Проте Хан залишався непорушним. «Я завжди борюся до останнього м’яча», – сказав він мені декілька років тому.

Хан завоював особливе місце у серцях пакистанців у 1992 році, коли приніс національній збірній перемогу на чемпіонаті світу з крикету. У країні, де любов до крикету може сягати майже релігійного поклоніння, команда з крикету сприймається як метафора уряду: сповнена потенціалом, який рідко реалізується через погане керівництво та жахливу жадібність. Після Чемпіонату світу та виходу Хана на пенсію, з’явилися звинувачення у махінаціях та договірних матчах. Спортивні герої були прирівняні до загребущих політиків. Шанувальники Хана з сумом згадували про щасливі дні свого капітана; тепер вони сподіваються, що він зможе зробити те ж саме для своєї країни.

Керування країною, звичайно, не можна порівнювати з шефством над командою з крикету. Пакистан – дуже складна країна, роздерта внутрішніми протиріччями, які після цих виборів можуть лише поглибитися. Під час президентської кампанії партія колишнього прем’єр-міністра Наваза Шарифа, який був відправлений у відставку минулого року за звинуваченнями у корупції, заявила про відсутність «рівних умов» боротьби. В оприлюднених звітах йшлося про те, що впливове Міністерство оборони країни переслідувало та залякувало кандидатів від його партії, перешкоджало проведенню агітації та відмовляло у її висвітленні у засобах масової інформації. «Це були не вибори, а відбір», – заявив на прес-конференції Мушахид Хусейн, депутат з Пакистанської Мусульманської Ліги. «Ці вибори були найбруднішими в історії Пакистану». Подібні звинувачення у фальсифікації виборів прозвучали й від інших політичних партій, зокрема від Пакистанської народної партії, та спостерігачів, зокрема від Комісії з прав людини у Пакистані.

Хан позиціонується як класичний популіст, політик, який виступає проти корумпованого, морально деградованого вищого класу. Його риторика сповнена релігійними та націоналістичними настроями. Як і інші популісти, Хан зробив гучні обіцянки подолати одвічні проблеми країни: «Я покінчу з великою корупцією за 90 днів», – якось заявив він на політичному мітингу. Він позиціонує себе як єдину альтернативу продажній політичній еліті. Лозунг його партії звучав наступним чином: «Ви спробували інших – чому б не дати цього разу йому шансу?». Це послання, яке колись досягало лише середнього класу та еліт, забезпечило підтримку різних верств населення. Проте багато хто має сумніви щодо того, чи зможе він об’єднати таку різнорідну коаліцію та уникнути демагогії, до якої він часом вдавався під час виборчої кампанії.

Звичайно, Хан заперечує усі звинувачення у тому, що саме йому віддали перевагу військові. Однак його партія не зробила нічого, щоб розвіяти ці чутки. Напередодні виборів у Пакистані, Партію «Техрік-е-Інсаф» (або «Рух за справедливість») привітали провідні військові діячі минулого, такі як Омар Айюб Хан, внук колишнього військового генерала Айюба Хана, та Хусро Бахтіар, колишній міністр під час правління Первеза Мушаррафа.

В останні роки Хан та армія зблизилися. Обидві сторони бажали відставки Шарифа. Обидві сприймали Пакистанську народну партію та Пакистанську Мусульманську лігу, як корумповані династії, які перешкоджають руху країни уперед. Армії подобаються прояви націоналізму Хана. Проте, між ними існують і розбіжності. У минулому Хан був запеклим критиком втручання армії у політику, її підтримки Сполучених Штатів у війні проти тероризму та військових операціях, що відбувалися вздовж кордону з Афганістаном. У своєму виступі у четвер, Хан сказав, що він хоче встановити мир та посилити торгівлю з Індією, відкрити кордони з Афганістаном та насолоджуватися «взаємовигідними» відносинами зі США – усе це може не вельми сподобатися пакистанським військовим.

Як прем’єр-міністр, Хан хоче проголосити себе найпотужнішим лідером у країні. Ця роль традиційно належала головнокомандувачу армії, якому, навіть під час правління цивільної особи, вдавалося диктувати свої правила. Зазвичай військові залишали повсякденне управління країною цивільній особі, зосереджуючи у своїх руках важливі важелі впливу – такі як зовнішня політика, оборонна політика та деякі елементи економіки. Вони не поступляться цими прерогативами Хану.

Тим часом, критики Хана побоюються, що він стане одним з авторитарних правителів. Під час виборчої кампанії Хан звинувачував своїх супротивників у тому, що вони працюють на ворогів Пакистану. Він порівнював виборців, які підтримують їх, до віслюків (що призвело до того, що деякі його прихильники побили безневинних тварин до смерті). Він накидався на ті видання, які виступали проти нього. Також його критикували за підтримку суперечливого пакистанського закону про богохульство, згідно з яким будь-які інсинуації проти пророка Мухаммеда караються смертю. Критики стверджують, що Хан, який раніше закликав до внесення змін до цього закону, змінив свою позицію, прагнучи заручитися підтримкою правосторонньої релігійної громади Пакистану.

Проте Хан не є неотесаним демагогом, як стверджують деякі. Адже не слід забувати, що саме він виступав проти насильницьких зникнень, нападів на свободу слова, позасудової страти та переслідування релігійних меншин. Хан та його партія пообіцяли боротися зі зміною клімату. Також він очолював кампанію з боротьби з поліомієлітом, хворобою, від якої і досі страждають діти у Пакистані. На відміну від Дональда Трампа, Хан – відомий благодійник, який відкрив дві онкологічні лікарні, які безкоштовно лікують бідних, та університет поблизу свого рідного міста.

У своєму четверговому виступі Хан пообіцяв не переслідувати своїх політичних опонентів – крок, на який зазвичай йдуть демагоги. Замість того, щоб нападати на меншини, як це часто роблять демагоги, він пообіцяв захистити їхні права. Він заявив про те, що хоче об’єднати країну, та присягнув зміцнити інститути влади. Він пообіцяв звільнити країну від корупції, надати освіту 25 млн дітям, що не вчаться у школі, та побудувати надійне майбутнє для молоді.

Це зобов’язання, яких не завжди спроможні дотриматися навіть найбільш дієздатні та ефективні адміністрації. Він може зазнати поразки і, щоб компенсувати цю невдачу, повернутися до насильницьких методів, що застосовувалися до нього. Найбільша критика, з якою він зіткнувся, полягала у тому, що він запальний та ексцентричний. Проте, він розпочав своє правління з вражаюче позитивної ноти, і є підстави сподіватися, що він дотримуватиметься її.

Омар Варайч, The Atlantic

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-19 13:50 :01