вівторок, 24 липня, 2018, 10:14 Львів
Гірняк: Система ще опирається, але цей опір слабшає
Володимир Гірняк
Володимир Гірняк

Перевірки комунальних підприємств і закладів, реорганізація цілих галузей, зміна правил призначення на посади – це все про результати роботи Львівської облради за сезон, що минає. На Львівщині останнім часом викрили багато проблем, які накопичувалися роками. Система зашкарубла і потребує змін, але ці зміни вже відбуваються. Про результати роботи напередодні літнього сезону в інтерв’ю ІА ZIK розповів заступник голови ЛОР Володимир Гірняк. Також він розказав про інспекції геріатричних пансіонатів, долю будинку колишнього російського центру у Львові і що заважає вирішити проблему транспортних перевезень в області.

Перевірки комунальних закладів і опір системи

– Як ви оцінюєте роботу обласної ради за перше півріччя? Наскільки вона була ефективною?

– Я би хотів цінити роботу за весь поличний сезон, який ми фактично рахуємо з вересня до кінця липня. Зараз будемо мати період політичного затишшя і можна дещо підсумувати. Я би хотів сказати про те, до чого безпосередньо мав стосунок.

Напевно, ключова річ – це перевірки діяльності наших комунальних закладів і комунальних підприємств. Виникає насправді дуже багато запитань. Ми отримували багато критики в певний період часу, але ми працювали публічно, запрошували журналістів, громадських діячів. Кілька керівників були звільнені на підставі тих рейдів, були зекономлені певні кошти. Не все із запланованого вдалося, але я вважаю дуже хорошим результатом, що бюджет розвитку всіх закладів цього року склав 110 млн грн.

По-друге, великим позитивом я вважаю, що ми почали активніше впроваджувати конкурси на заміщення вакантних посад. Зокрема, у сфері медицини. Було дуже багато шуму, але я радий, що конкурси ми провели. Ці керівники зараз призначені на конкурсних засадах, а по-друге, призначені на конкретний термін.

Ще одна важлива річ – це питання колишнього російського культурного центру на вул. Короленка. Там зараз уже почали вестись будівельні роботи, і ми ставимо завдання нашому управлінню комунальної власності і підряднику, щоб до 14 жовтня цей об’єкт був зданий в експлуатацію.

Обласна рада піднімала питання незаконної діяльності церкви російського патріархату. Я вважаю, що місто, область чи держава не мають втручатися у релігійні відносини, але там, де є порушення чинного законодавства, ми маємо право реагувати і робимо це.

Дуже важливе питання, яке ми вирішили цього року, – це перенатальний центр. За це насправді я радий чи не найбільше. Об’єкт, який коштував з державного бюджету 45 млн грн, з обласного – 78 млн грн. Безпрецедентна річ, що з обласного бюджету на один об’єкт пішли такі великі кошти. Але ми свідомо це зробили і вдячні всім депутатам обласної ради, які підтримали таке рішення. На цей момент там народилося вже більше ніж сто дітей.

І останнє, що я би хотів відзначити. Ми почали інспекцію наших геріатричних пансіонатів. Провели окрему нараду. Радились із керівництвом обласної адміністрації, щоб робити певні наради точково. Наприклад, є в нас три геріатричних пансіонати. У Великих Мостах я не був, але я був у Львівському і Підбузькому пансіонатах. І у Підбузькому все на три порядка вище. Чому так? У Львівському керівник призначений не так давно, але вже півтора року пройшло. Безумовно, ми ці питання ставимо. І такі наради хотіли би провести по інших напрямках.

От, наприклад, деякі музеї в нас працюють дуже добре, а деякі гірше. Від чого це залежить? Працюючи вже 2,5 роки на посаді я переконався, що на це 70% це залежить від роботи керівника, від того, наскільки він активний та ініціативний. Хочу відзначити роботу Музею Франка, який очолив Богдан Тихолоз, і музей в Нагуєвичах, де конкурс виграв Богдан Лазорак. Є, безумовно, і негативні кадрові призначення. Система поки що опирається, але цей опір стає слабший. Наше суспільство помінялось. Коли я був депутатом Львівської міської ради, там було набагато простіше працювати – більший доступ до інформації. Тут система набагато складніша. Але ми рухаємо її – кожного дня ця система відступає.

– Можете конкретизувати щодо перевірок комунальних закладів і підприємств? Які найбільш проблемні питання були виявлені?

