вівторок, 17 липня, 2018, 9:23 блоги Суспільство
Пасинки смерті
Галина Пагутяк
українська письменниця, лауреат Шевченківської премії з літератури

Переможені не повертаються. Це дозволено тільки переможцям – зі щитом або на щиті. І тут починається найстрашніше, чи навіть найганебніше. Чи скалічений римський легіонер, чи однорукий іспанець Сервантес, чи постарілий запорожець – усі вони стають пасинками смерті. Вона відвертається від них. Відвертається і життя.

Війна залишає по собі тисячі калік, а суспільство, якщо неможлива реабілітація, мусить про них подбати. Вже не пам’ятаю, у кого із забронзовілих класиків соцреалізму я читала зворушливу історію про госпіталь для безпомічних інвалідів війни: ідеальні умови, персонал, який не обкрадає, найкращі ліки. Тоді я ще не знала, як після війни ловили на ринках скалічілих солдатів-переможців, садовили у потяг і викидали десь у засніженому степу помирати. Десятки тисяч. Щоб не годувати дармоїдів і щоб не псували імідж великої країни. Можливо, то був єдиний випадок в історії людства масового знищення ветеранів, які втратили родини чи були не прийняті рідними. Просто проженіть з очей картинку совєтської пропаганди і заодно «Прапороносці» Олеся Гончара з його «справедливою» армією, яка ніколи не ґвалтувала жінок і не мародерствувала. За це сталінський лауреат горить у пеклі і жоден «Собор» не відмолить його гріхи. Брехня деморалізує суспільство і змушує його робити ті самі помилки. Ми так довго не можемо позбутися совкового мислення, бо лицемірство миліше за правду.

Повернення репресованих українських повстанців було далеко не радісним. Вони, як правило, покидали рідні села, бо родичі їх прямо звинувачували в тому, що через боротьбу з червоним дияволом їх виселяли, допитували і переслідували десятки років по тому. Реабілітація і зняття судимості вже не мали значення. До того ж у селі жили ті, хто доносив на повстанців, колишні сексоти, які сміялись просто в обличчя: «А що тобі дала твоя Україна?». А в хаті мешкала інша родина, яка не хотіла вступитися.

Мотивація повстанців, добровольців незбагненна і чужа не лише цивільному населенню, а й ліберальній свідомості, яка закликає до примирення різних ідеологій, і не розрізняє захисників та агресорів, окупантів і окупованих, при чому окупованим і захисникам цинічно відмовляють у священному праві на збройний спротив, і навіть на право мати власних героїв у минулому. Коли ліберали переписуватимуть українську історію в шкільних підручниках, звідки тоді Україна отримуватиме воїнів?

Ця війна триватиме ще довго. Ті, хто вже відвоював і залишився живим, не раз пошкодує, що став пасинком смерті. Бо вже зараз чує: «Я тебе туди не посилав», «Дурень, воюєш за олігархів», «Через таких, як ти, долар по 26». Але найстрашнішим для них будуть фальш і лицемірство.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-25 22:05 :33