Новини » Львів 9 липня, 2018, 12:58
Органістка Олена Мацелюх: Я ніби той спраглий, який не може напитися

Цього липня солістка Львівського органного залу Олена Мацелюх має сім концертів. Але для неї такий насичений графік – за щастя. 15 років вона йшла до того, щоб стати органісткою, а тепер не може прожити й дня без улюбленого інструмента.

Про це повідомляє прес-служба органного залу.

Мрія дитинства

«Я родом зі Львова, але коли була маленька, мої батьки переїхали в Івано-Франківськ. Там я вступила в музичне училище. Якось ми з колежанкою поїхали у Ригу на екскурсію, й одним із пунктів нашої туристичної подорожі був Домський собор. Там я вперше почула орган і була просто приголомшена. Тоді твердо вирішила – буду грати на органі», – розповідає Олена Мацелюх.

Після закінчення училища дівчина вступила в консерваторію, але, на жаль, того ж року клас органа закрили. «Тоді я познайомилася з єдиним на той час вчителем – Віталієм Півновим (колишній органіст та органний майстер Львівського будинку органної та камерної музики, – ред.). Ходила якийсь час до нього на навчання в Органний зал, поки його не закрили на ремонт на три роки. Але стати органісткою для мене було ідеєю фікс. Продовжувала займатися з Півновим – на той час цього уже звільнили з Органного залу і Півнов працював у Домініканському соборі. Поступово почала заміняти його. Нарешті, після дуже тривалого часу, мені запропонували бути солісткою-органісткою у Будинку органної та камерної музики. Це було 2010 року. Віталій Півнов і сьогодні допомагає мені з вибором репертуару, виставленням регістрів. Він мій найкращий друг і наставник», –ділиться Олена Мацелюх.

Вічна студентка

Олена з тих, хто постійно працює над собою, вдосконалюється і вчиться: «Коли я відіграла свій перший концерт, глядачі плескали і кричали «браво», а в мене на душі було так кепсько! Я відчувала брак знань і знову пішла вчитися – вступила у магістратуру Київського університету ім. Б. Грінченка. Там уже знайомилася зі всіма стилями, з величезним органним репертуаром і нарешті захистила магістерську роботу про органне мистецтво Львова. Я була дуже щаслива. Але за кілька місяців зрозуміла, що цього мало. Минулого року мені вдалося вступити в аспірантуру в Чехії, в університет ім. Палацького у місті Оломоуць».

Орган

«Я просто не уявляю без нього свого життя. Граю кожен день. Коли у людини є мета, що втілюється в життя, – це неймовірні відчуття. Я ніби той спраглий, який п’є і не може напитися.

Страшенно люблю той інструмент, бачу всі його вади, проблеми. Шкода, що я не органний майстер. Щодня перевіряю, чи все з ним нормально. Не дозволяю жодній прибиральниці його чіпати, сама його чищу, знаю достеменно, як він розбирається, збирається», – каже музикант.

 

Т. Дюбуа – Токата. Виконує Олена Мацелюх

Концерти

Коли я починала грати, кожен концерт був як останній. Бувало, так награвалася, що ноги й руки тремтіли від виснаження. Зараз вже організм тренований, як у спортсмена. Але, тим не менш, кожен концерт для мене унікальний.

У моєму репертуарі немає нелюбих творів. З останніх відкриттів – П’єр Кошро, «Симфонічне скерцо». Вперше його виконав у нас французький органіст. Я тоді асистувала йому і була так вражена цим твором, що навіть забула ноти перегортати!

Особливе місце у моєму репертуарі посідають концерти з творів Йоганна Себастьяна Баха. Скажу вам чесно, жодну іншу музику не так тяжко грати, як музику Баха. Щоб зробити концерт з його творів, мені знадобилися роки. Якщо я не дуже задоволена результатом, то замість того, щоб піти в парк на морозиво, змушую себе займатися далі. Дуже тішуся, що бачу результат своєї роботи: останні рік-півтора наші слухачі дуже добре сприймають Баха. Видно, я переконала їх (сміється, – ред.).

За кордоном мене часто просять зіграти органну музику українських композиторів, і я завжди граю твори Богдана Котюка. Він сформував та закріпив мій світогляд як органістки. Внаслідок нашої співпраці було створено понад 20 творів для органа.

З творчих партнерів ще можу відзначити піаністку Меланію Макаревич, з якою ми створили дует п’ять років тому і граємо музику для фортепіано та органа.

Дуже люблю дитячі концерти, на яких музика супроводжується живописом та перемежовується іграми.

Родина

Органістка з музичної родини: її мама – викладачка в музичній школі, багато їх родичів є музикантами. Навіть зі своїм чоловіком познайомилися в консерваторії. (Ігор Мацелюх – мультиінструменталіст, часто грає з дружиною дуетом на флейті Пана та інших духових інструментах, – ред.).

«Чоловік мене дуже розуміє, підтримує, мені настільки з ним легко і приємно! Багато концертуємо разом, та вдома ніколи не говоримо про роботу. Наші діти вже дорослі, вчаться в університеті на інформатиків. Хоча сини закінчили музичну школу по фортепіано і по флейті, та обрали інший шлях. Я сприймаю це як належне – без докору, з розумінням. Ні я, ні чоловік ніколи не нав’язували свої погляди дітям», – додає Олена Мацелюх.

Учні

Олена разом з солісткою-органісткою Органного залу Надією Величко з лютого цього року мають

по двоє учениць. Нещодавно пройшов їхній звітний концерт. Жінка, щиро сподівається на відкриття у вересні класу органа у Львівській консерваторії.

«Сьогодні з десятків інструментів у місті залишилися чотири. З них у концертному стані – лише наш. Проте і він вимагає ремонту, до того ж коштовного. Я вірю, що ми знайдемо кошти на ремонт органа. Адже сама історія мого життя – це приклад того, що мрії збуваються. Мрійте, дійте і досягайте цілей!», – каже наостанок Олена.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-16 01:00 :13