– Таких питань було дуже багато, але я би не хотів називати конкретні заклади. Їх насправді є 142. У них працює більше як 30 тис. людей. Я, наприклад, задаю питання, чому два ідентичні заклади – один прекрасний, а другий поганий? Чому в одного дев’ять бухгалтерів, а в іншого – два? Що у них там робить ще сім бухгалтерів?

Скажімо відверто, опір системи є дуже сильний, бо вона формувалась багато років. Не перестаю дивуватися, що в нас є керівники комунальних підприємств, які працюють із 1973 року. Людина на одному місці перебуває понад 40 років. Я вважаю ефективним принцип американської конституції – два терміни про чотири чи по п’ять років. Якщо більше, є, безумовно, позитивні приклади – Борис Возницький керував Львівською картинною галереєю 50 років. Але таких прикладів насправді не є багато.

Конкурси, звіти і звільнення керівників

– Якщо оцінювати конкурси на вакантні посади, наскільки вони були успішними?

– Перший конкурс у нас був на «Охмадит». Це була така яскрава бійня – сім претендентів, і виграла Мар’яна Возниця. Я задоволений з цього результату, все ж таки прийшла нова кров і це дуже добре.

Загалом на цей момент ми провели 23 конкурси у сфері культури, 20 конкурсів у сфері медицини, два у сфері освіти, два у сфері архітектури і два конкурси у сфері спорту. За деякі речі нас хвалили, за деякі критикували. Мовляв, чому на деякі заклади у сфері охорони здоров’я було по одному претенденту? Ну бо не подався більше ніхто. Були дискусії, бійки і провокації, але ми цей шлях пройшли, незважаючи на тиск, який чинився. І далі цей процес треба продовжувати.

– Скільки ще конкурсів найближчим часом мають відбутися і на які посади?

– Конкурсів багато ще має бути. Ми наразі провели конкурси по 49 закладах із 142. А зараз ще ПТУ на обласне підпорядкування мають перейти. Ми вважаємо, що цей процес має постійно тривати, бо людина обирається на певний термін, по закінченню якого, відповідно, має бути новий конкурс.

– Облрада зобов’язала всі геріатричні пансіонати подати фінансові звіти. Чи йдеться про якісь конкретні терміни і конкретні вимоги, що потрібно змінити в цих закладах?

– Львівський геріатричний пансіонат уже передав інформацію. Звіти передаються в управління комунальної власності, але ми хочемо конкретизувати інформацію про використання спец коштів, коштів загального фонду.

– Які наслідки мають чи можуть бути за результатами аналізу цих звітів? Чи будуть кадрові зміни?

– Як я вже говорив, ми після наших рейдів і наших запитань звільнити кількох керівників, які неефективно працювали. Вважаю, це потрібно робити. Ця державна машина дуже зашкарубла. Там треба постійно пускати кров. Наші комунальні заклади – це надання послуг для 2,5 млн мешканців області. Тому ми повинні постійно працювати над розвитком. Є стандарти, до яких треба рухатися. На мою думку, що ми провели хороший круглий стіл щодо цього питання, сторони висловилися, ми створили відповідну робочу групу, яку очолив відомий лікар пан Ігор Ковальчук, який зараз виконує обов’язки голови постійної комісії з питань охорони здоров’я. Туди ввійшли також юристи і представники психіатричної лікарні. І ця робоча група має напрацювати якісь варіанти.

Будинок воїна на Короленка

– Ви сказали, що в будинку на Короленка вже розпочалися роботи. Що на цей момент уже зроблено і за який рахунок це відбувається?

– Ви бачили, в якому стані це приміщення перебуває. Там дуже багато роботи. Це був кусочок «русского міра» у Львові. Їм передали приміщення 27 років тому в нормальному стані, а до якого стану вони його довели – це жах. До того ж у них там була антиукраїнська література, що є просто неприпустимо. Ми провели рішення обласної ради, виграли суди і виселили їх звідти, при чому без скандалу. А на цей момент хочемо довести цей будинок до нормального стану і зробити там щось на кшталт Будинку воїна. Але з цим мають визначатися атошні організації. Зараз роботи відбуваються за кошти бюджету.

– Обласна рада раніше відкрила благодійний рахунок для збору коштів для ремонту цього будинку. Скільки вже вдалося зібрати?

