понеділок, 9 липня, 2018, 10:15 Економіка
Чотири торговельних війни, розпочатих Трампом
Фото: theatlantic.com
Фото: theatlantic.com

Короткий екскурс у різнопланову тарифну війну Дональда Трампа.

Пройшло декілька місяців відтоді, як адміністрація Трампа вперше почала погрожувати низці країн серйозними тарифами. Спершу погроза запровадження мита на усі види алюмінію та сталі, що експортуються до Сполучених Штатів. Тоді з’явилася окрема погроза Китаю, що, як очікується, вплине на китайський експорт товарів, вартістю мільярди доларів. Зрештою, в останні тижні ці погрози почали реалізовуватися у реальній політиці, яка коштує чималих грошей. Після надання певних пільг союзникам, Трамп на початку минулого тижня дозволив тарифам на алюміній вступити у силу у Європейському Союзі, Мексиці та Канаді. Проте вони ніщо у порівнянні з митом, запровадженим на китайські товари.

Нові американські тарифи торкаються китайських товарів, вартістю $34 млрд, що спонукало до запровадження Китаєм мита на американський експорт. Трамп у даний час перебуває у вирі багатогранної торговельної війни, учасниками якої є, як близькі союзники США, так і супротивники. Тим часом провідні економісти та експерти з торгівлі вважають, що тарифи навряд чи є ефективним способом вирішення проблеми несправедливості у торгівлі, і вони можуть завдати шкоди споживачам та виробникам, підвищуючи вартість імпортних товарів та їх складових частин.

Однак, саме тарифи обрав президент Трамп для того, щоб подолати торговельну несправедливість, та розпочав війну з найбільшими торгівельними партнерами Америки, що може мати величезні наслідки для американських компаній, фермерів та споживачів – не кажучи вже про всю світову економіку. На сьогоднішній день кожна країна, яку «атакував» Трамп, відреагувала запровадженням своїх тарифів на американський імпорт. Ці заходи переважно орієнтовані на промислові підприємства США, що розміщені у політично ключових штатах. Нижче наведено перелік основних фронтів поточної торгівельної війни Трампа:

Китай

Минулого місяця Трамп пригрозив 25-% тарифом на китайські товари, вартістю $50 млрд, сподіваючись цим кроком «запобігти подальшому несправедливому відтоку американських технологій та інтелектуальної власності до Китаю, для захисту американських робочих місць». Ця сума у $50 млрд була розділена на два раунди: $34 млрд, які набули чинності у п’ятницю, і пізніше – $16 млрд.

Американські тарифи спрямовані на імпорт китайських машин, автозапчастин та медичних виробів. Наразі ці тарифи не матимуть значного впливу на споживачів; вони вплинуть на виробників, яким доведеться платити більш високу ціну за імпорт, наприклад, компонентів, необхідних для автомобілів.

Проте, це швидко може змінитися. Через кілька днів після того, як минулого місяця було оголошено про тарифи, спрямовані на китайські товари на суму $50 млрд, Трамп поставив під загрозу імпорт китайській товарів на суму $400 млрд. Це майже повна сумарна вартість товарів, які США, найбільша у світі економіка, купує у Китаю, другої за величиною економіки світу.

США сподіваються, що, погрожуючи Китаю, своєму другому за величиною торговельному партнеру після ЄС, вони зможуть переконати китайський уряд дійти якоїсь згоди з адміністрацією Трампа щодо торгівлі. Зрештою, за словами Торговельного представника США, у 2016 році Китай придбав у США товарів на суму $115,6 млрд. Це означає, що Пекін може застосовувати пропорційні тарифи лише на таку суму американського імпорту.

Проте китайські тарифи стосуються найбільших секторів США, включаючи сільське господарство. Особливо вони стосуються соєвих бобів, позашляховиків та віскі. Один фермер з вирощування соєвих бобів сказав The Wall Street Journal, що він уже зазнає збитків. Минулого року США експортувало до Китаю сільськогосподарської продукції на $20 млрд; більше половини цієї суми надійшла з продажу сої. Внаслідок подорожчання американських соєвих бобів, китайські компанії почали звертатися за поставками до Бразилії.

Якщо найближчим часом обидві сторони не дійдуть згоди, інші великі промислові галузі США, включаючи виробників свинини, які покладаються на китайський попит, втратять мільярди доларів, адже Китай погрожує також обкласти їх митом.

Канада

Минулого місяця Трамп запровадив 25-% мито на сталь та 10-% мито на імпорт алюмінію з Канади, свого третього за величиною торговельного партнера після ЄС та Китаю. Найбільшого удару по Канаді завдали американські тарифи на сталь, адже вона є найбільшим експортером сталі до США. Минулого тижня Канада відповіла своїми тарифами, рівнозначними американським, які стосувалися приблизно 80 товарів – американської сталі, алюмінію, кавових зерен та кленового сиропу. Аналіз, оприлюднений Інститутом міжнародної економіки Петерсона, стверджує, що «канадські споживачі дорого заплатять за ці тарифи», проте, тарифами у відповідь Канада «завдасть другого удару по більшій частині алюмінієвої галузі США, яка вже висловлювала своє невдоволення тарифами адміністрації Трампа».

Мексика

Мексику, четвертого за величиною торговельного партнера Сполучених Штатів, торкнувся 25-% тариф на імпорт сталі до США. Мексика не забарилася з відповіддю, та запровадила мито на американську сталь, свинину та інші продукти зі штатів, що в основному підтримують республіканців. Багато з цих галузей вже постраждали від китайських та європейських тарифів. Мабуть, основна мета полягає у тому, щоб спонукати бізнес та законодавців у цих штатах натиснути на адміністрацію. Наразі жодних результатів не спостерігається.

Європейський Союз

Мита, запроваджені минулого місяці, на імпорт сталі та алюмінію також вдарили по ЄС. У відповідь, ЄС запровадив тарифи на товари, вартістю $3,4 млрд, такі, як бурбон, апельсиновий сік, мотоцикли Harley-Davidson та інші. Мета полягала у тому, щоб поцілити в іміджеві американські товари у штатах, керованих республіканцями. Офіційний представник ЄС заявив, що «Сполучені Штати втратять більше, адже встановили тарифи на дуже важливу продукцію, що дуже часто не виробляється ними самими. У ЄС, можливо, знайдеться декілька незадоволених споживачів, які заплатять більше за свої Harley-Davidsons, проте це невелика втрата для нас».

Трамп також пригрозив запровадити 20-% мито на європейські автомобілі. Американський президент поскаржився, що США у даний час мають 2,5-% тариф на європейський імпорт, тоді як ЄС має 10-% мито на іноземні автівки. Handelsblatt, німецька щоденна фінансово-економічна газета, повідомила у четвер про те, що американський посол у Берліні запропонував німецьким автовиробникам вирішити цю проблему, закликавши кожну сторону до прийняття нульових тарифів. Не зрозуміло лише, чи таке рішення є прийнятним для ЄС як блоку.

Інші країни

США також обклали Туреччину та Індію тарифами на імпорт сталі та алюміній. У відповідь обидві країни відреагували запровадженням мита на продукти, що виробляються у США.

Крішнадев Каламур,
The Atlantic

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-07-21 02:51 :20