середа, 11 липня, 2018, 17:48 Регіони
Представники польського консульства проігнорували круглий стіл «Волинь-43» у Луцьку

Представники Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку не завітали круглий стіл «Волинь-43», де обговорювалося питання польсько-українського конфлікту.

Про це IA ZIK повідомили у прес-службі облради.

У приміщенні облради сьогодні, 11 липня, відбулося засідання круглого столу, де обговорювали тему «Волинь-43» – складова антиукраїнської пропаганди Польщі». Захід зніціювала ВОГО Волинський край».

До участі зголосилися науковці, експерти, представники місцевої влади та зацікавленої громадськості Волинської, Львівської, Рівненської, Тернопільської та Івано-Франківської областей.

«Як відомо, у 2017 році польський сейм встановив 11 липня – «Днем пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА». Цього року Польща вшановує 75 річницю «Волинської трагедії» 1943 року, що вкотре супроводжується викривленням польсько-українських сторінок минулого, у тому числі, антиукраїнською риторикою польських посадовців та нічим не підтвердженим завищенням чисельності жертв із польської сторони та применшенням кількості українців, загиблих від рук польських збройних формувань.Частина заходів у рамках цілеспрямованої системної польської пропагандистської антиукраїнської акції «Волинь-43» відбуваються не лише на території Польщі, але й України, а їх cуспільну значимість підкреслює участь у них вищого керівництва обох держав. Нагнітання антиукраїнської пропаганди в Республіці Польща становить реальну загрозу національній безпеці України», – йшлося в офіційному прес-релізі ініціаторів заходу.

Зауважимо, що до участі запрошували й Генерального консула Польщі у Луцьку Веслава Мазура. Однак, ані самого дипломата, ані інших представників консульства на засіданні не було.

Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик, відкриваючи обговорення, зауважив про важливість розуміння в українському політикумі та у суспільстві в цілому, що «Волинь-43» – це не локальна проблема Волинської області та волинян, а це питання надзвичайно важливе для всієї держави. Він нагадав, що Волинська облрада завжди оперативно та конструктивно реагувала на польські офіційні заяви, щодо конфлікту поляків та українців у 40-х роках минулого століття.

Екс-нардеп Володимир Карпук зауважував на важливості встановлення історичної справедливості у питанні українсько-польських відносин взагалі, а не лише у контексті 40-х років.

Кандидат психологічних наук, доцент, експерт із питань суспільної психології Олексій Колісник зауважив, що в світі поважають сильну ідентичність. «Польща пропагувала свою ідентичність завжди, а українська ідентичність пригнічувалася в різні часи тією ж Польщею, царською Росією, Радянським Союзом», – додав науковець.

Він говорив про те, що у Польщі державна влада упродовж тривалого часу була більше зацікавлена у проведенні історичних досліджень, аніж українська.

Кандидат історичних наук, професор СНУ імені Лесі Українки, керівник редакційно-видавничої групи «Науковий центр історичних доcліджень Волині» Микола Кучерепа наголошував, що питання історії українсько-польських відносин потрібно досліджувати науковцям, а не політикам.

«Цими питаннями мають займатися тільки професійні історики. Коли політики торкаються цієї теми, то виникають проблеми», – зауважив професор.

Доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології та національної безпеки СНУ імені Лесі Українки Анатолій Шваб також говорив про проблеми політизації конфлікту. «Маніпуляції історичною пам’яттю – це складова боротьби за владу у Польщі. Тема Волині експлуатується в Польщі для того, щоб підвищити політичні рейтинги», – вважає історик.

Волинські науковці також зауважили, що в Польщі насправді не так багато дослідників польсько-українського конфлікту. Але, разом з тим, вони визнають, що тема дуже популяризується. Доктор історичних наук, професор, СНУ імені Лесі Українки Оксана Каліщук розповів про свої спостереження під час перебування в сусідній країні: «Коли ви відвідаєте будь-яку книгарню в Польщі, то побачите там багато літератури про трагедію на Волині. Всі ці книги дуже якісні і написані доступною мовою. У наших книгарнях такого побачити не можна».

Науковець пропонує виправляти цю прогалину.

Між тим, участь в круглому столі взяв журналіст, літератор, дослідник, член Національних спілок журналістів та письменників України Юрій Зилюк. Він потішений словами Оксани Каліщук. Його книга «Доки смерть не розлучить нас» – про події на Волині в 40-х роках. Письменник написав сценарій фільму за мотивами цього твору, однак не має фінансування на зйомку картини. Ціна питання – 1,1 млн грн.

Представник Українського інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук у своєму виступі звернулася до українських медійників, порадивши стежити за методичними рекомендаціями Інституту. Вона закликає не вживати термінів «Волинська трагедія», або, тим паче, «Волинська різанина».

Науковець радить журналістам та політикам у своїх висловлюваннях послуговуватися терміном «польсько-український конфлікт». Вона закликає політиків до більш лояльної риторики стосовно нинішньої української влади. На переконання Лесі Бондарук, президент України, уряд та міністр закордонних справ не байдужі до питань польсько-українського конфлікту, мають достатньо компетенції у цій темі і роблять все можливе для захисту національних інтересів.

З такою позицією не зовсім погоджується молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Михайло Галущак. Він розповів про прояви польського сепаратизму у Львові, на які не має відповідної реакції СБУ.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-14 06:26 :56