четвер, 12 липня, 2018, 17:27 Львів
Якби наш проект рекультивації реалізували, Грибовицької трагедії не було б, – Гірхімпром
Іван Зозуля
Іван Зозуля

У 2013 році у розпорядженні ЛМР та міського голови Андрія Садового був проект рекультивації Грибовицького звалища, який пройшов усі потрібні інстанції і був готовий до реалізації. Але він передбачав, що приблизно до середини 2015 року сміття сюди мали б перестати возити: полігон мав бути впорядкований, рекультивований та закритий. Проект розробили фахівці львівського інституту «Гірхімпром». Міська влада вирішила не реалізовувати його, а, натомість, отримала пожежу, зсув та загибель чотирьох людей.

Про це сьогодні на засіданні Прес-клубу на тему: «Реконструкція Грибовицького сміттєзвалища за новим планом від 7 червня 2018 р. Чи дозволить Київ відновити полігон ТПВ у зоні Головного Європейського вододілу?» розповів директор інституту Іван Зозуля, інформує кореспондент ІА ZIK.

Якби ЛМР реалізувала наш проект рекультивації, не було б тієї біди

Зараз я впевнений, якби був реалізований той проект, який інститут розробив у 2013 році, то не сталося б тої біди, яка трапилась у кінці травня 2016 року.

Важко говорити про причини того, що проект проігнорували. Можливо, зміна влади повпливала на це, а можливо й міська рада мала іншу стратегію.

Вони щоразу домовлялися з мешканцями навколишніх сіл на певних умовах. Спочатку накривали церкву, потім пішохідний перехід робили, потім школу, водогін. Домовлялись, працювали, а полігон і далі функціонував.

Нас витіснили з тендеру на рекультивацію не з технічних, а політичних причин

Щодо розробки нового проекту. Інститут «Гірхімпром» не володіє інформацією, що закладено у новий проект. Я його не бачив і мої фахівці також. Про причини цього я не хочу говорити. Вони не технічні, а політичні. Тому про проект я можу говорити дуже мало.

Тендерні умови, які пропонувала ЛМР нам не підходили. По-перше, вони не передбачали ні авансової оплати, ні поетапного розрахунку, а лише варіант, коли гроші надійдуть лише після проходження експертизи та затвердження Кабміном. У нас внутрішніх ресурсів для такої роботи не було. Тому ми й не брали участь у цьому тендері.

Перемогла фірма з Харкова (Діпрокомунбуд, – ІА ZIK). Вони до нас приходили, консультувались, домовлялись про співпрацю, але після перемоги перестали спілкуватись.

Також ми тісно співпрацювали з «Еджіс», які були постійно на контакті з нами з часу їхньої роботи над цією проблематикою.

Було близько 10 зустрічей, на яких ми спілкувались з харків’янами та французами. Тоді ми передали їм всі потрібні документи, відповіли на всі запитання, ознайомили з позитивами та недоліками. До того ж дали дозвіл на використання нашого проекту, як основи для технічного завдання у тендері. Хоча, згідно з законодавством, маємо першочергове право на його корегування. Але умови були сформовані так, що наш Інститут не зміг у ньому брати участь.

Впродовж 10 років старались не вирішити проблему звалища, а продовжити його експлуатацію

Хочу також особливо наголосити на такій болючій темі для себе та фахівців нашого інституту, яким, можна сказати, наплювали в душу представники влади. Адже, будучи учасником усіх нарад по сміттю впродовж більше як 10 років – всі вони зводились до того, як можна нічого не робити зі звалищем. Жодної зустрічі не було проведено на тему, а що потрібно зробити: з боку громади, влади, фахівців.

Нашим проектом 2013 року було передбачено продовження експлуатації звалища на певний період. Він описував: як готувати об’єкт до закриття, як закривати і як обслуговувати після цього. Свіже сміття мало б використовуватись для того, щоби сформувати відповідне тіло звалища. За цим проектом сміття мали б звозити туди ще до середини 2015 року. Першою причиною цього було те, що потрібно було сформувати відповідне тіло звалища, а другою та, що іншого варіанту, куди возити сміття, іншого полігону просто не було. Якби ми реалізували цей проект, то я переконаний, було б сформовано відповідні схили і такої аварії не сталося б.

Сміття ми пропонували складувати на вершині полігону, бо зараз там плоский «город», площею 30 га. На нього падає дощ, а опадів у нас стільки, що 50% випаровується, а решта йде в ґрунт. І от ці 50% просочуються через цей «город», через тіло звалища і утворюють фільтрат. За нашими розрахунками в рік утворюється 100 тис. куб м. фільтрату. І якщо не сформувати верхню частину полігону у вигляді купола з ухилом хоча б 5%, то така ситуація буде постійно.

Чи будуть туди зараз возити свіжі відходи, я не можу сказати. Адже створення цього куполу на полігоні можна робити як новим сміттям, так і зрушуючи старе.

Основною проблемою Грибовицького звалища є фільтрати

Ті ж фахівці з Еджіс не надали технічних рішень щодо проблеми фільтратів. Ми колись розробляли таку ініціативу, коли збирали усі пропозиції по фільтратах з усього світу, провели декілька нарад і вже почали доходити до спільної думки стосовно того, робити з ним, але і ці роботи були призупинені

Адже фільтрати у Львові є специфічні за складом, у зв’язку з тим, що поруч є гудрони. І проблема їх знешкодження на сьогоднішній день є відкритою.

На скільки мені відомо, там зараз реалізовуються напрацювання фахівців з Рівного, але і вони не пропонують остаточного вирішення, адже після переробки залишається близько 30% концентрованої речовини, яка вже жодній переробці не підлягає. І що робити з нею – на даний час не вирішено.

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-21 15:38 :31