понеділок, 2 липня, 2018, 13:03 Суспільство
Київ напередодні Олімпіади-80 зачистили від «антигромадських елементів»
ZIK
ZIK

Під час Олімпіади-80 міжнародна спільнота, як і зараз, закликала Кремль звільнити політв’язнів. Але у рамках «олімпійських арештів» кількість в’язнів лише зросла. Так, у Києві МВС разом із КДБ проводили цілу низку операцій із виявлення «антигромадських елементів». Окрім того, під постійним негласним наглядом перебували і представники «релігійного дисидентства».

Про це в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (на телеканалі ZIK) розповів кандидат історичних наук Олег Бажан.

Як і зараз, коли під час Чемпіонату з футболу світ вимагає від Кремля звільнити українських політв’язнів, у 1980-му, напередодні олімпіади, світова спільнота закликала радянську Москву відпустити дисидентів.

«Ті чи інші організації, у тому числі й українські, закликали висувати вимоги – участь в олімпіаді в обін на звільнення політв’язнів», – розповів Бажан.

Однак, Москва лише збільшила кількість своїх бранців. Відтак, під так звані олімпійські арешти 1980 року підпала ціла низка і відомих українських дисидентів, зокрема – Василь Стус, Юрій Литвин чи В’ячеслав Чорновіл, якому продовжили ув’язнення.

«Справді, у цей період відбувалось таке собі перенасичення. У документах безпеки це пояснювалось намаганням призупинити шляхи «притоку» до Києва «антигромадського елементу» – жебраків, волоцюг чи «злодіїв-гастролерів». Якщо ж говорити про київську статистику, то на період олімпіади в українській столиці було виявлено 74 жінки «легкої поведінки», – зазначив історик.

На час проведення спортивних змагань – протягом місяця – їх утримували у венерологічному диспансері.

«Тоді як, наприклад, для волоцюг було створено такий собі «трудовий профілакторій». Також у Києві виявляли душевно хворих осіб. Їх там було знайдено 390, із яких 320 – насильно помістили у психлікарні», – наголосив Бажан.

Тоді, за його словами, в СРСР вживали «безпрецедентні заходи безпеки». МВС разом із КДБ проводили цілу низку відповідних різноманітних операцій – «Трал», «Пригород», «Пошук» чи «Заслон».

«Загалом таких операцій було дуже багато. Оперативні групи діяли навіть у електричках, не кажучи вже про залізничні вокзали чи аеропорти. Усіх ж, хто перебував під гласним наглядом, на період олімпіади перевіряли, щонайменше, вісім разів. Цікавились, де вони перебувають чи чим займаються», – зазначив експерт.

Також тогочасна влада боялась і провокацій з боку так званого релігійного дисидентства.

«За статистикою, таких налічувалось близько 45 осіб. Вони усі також перебували під негласним наглядом», – розповів Олег Бажан.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-14 17:27 :46