понеділок, 23 липня, 2018, 14:35 Суспільство
Лікар-епідеміолог: Інфекція не має кордонів і вона не чекатиме, коли ваша дитина підросте
Фото з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел

Минулого тижня в Україні зареєстрували четвертий випадок дифтерії – 11-річного хлопчика з Чернігівщини госпіталізували у важкому стані, а за кілька днів із підозрою на цю недугу до лікарні потрапила уся його сім’я: мати, батько, сестра та брат. Окрім того, в Україні триває спалах кору, реєструють і випадки правцю. Ці небезпечні інфекційні хвороби, які можуть призвести до інвалідності і навіть смерті, з винайденням вакцин, здавалося, мали б залишитися в минулому. Втім, залишається чимало людей, які щеплення вважають непотрібними або ж ризикованими, бояться ускладнень і побічних реакцій.

Про те, чи активізував спалах інфекційних захворювань процес вакцинації, які зміни у календар щеплень внесло Міністерство охорони здоров’я та чи варто боятися вакцин індійського виробництва – у розмові з лікарем-епідеміологом Західноукраїнського спеціалізованого медичного дитячого центру Оксаною Пушкарьовою.
 

Міністерство охорони здоровя оновило календар профілактичних щеплень. Зміни почали діяти з 3 липня. Чи є у ньому суттєві нововведення?

– Великих змін у новому календарі немає. Як і раніше, він передбачає щеплення від 10 небезпечних інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції, кору, краснухи і епідемічного паротиту. Вакцини для щеплення проти цих захворювань закуповує держава.

Змінилося те, що з календаря забрали ревакцинацію від туберкульозу (БЦЖ) у 7 років. Було доведено, що таке щеплення у 7 років не дає ніякого ефекту, бо більшість дітей до цього віку в нашій країні вже зустрічалися з мікобактерією туберкульозу. Тож тепер вакцинацію від туберкульозу робитимуть тільки один раз – на 3-5 добу життя.

Хоча «антивакцинатори» у нас говорять, що в деяких країнах цього щеплення вже не роблять взагалі, в Україні ситуація з туберкульозом зовсім інша, аніж в інших країнах. І для того, щоб малесенька дитина була захищена від туберкульозного менінгіту, не від можливого туберкульозу легень в майбутньому, а саме від такого важкого захворювання, як туберкульозний менінгіт, який найбільше вражає саме дітей до 3 років, діткам в пологовому вводять цю вакцину. Бо вийшовши з пологового, малюк зустрічається з навколишнім середовищем. Урбанізація нині дуже сприяє поширенню інфекцій: батьки з візочками гуляють, їздять в торгові центри, користуються однією сходовою кліткою, ліфтом – і ми не знаємо, який статус має сусід зверху чи знизу. А перебіг туберкульозного менінгіту у маленьких дітей дуже важкий і летальність висока.

Ще одне нововведення в календарі щеплень – змінився термін введення другої дози вакцинації від гепатиту В. Першу дозу дитині вводять в пологовому будинку, а другу тепер вводитимуть не у перший, а на другий місяць життя дитини. Термін змістили, щоб проводити щеплення разом з імунізацією проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту. Це дасть змогу зменшити кількість походів до лікаря.

Це означає, що у майбутньому щеплення робитимуть багатокомпонентною вакциною?

– Зараз батьки хочуть провакцинувати дитину однією ін’єкцією. Держава бере на себе зобов’язання захистити дітей від інфекційних хвороб. Якщо все було б в одній ін’єкції, і держава закупила б цю вакцину, її ціна була б зовсім іншою. Відповідно, захистити вдалося б не всіх дітей. На сьогодні у нас є вакцини від всіх десяти інфекцій, просто не в одній ін’єкції. В подальшому планують закуповувати багатокомпонентні вакцини. Але якщо пам’ятаєте, раніше з вакцинами були проблеми, їх шукали, нині отримати цей захист можна без проблем.

Якщо дитина з якоїсь причини не отримала щеплення згідно з календарем, як батькам діяти у такому випадку?

– В наказі МОЗ є розділ про вакцинацію дітей з порушенням календаря. Кожній дитині складають індивідуальний календар щеплень згідно з загальними нормами. В ньому чітко вказано, скільки доз якої вакцини вона повинна отримати, скільки між першою і другою вакцинацією має бути перерви. Кожен лікар це знає, чи це педіатр, чи сімейний лікар, чи імунолог, і складає дитині індивідуальний графік щеплень.

Розкажіть про протипоказання до вакцинацій, адже в інтернеті є суперечлива інформація щодо того, чи можна робити щеплення, якщо в дитини, до прикладу, грип?

– В інструкції написано, що протипоказанням для вакцинації є гострий період захворювання. Тобто тут лікар визначає сам, а не мама. Якщо мамі не подобається поведінка дитини, її щось турбує, для спокою в сім’ї, щоб мама не хвилювалася, вона може відтермінувати вакцинацію на тиждень, але взагалі лікар повинен вирішувати, чи є протипоказання для вакцинації, чи його немає.

В нас є діти, які лежать в педіатричному відділенні з гострими захворюваннями чи загостреннями хронічних, і якщо вони контактують з хворим на кір, наші лікарі роблять все можливе, щоб їх вакцинувати, бо наслідки внаслідок хвороби для дітей набагато гірші. Саме діти з хронічними захворюваннями мають набагато важчий перебіг інфекційної хвороби.

