п'ятниця, 20 липня, 2018, 14:13 Політика
Козаченко: Антикорупційні органи імплементовані у політику
ZIK
ZIK

Створення антикорупційних органів напряму залежить від конкурсних комісій, у яких часто присутні представники різних політичних сил. Тому керівники і САП, і НАБУ можуть відчувати тиск.

Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» говорила член ради громадського контролю при НАБУ, колишня директор люстраційного департаменту Тетяна Козаченко.

«Нові антикорупційні органи не висять у повітрі. Вони частково імплементовані у політику. Так сталося, що вона впливає на них», – коментує експерт.

Член ради громадського контролю при НАБУ звертає увагу на юридичну складову антикорупційних органів.

«Кваліфікаційна дисциплінарна комісія прокуратури – це колективний орган, який обирається на конференції прокурорів. Процедура не передбачає заперечень. Водночас, документ, який подав Артем Ситник у КДКП, представляє офіційну позицію НАБУ», – говорить Тетяна Козаченко.

Колишня директор люстраційного департаменту пояснює: водночас для звільнення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького нема процедурних механізмів.

«Тобто виглядає так, що заяви Артема Ситника буде недостатньо. Однак якщо в Україні процедурні механізми дуже потрібні – розв’язання проблеми знаходять. Спеціальні процедури або створюють, або тотально ігнорують таку перспективу», – каже Тетяна Козаченко.

Вона наголошує: антикорупційні органи не існують окремо, адже їх формують згідно законодавства, за яке голосують політики.

«Ми бачимо, як у різноманітні конкурсні комісії регулярно рвуться політичні сили. Чудовим прикладом є Державне бюро розслідувань. Видання «Українська правда» опублікувало список претендентів. Він співпав із реальними результатами ледь не на 90 відсотків. Це неправильно, адже до останнього моменту має бути інтрига, адже це конкурс! Тому й не дивно, що закрадаються думки про політичні домовленості», – зазначає Тетяна Козаченко.

Експерт переконана, що безліч важливих органів є спотвореними через те, що участь в обранні кандидатів брали президент, уряд тощо.

Також вона звертає увагу на пряму залежність між НАБУ і САП.

«Перший орган здійснює досудове розслідування, а процесуальним керівником є прокуратура. Фактично, що б не робило НАБУ, якщо САП правильно не представить справу у суді – усе піде коту під хвіст. На жаль, нині органи не мають нормальних умов для досудового розслідування, юридичних інструментів, відчувають політичний тиск. Загалом конфлікт між антикорупційними органами розпалився після плівок, на яких був зафіксований Холодницький. Тоді в КДКП обмежилися простою доганою, а от Артем Ситник не погодився із таким висновком», – додає Тетяна Козаченко.

Нагадаємо, між Національним антикорупційним бюро України і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою триває війна. Так, 16 липня директор НАБУ Артем Ситник скерував до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) заперечення на висновок її члена.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-08-21 06:45 :40