Після втрати Криму Херсонщина ледь не єдине в Україні місцем, де вирощується рис

ZIK

Вода, яка мала текти до Криму тепер збільшує родючість полів на Херсонщині. Там почали стрімко вирощувати культуру, яка ще чотири роки тому в основному була лише у Криму. Адже навесні 2014 року місцеві фермери звели дамбу із мішків з піском. У 2017 році держава збудувала кам’яну дамбу майже на самому адмінкордоні з окупованим півостровом і повністю осушила канал.

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

У 1957 році в Криму розпочали зведення Північно-Кримського каналу, який мав перекинути до посушливих кримських степів воду з Дніпра. До Перекопу дісталися за шість років, а будівництво розгалуженої мережі каналів та водосховищ у Криму тривало аж до вісімдесятих. Довжина всіх каналів складної зрошувальної системи, що нагадує радше мережу кровоносних судин, склала понад 14 тисяч кілометрів, щороку через них проходило понад три мільярди тонн води. Але після анексії півострова Україна перекрила головне джерело надходження прісної води після чого ситуація там стала критичною для аграріїв. Хоча люди готові чекати, аби лише Росія залишила Крим.

Жителі Криму записують відео, як на окупованому півострові зараз виглядає легендарний Північно-Кримський канал. Бетонна артерія довжиною понад 400 кілометрів, яка робила Крим квітучим, а його поля родючими залишилась без води.

Воду на окупований півострів перекрили на Херсонщині. Навесні 2014 року місцеві фермери звели дамбу із мішків з піском, а рівно рік тому держава збудувала кам’яну, майже на самому адмінкордоні з окупованим півостровом і повністю осушила канал.

Окупанти не передбачили, що жоден міст не додасть води Криму. Тож кількість зрошувальних полів на півострові упала зі 150 000 гектарів до 17 000. Рис та кукурудзу, якими раніше славився півострів, майже перестали вирощувати.

«Загалом ситуація жахлива. Люди надсилають фотографії з садами, які засихають. Тобто це не одне дерево і не просто в степовому Криму», – сказав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Заступник голови Меджлісу кримського татарського народу Ахтем Чийгоз після звільнення з неволі окупантів продовжує спілкуватися зі співвітчизниками і слідкувати за ситуацією в Криму. Говорить сільське господарство там повільно вмирає. В містах і селах воду дають погодинно.

«Навіть, якщо сьогодні усе населення залишить воду у трубах і спробує полити декілька полів, то це не дасть ефекту. Тому що поля треба поливати постійно», – наголосив Чийгоз.

Перекачування води до Криму завжди було платним

Окупаційна влада подає перекриття каналу, як помсту України. Але проблема в іншому, бо перекачування води до Криму завжди було платним і до 2014 року кримське підприємство заборгувало за це півтора мільйона гривень. Окупаційну російську владу Київ не визнає, а отже вести перемовини про поновлення водопостачання та сплату за нього немає з ким.

Також кримські блогери розповідають, що насосні станції на окупованому півострові стали непотрібними і їх потроху розграбували. Хоча російські маріонетки запевняли кримчан, що знайдуть заміну воді з Дніпра у надрах і почали бурити свердловини до артезіанських покладів. Та навіть намагалися цією водою наповнити канал. Та свердловини можуть забезпечувати водою лише міста, бо для поливу цього недостатньо.

«Для власних потреб населення немає достатньої кількості труб, водосховищ і артезіанських свердловин», – прокоментував Чийгоз.

Після втрати Криму на Херсонщині активно почали вирощувати рис

Вода, яка мала текти до Криму тепер збільшує родючість полів на Херсонщині. Там почали стрімко вирощувати культуру, яка ще чотири роки тому в основному, була лише у Криму.

Після втрати Криму поля у Херсонській області стали ледь не єдиними в Україні, де вирощується рис. Води вони споживають на рік, як цілий київський мікрорайон, а тому наявність постійно функціонуючого каналу для них є надзвичайно важливим.

Гідротехнік одного з рисових господарств Андрій Мочалін каже, враховуючи врожайність у 85 центнерів на те, щоби виростити один кілограм популярної крупи треба 4 тонни води. Ніякі труби і артезіанські свердловини не допоможуть.

Представник обласної адміністрації Андрій Неделько розповідає тепер на Херсонщині поливається рекордна кількість земель 310 тисяч гектарів.

«У 2000 році у нас було 200 тисяч гектарів родючих земель із 426 000. Тепер є 310 тисяч га і ми щороку, фактично, повертаємо по 10 тис. га площ», – прокоментував заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Андрій Неделько.

За його словами, води використовується все більше і канал із цим впорається, адже розрахований був на значно більші об’єми поставок. До того ж із урахуванням Криму. Щоправда, це не означає, що полив для звичайних селян на Херсонщині стає більш доступним. Адже перекачування води доволі дороге задоволення і його можуть собі дозволити ті, хто вирощує продукцію на продаж у великих об’ємах.

«Півтори тисячі доларів коштує один гектар. Тобто треба щонайменше 70 гектар, щоб воно зрошувалось і перемножити це все на 1500 доларів», – додав Неделько.

Крім того, багато господарств середніх і великих фермерів могли би розвиватися краще і демонструвати більшу врожайність, але власних зрошувальних систем не будують, бо бояться, адже земля не їхня. Якби був ринок землі, то за підрахунками ОДА, зрошувальні площі зросли би у чотири-п’ять разів. Тоді було б куди дівати всю воду з каналу, а поки її залишки зливають у Чорне море. Подати її селянам не можуть, бо канали ніяк не сполучені з водогоном. Але саме через скидання води в Чорне море – біля узбережжя стало значно менше морської риби, про це кажуть місцеві рибалки.

А поки в Херсонській області думають, як збільшити зрошувальні площі та вирішити питання «зайвої» води. У Меджлісі кажуть, що жителі Криму готові терпіти незручності і відновлять свої господарства, щойно вода знову зайде на півострів після його деокупації.

«Ми готові жити в землянках, як це робили раніше, коли повернулись на Батьківщину. Ми не вимірюємо це соціальними і економічними категоріями, бо відновимо сади», – наголосив Чийгоз.

Нагадаємо, приєднання Криму і збройний конфлікт на південному сході України все рідше згадуються на федеральних каналах Росії.

Сергій Костеж, Олег Павлюченко, Артур Коноваленко, Юрій Боровицький, «Перші про головне. Деталі»

 

Loading...