Вакцини, що закуповує держава для дітей – безкоштовні, проте багатьох батьків непокоїть їхній виробник – Індія. Вакцини ж європейських виробників можна придбати в аптеці чи ввести у приватній клініці. Чи є безкоштовні вакцини гіршими або небезпечнішими?

– Справді, вакцина від дифтерії і правця індійського виробництва. Але завод, який виробляє цю вакцину, сертифікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Він має найвищий сертифікат GMP. Ми до цього часу взагалі використовували вакцину АКДП харківського виробництва, яка не мала цих сертифікатів. Вона працювала виключно на ринку України, а індійську вакцину нині використовують в усьому світі. Кількість поствакцинальних реакцій в межах того, що виробник зафіксував в інструкції. Це називається «несприятлива подія після імунізації». Але триденне підвищення температури, чи біль в нозі в порівнянні з тим, що ваша дитина матиме захист, – це мізер.

Багатокомпонентна вакцина від дифтерії і правця має також кашлюковий компонент. Якщо в ацелюлярній вакцині європейського виробництва він менший, тобто захист від кашлюка вона дає слабший, то в індійській – більший. Всесвітня організація здоров’я, не ми – лікарі, а ВООЗ, каже, що для України з її низькими показниками вакцинації краще використовувати вакцину АКДП з тим компонентом, що є саме в індійській вакцині. Коли ми матимемо високі показники вакцинації, зможемо перейти на іншу вакцину. Індійська вакцина буде давати більшу реакцію, бо вона за своїм складі така, але вона дає захист, який потрібен нашим дітям.

Які реакції на введення вакцини є в межах норми і батькам боятися їх не слід?

– Реакція може бути, і кожен лікар про це попереджує: температура і навіть на високих цифрах, виглядає, що дитина «тягне ногу» – це біль в місці ін’єкції, припухлість.

Як секретар групи оперативного реагування на несприятливі події після імунізації можу сказати, що по кожному випадку реакції, яку зафіксував медпрацівник, або мама може зафіксувати цю реакцію і подати інформацію, проводиться розслідування. Нічого не залишається поза увагою. Ми розслідуємо кожну госпіталізацію протягом місяця після імунізації. І з усіх випадків, які траплялися, госпіталізація не була пов’язана з вакцинацією.

На вашу думку, коли стався цей надлом, що українці почали з острахом ставитися до вакцинації?

– Я й сама собі ставила це питання. Мабуть, коли ми стали дуже демократичними, усвідомили що маємо права. В Америці людина відчуває також свій обов’язок перед країною. В нас цей обов’язок зник. Звичайно, не можна знімати вини з медиків, є моменти, в яких ми винні. Але людина забуває про свій обов’язок. Вона приходить в реанімацію і кричить, що має право тут бути, забуваючи, що поруч по сусідству є інша людина, якій вона може зашкодити.

На вході у наше відділення гематології написано, що у зв’язку з високою захворюваністю на кір є обмежувальні заходи. Але деяким батькам на це байдуже. І якщо цей батько невакцинований, він створює загрозу для дітей, які на сьогодні мають онкологію чи гематологію. І такі випадки були. А підхопивши кір, дитина вже не може далі вчасно приймати хіміотерапію.

Якщо ми всі відчували б обов’язок захистити не лише свою дитину, а й чужу, мали б інше бачення.

Торік Львівщина увійшла в пятірку областей з найвищою захворюваністю на кір. Цього року навесні в ЛОДА звітували, що вакцина є, а охочих вакцинуватися – недостатньо. Яка ситуація сьогодні?

– «Антивакцинатори» кажуть, спалахи кору є кожні 5 років, так було і далі буде, чого панікувати? Але в Америці у зв’язку з тим, що 95% населення вакциноване, немає таких сплесків. Вони змогли це перебороти. В них трапляються завізні випадки, бо є міграція. Але на цих кількох завезених випадках інфекція зупиняється і далі не розповсюджується. Якщо ми в дитячому віці – в рік, і в 6 років – провакцинуємося проти кору, краснухи і паротиту, ми зможемо зупинити інфекцію. Ми не мали б захворювання серед дорослих, як в нас є нині. Вийшов наказ МОЗ, що дозволяє за державні кошти вакцинувати проти кору, краснухи і паротиту ще і дорослих з груп ризику: лікарів, військовослужбовців, студентів. І кожен сам для себе має зрозуміти, що це є важливо.

В нас є вже четвертий випадок дифтерії. Дифтерія є. Хтось може бути носієм і не захворіти, а контактує з особою, яка не вакцинована, не має антитіл, – і вона захворіває. При цьому вакцина від дифтерії є, і вона безкоштовна. Те саме – правець. У Львівській області вже є два випадки правцю. І мама, котра сидить під реанімацією, каже, – якби знала, що так буде, вакцинувала б свою дитину. Ми всі думаємо, що наші діти не травмуються, але вони бігають, граються, а паличка правця може бути в будь-якій пісочниці.

Ми не послухалися тоді, коли був спалах кору в Румунії, чекали, думали до нас це не дійде. Але інфекція не має кордонів і вона не чекатиме, коли ваша дитина підросте. Адже часто чую від батьків: «я вакциную свою дитину потім». Інфекція не буде чекати.

Потрохи ситуація змінюється, але дуже повільно. До 95%, щоб створити колективний імунітет, нам ще треба працювати. Нині новонароджені здебільшого проходять вакцинацію, гірша ситуація з дітьми, народженими в попередні роки, вакцинація дорослих взагалі на дуже низькому рівні.

50% українського населення можна вважати вакцинованим?

– Приблизно так і є.


Розмовляла Мар’яна Білозір,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-14 15:49 :11