вівторок, 3 липня, 2018, 23:50 Політика
Мартинюк: Україна може отримати ПДЧ в НАТО після Грузії

У питанні отримання Плану дій щодо членства в НАТО Грузія дещо випереджає Україну, тому як тільки офіційний Тбілісі отримає ПДЧ, тоді таку перспективу можна очікувати і Києву.

Про це заявив директор міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк під час круглого столу у Києві «Чого слід очікувати Україні від Брюссельського саміту НАТО (2018)», – повідомляє Укрінформ.

«Ми очікуємо, що в Брюсселі якимось чином будуть означені наші перспективи щодо майбутнього членства. Думаю, що про ПДЧ мова йти не буде, йтиметься про програму розширених можливостей. Але було б важливо, щоб не забували також і Грузію тому, що Україна йде з Грузією в одному кейсі. Хоча Грузія нас трохи випереджає. І як тільки Грузія отримає ПДЧ, або запрошення до членства в Альянсі, можна очікувати, що наступною стане Україна», – сказав Мартинюк.

Експерт наголосив, що надання ПДЧ в НАТО для Грузії означало б «прорив східного флангу розширення Альянсу».

За словами Мартинюка, наразі у своєї політиці розширення НАТО робить фокус на Західні Балкани: «Минулого року Чорногорія набула повноцінного членства в Альянсі, цього року очікується, що і Македонія може отримати офіційне запрошення приєднатися до НАТО».

Водночас, експерт вказав на те, що він «далекий від думки, що Македонія сьогодні внутрішньо більш готова до членства в Альянсі, ніж Україна». 

Він також зазначив, що в декларації Брюссельського саміту має бути фраза про те, що Альянс підтримує прагнення України набути членство в НАТО.

Директор міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» наголосив, що Україні слід продовжувати курс на НАТО, незважаючи на відсутність відчутних зрушень щодо членства за останні 10 років: «Ми повинні прямувати цим шляхом, не звертати. Тому що в Альянсі дивляться на сталість, на сталість зовнішньої політики, внутрішніх перетворень, відносин між країною (Україною) і Альянсом. І тому, якщо ми будемо незворотньо слідувати, то це врешті-решт нас приведе до членства в Альянсі».

Говорячи про сталі внутрішні перетворення, Мартинюк, зокрема, вказав на те, що Альянс постійно наголошував, від генсека до представників в Україні, що реформи мають стосуватися не лише військового сектору, а всього комплексу державних установ, що мають відношення до безпеки. «В Україні була така мета: до саміту НАТО схвалити закон про нацбезпеку. З тим, щоб з ним, умовно кажучи, приїхати в Брюссель. Закон був врешті-решт схвалений. Але цього недостатньо, треба дивитися на його зміст... Передбачалося, що від СБУ заберуть функцію економічної безпеки – вона в законі збереглася», – зазначив експерт.

Говорячи про співпрацю з НАТО, Мартинюк також вказав на те, що наразі Україна «не відіграє, на жаль, ту роль, яку вона може відігравати для вкладу у протидію гібридним загрозам», хоча кожного дня протидіє цим загрозам з боку РФ. За його словами, чомусь Європейський центр протидії гібридним загрозам, контрибуторами якого є НАТО та ЄС, був створений у Гельсінки, а не в Україні. «На сьогоднішній день не бачу активної співпраці цього центру з Україною. Нам варто поглянути, яким чином приєднатися до цього центру. І це має бути зроблено не лише в розрізі перспектив членства НАТО, а й також в розрізі посилення співпраці НАТО з ЄС», – сказав він. 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-09-26 01:32 :29