субота, 21 липня, 2018, 9:12 блоги Суспільство
На добре здоров’я. Не бийте по печінці
Тетяна Козирєва
Журналіст, у сфері особливих зацікавлень якої – медицина

От міркую собі з огляду на майже 25-літній досвід праці саме у сфері медичної журналістики, про що мені найчастіше розповідали лікарі?.. Про серцево-судинну систему, цукровий діабет і захворювання печінки. Ну то продовжу цю актуальну лінію! ССС і «солодку» хворобу відкладу трошки на потім, а зосереджуся нині на захворюваннях печінки, а це, якщо не знаєте, – найбільша в організмі екзокринна (зовнішньої секреції) залоза. Принагідно озвучу й її «антропометричні» параметри (зайвих знань не буває!).

Отже, важить печінка до 1,5 кг. Загальна її довжина 14 – 19 см. Ширина не повинна перевищувати 22,5 см. А завтовшки залоза має бути не більше 10 см. Це – в нормі.

<nbsp;>

Щодо відхилень від норми в роботі цієї залози, то, згідно зі статистикою, їх мають до 30 відсотків дорослого населення. І це недобра інформація, адже печінка бере на себе основне навантаження при переїданні, зловживанні жирною та гострою їжею, звісно ж – алкоголем, також – коли організм атакують віруси, а ще – коли «переобтяжуємося» медичними препаратами, а ми всі добре знаємо, що вони, ці препарати, одне лікують, а інше – провокують. Отже, печінку дуже бажано мати здоровою, бо без неї – аж ніяк!

Варто взяти до уваги, що печінкові розлади не відразу себе маніфестують, тобто на початкових стадіях можуть перебігати латентно (приховано) або з нечіткою симптоматикою. І доволі часто трапляється так, що людина звертається по лікарську допомогу вже тоді, коли хвороба задавнилася і вже відбулися незворотні зміни в самому органі, що потребує тривалого, можливо – й до скону, лікування. Якщо не гірше (маю на увазі пересадку органа).

Тому-то й така важлива своєчасна діагностика захворювань печінки. А ще важливіша, напевно, профілактика. То як не довести хворобу, як мовиться, до краю, відповідно – уникнути ускладнень?

Не розповідатиму про всі функції печінки. Якщо одним словом, то це – фільтр. Посилю значення цього слова синонімами – очисник, очищувач. А це означає, що він украй важливий для всього організму. То чи варто власноруч калічити чи навіть нищити його?

Коли печінці стає «незатишно», вона повідомляє про це – гіркотою у роті, важкістю і біллю у правому підребер’ї, частим здуттям живота, зміною кольору склер (з білого на жовтуватий чи жовтий), шкірним свербом, наче нізвідки (без травмування) вигулькуванням синців, судинними «зірочками», навіть втомлюваністю і погіршенням пам’яті. Швидке прогресування захворювання дається чути збільшенням обводу живота, з’явою солодкуватого запаху з рота, знебарвленням стільця. Є й інші вияви, але щойно перераховані – найтиповіші.

Щодо рекомендацій, як не набути печінкових розладів, то точно почуєте від доктора пораду не вживати спиртного, а про зловживання взагалі забути на віки вічні. Також – відмовитися від куріння. А ще – якомога більше рухатися (хай просто неквапно гуляти щодня), що убезпечить або принаймні пригальмує «складування» на боках і животі жирових відкладень. Отже, виходить, що здебільшого печінка страйкує в людей зі шкідливими звичками та з надмірною вагою.

Звісно ж, варто переглянути раціон – і з метою профілактики печінкових розладів, і з метою уникнення ускладнень вже за наявності таких розладів. Ідеться про відмову від вершкового масла (або вживання його по мінімуму). Те саме стосується ковбасних виробів, вуджениці, смаженого і жирного м’яса (передусім свинини і баранини). Не завадило б обмежити й споживання солодкого – тістечок, жирного печива, морозива, фабричних підсолоджених (а особливо – газованих) напоїв, фруктових соків... І геть відмовитися від так званої вуличної їжі – фаст-фудів. Ну, для початку – хоча б так. (А щодо подальших кроків звільнення власного меню від недобрих для печінки продуктів порадитеся з лікарем, бо я ж – не лікар. Тому раджу згрубша – те, що, як мовиться, і так лежить на поверхні. Але те «згрубша» на відмінно вивчила за чверть віку спілкування з медиками. То мені можна вірити).

Спитаєте, що ж їсти? Та все нежирне і не смажене. Споживати тушковані або відварені овочі (картоплю, капусту, буряк, моркву, кабачки, гарбуз…), приправлені нерафінованими рослинними оліями (соняшниковою, лляною, оливковою). Можна робити й всякі-різні мікси – овочеві запіканки, наприклад, або рагу. Це і смачно, і корисно. Незайві у раціоні яйця, бобові, гречана та вівсяна каші, телятина, птиця, риба нежирних сортів. Також – будь-які кисломолочні продукти. Доречні й сухофрукти – родзинки, курага, інжир, фініки, чорнослив. Припасіть і доброго меду, котрим замінятимете бодай частково цукор і всякі-різні солодощі, зокрема – шоколадні цукерки.

Звичайно, доведеться трохи більше часу проводити на кухні, аби приготувати варене, парене чи запечене, тим паче – смачнючий мікс-запіканку чи, припустимо, овочеву ікру. А ще воно потім тягне за собою помити посуд та прибрати на кухні. Та й з’їдається «на раз!», і в швидкому часі знов треба засукати рукави… Знаю про це не з чужих слів – з власного, дуже великого кулінарно-господарчого досвіду. Але хіба це не зветься турботою про своє і близьких-рідних здоров’я?

То бережіть печінку.

І, звісно ж, будьте мені здорові!

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-10-21 22:52 :10