понеділок, 2 липня, 2018, 12:01 Суспільство
Дозвіл на «Фанту» та домовленості з проститутками: як Москва готувалась до Олімпіади-80
ZIK
ZIK

Не зважаючи на бойкот цілою низкою західних країн олімпіади 1980 року, що відбувалась в СРСР, Москва дуже ретельно підготувалась до цієї події. Окрім розбудованої спортивної інфраструктури чи відремонтованих доріг, Кремль вирішив вразити соціалістичних туристів цілим різноманіттям продуктів у магазинах, охайними фасадами будинків та чистотою на вулицях. Влада навіть «домовилась» і з кримінальними авторитетами та «валютними» проститутками. А щоб Захід не дізнався про те, що насправді відбувається в СРСР, дисидентів надійно закривали у тюрмах.

Про це йдеться у фільмі «Олімпіада-80» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK.

До Олімпіади у 1980 році в СРСР готувались особливо ретельно, адже для Кремля це була величезна можливість продемонструвати соціалістичному Заходу ідеальну вітрину соціалізму. Найперше взялись за дороги – лише в Україні до спортивного свята відремонтували шість тисяч кілометрів траси. Відтак, на автошляхах з’явились не лише зупинки із олімпійською символікою, а й громадські вбиральні. Ретельно фарбували і фасади будинків, які могли потрапити у поле зору туристів. Щоправда, лише з одного боку, адже на щось більше не вистачало ані часу, ані фарби.

«Селянам, чиї садиби виходили на трасу, поставили паркани. Але найкумедніше, що по всій країні цей паркан був однаковим», – зазначає заступниця генерального директора Музею історії Києва Людмила Мороз.

До олімпійського турніру у Києві реконструювали аж сім стадіонів, збудували два готелі – «Русь» і «Братислава» – та спортивну базу у Конча-Заспі. Крім того, подбали ще й про дозвілля іноземних туристів: у столиці спеціально звели два нових театри – «Молодіжний» та «Театр-студію кіноактора». Адже у Києві очікували на майже 50 тисяч гостей з-закордону.

Туристи не приїдуть

Перекладачка з французької Людмила Мороз пригадує: їй неабияк пощастило стати «олімпійським гідом». Таких як вона тоді набрали аж 40 осіб, однак уже на початку травня стало зрозуміло, що франкомовних туристів насправді приїде удесятеро менше, а Людмила, фактично, залишиться без роботи.

«Ще на початку осені 1979-го планувалось, що Київ мав прийняти 40 франкомовних груп вболівальників. Та вже до травня 1980-го із 40 груп залишилось лише чотири», – каже пані Людмила.  

Адже через агресію СРСР в Афганістані десятки країн вирішили проігнорувати змагання після того, як Міжнародний олімпійський комітет відмовився переносити Олімпіаду-80 до іншої країни.

За порядком слідкували «кримінальники»

Та, як би там не було, уже за тиждень до початку грандіозної спортивної події Москву та інші міста, де мали відбутися змагання, змінили до непізнаваності.

«Нас здивувала порожня Москва – не було людей, транспорт вільний, вулиці – чисті, сміття на них взагалі не має», – каже олімпійський чемпіон Сергій Фесенко.

Насправді ж міста стали пустками, бо людей просто не пускали без спеціального дозволу. Шляхи перекрили, а потяги пустили в обхід. Близько одного мільйона мешканців Москви «добровільно-примусово» відправили у відпустку, ще майже 50 тисяч осіб взагалі виселили з міста за «сотий кілометр». До таких належали алкоголіки, наркомани, жебраки, повії та психічно хворі, бо їхня поведінка могла бути непрогнозованою.  

«Зрозуміло, що «рядові» проститутки перебували на обліку. Тож їх завантажили в автобуси – і усі вони дружньо покинули Москву. Натомість із Петербурга було ввезено кілька висококласних «валютних» проституток для того, щоб обслуговувати запити дружніх до Радянського Союзу комуністичних делегацій», – розповів доктор історичних наук Василь Чура.  

Крім 15 тисяч силовиків, про порядок під час Олімпіади мали подбати і місцеві кримінальні авторитети.

«Колеги, які займалися кримінальною хронікою, розповідали, що працівники Московського кримінального розшуку десь впіймали 10-20 «злодіїв в законі» і повезли одразу до Міністра внутрішніх справ Щолокова. Той сказав: «Під вашу відповідальність, щоб все було тихо», – зазначив спортивний журналіст Семен Случевський.

До літа у Москві не залишилось жодного дисидента

Свято спорту у найбільших містах Союзу на півтора місяці перенесло втомлених дефіцитом радянських людей у справжнісінький «соціалістичний рай»: прилавки аж вгиналися від екзотичних продуктів. Відтак, «Фанту», різноманітні джеми, ананаси, кетчуп, салямі чи невідомі доти марки американських сигарет громадяни СРСР мали можливість вперше спробувати саме під час Олімпіади-80. 

Адвокат Ілля Костін, який вивчив чимало справ українських політв’язнів, переконаний: щоб радянські міста стали справжньою «вітриною соціалізму», тоді заздалегідь подбали про арешт і дисидентів.

«Знали, що приїде багато іноземних журналістів, тож хотіли, щоб не було жодної можливості щось довідатися. Відтак, багатьох дисидентів, у яких закінчувався термін ув’язнення, знову засуджували – по будь-яких статтях.  Наприклад, Чорноволу написали замах на зґвалтування, а Литвину – що побив п’ятьох міліціонерів», – наголошує Костін. 

«Були створені цілі мобільні групи, що одразу поставили на ноги усіх інформаторів, щоб виявити дисидентів. Відтак, тільки до літа 1980-го у Москві було заарештовано і вислано зі столиці 73 дисиденти. Фактично, на той час  там жодного із них не залишилось», – додає Василь Чура.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-07-23 20:05 :45