– Я дуже вдячний Лікарському товариству. Воно підняло ця питання і перерахувало 14 тис. грн. Поки що, на жаль, ніхто більше не проявив такої ініціативи. Але ми далі будемо звертатися до людей, бо кошти на капітальний ремонт є, але треба буде ще всередині проводити роботи, і ми будемо сподіватися, що на це ще назбираємо на благодійному рахунку.

– Були також звернення ЛОР щодо незаконної діяльності Московського патріархату. Чи є вже результат цих звернень?

– Так, у нас була інформація про порушення чинного законодавства представниками російського патріархату. Зокрема, це стосувалося спорудження його храмів із порушенням чинного законодавства. Було і незаконне захоплення земель, і інші порушення. Зараз над цим працюють відповідні органи – від держгеокадастру до СБУ.

«Боржок» по перевезеннях

– В одному зі своїх попередніх інтерв’ю ви казали, що одне з головних питань на цей рік – це концепція пасажирських перевезень в області. Чому обласна рада постійно відкладає це питання і коли воно може бути вирішено?

– Відкладаємо, і це дуже неправильно. На всіх зустрічах люди мені це питання задають. Ми мали кілька робочих нарад на цю тему і під головуванням голови ОДА. Цю проблему нам зараз треба вирішити. Є дуже багато ідей, але я би не хотів зараз їх озвучувати, бо це мала би бути якась концепція, яка би була винесена на розгляд депутатів обласної ради і прийнята.

– То коли це питання буде поставлене в обласній раді?

– Будемо сподіватися, що до нового року воно буде вирішене. Це насправді дуже важлива проблема. Якщо з дорогами ситуація у нас загалом краща, а перевезення – це те питання, за що можна бити.

– Монетизація пільг – теж питання, яке відкладається. Які його перспективи?

– За останній тиждень ми мали дві наради щодо цього питання. Стратегічно потрібно рухатися до того, що мають бути квитки.

– Електронні маєте на увазі?

– Електронний квиток – це далека перспектива. Я говорю про фізичні квитки. Питаю деколи в перевізників: яка сума коштів крутиться на ваших підприємства? Ніхто не може сказати, ніхто не може порахувати, бо наразі в нас є просто прямі відносини між пасажиром і водієм маршрутки.

Монетизація – це, безумовно, майбутнє. Але в першу чергу має бути квиток. Тобто людина заходить, купляє квиток – навіть у водія. Але може зайти перевірка, і якщо хтось не має квитка, він буде оштрафований. Якщо будуть квитки, ми чітко знатимемо обсяг ринку і яку суму треба інвестувати. Ситуація непроста, є багато звернень, особливо по районах. Тому по транспортних перевезеннях у нас реально боржок, над цим треба попрацювати. Це більше функція обласної адміністрації, але ми, безумовно, не можемо лишатися осторонь.

– Яка ситуація зараз з компенсацією перевізникам за перевезення пільговиків?

– Зараз якраз рахують. Цей процес іде важко, бо, як я вже казав, ніхто не знає реальної ситуації. Усе регулюється в ручному режимі і тіньовий ринок багато кому вигідний.

– Якщо заглянути наперед, з чого обласна рада почне осінь? Які будуть першочергові питання?

– Ті питання, про які я говорив, і надалі актуальні. Хотілося б, щоб наради, які ми провели стосовно геріатричних пансіонатів, провести по всіх інших аналогічних закладах. Умовно кажучи, чому б не запросити керівників наших музеїв, подивитись, які кращі, які гірші і що треба змінити? Чи запросити керівників наших психоневрологічних закладів, яких є вісім.

Крім того, нас чекає підготовка до наступного бюджетного року, робота з комунальними підприємствами і закладами.

Але треба усвідомити, що і політичний сезон стартує. У наступному році нас чекають і президентські, і парламентські вибори. Безумовно, це буде мати вплив і на обласному рівні, тому що рада – це політичний орган, де присутні представники дев’яти політичних партій. Але хочеться, щоб у будь-якому разі при вирішенні політичних питань ми пам’ятали про господарські питання, бо це є дуже важливо.

– У травні Верховний суд відкрив касаційне провадження щодо звільнення Парасковії Дворянин з посади першого заступника голови ЛОР. На вашу думку, який може бути вихід з ситуації, якщо рішення суду буде на її користь?

– Цим нехай займаються юристи. Думаю, це питання має бути вирішено в межах правового поля.

Розмовляла Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-19 00:40 :47