понеділок, 25 червня, 2018, 11:43 Суспільство
Реформа освіти: чого чекати середній школі
Фото: nus.org.ua/Ілюстративне фото
Фото: nus.org.ua/Ілюстративне фото

1 вересня цього року першокласники підуть до Нової української школи. Про новації, які чекають на шестирічок, уже сказано та написано багато. Усі чули про жеребкування на вступ до перших класів, важливість прописки та набори LEGO, які отримають усі школи. А які зміни відбудуться у середній школі? І коли саме?

Реформа змінить структуру середньої школи. Концепція Нової української школи передбачає три рівні повної загальної середньої освіти:

  • початкова освіта (чотири роки, 1-4 клас);
  • базова середня освіта, яка здобувається в гімназії (п’ять років, 5-9 клас);
  • профільна середня освіта, яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти (три роки, 10-12 клас).

12-річна освіта

Загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років. Але загалом кількість років для здобуття освіти не зміниться, адже навчання на бакалавраті триватиме три роки. Важливо, що ці зміни впровадять не у 2018 році, а поступово. У 2022 році цьогорічні першокласники підуть у п’ятий клас, у 2027 – у десятий клас, і лише у 2030 році вступлять на перший курс бакалаврату.

Питання 12-річної школи залишається у суспільстві дискусійним. Дехто вважає, що навчати дітей 12 років – це занадто довго. Але головна претензія до 11-річного навчання – це несвідомість випускників. Вони часто не знають, куди будуть вступати після школи, де хочуть продовжити навчання і чи узагалі хочуть. Переважно таке рішення замість своїх чад приймають батьки, мотивують своє рішення престижністю професії. А потім такі студенти вчаться лише заради диплому і не хочуть працювати в обраній сфері. 12-річна освіта покликана змінити цю ситуацію.

Опорні школи

Чи не найбільшого стресу зазнають школярі із сіл, які у п’ятий клас підуть не до своєї рідної школи, а поїдуть в опорну. Що таке опорна школа? Це найбільший і найпотужніший загальноосвітній навчальний заклад у певній місцевості. Такий ще називають «hub school», тобто центральна школа. На її базі навчаються, окрім «власних» учнів, які й до того вчилися у цій школі, ще й діти з інших найближчих сіл та містечок. Вони відвідують таку школу після закінчення початкової у власному селі. Школярів підвозять до новоспеченої альма-матер автобусами. У кожній опорній школі є сучасні кабінети фізики, хімії, лабораторії, комп’ютерний клас, мультимедійне обладнання, Wi-Fi, оновлена бібліотека. Яка ж саме школа стане опорною – вирішують на конкурсі.

Її створюють, щоб зрівняти якість міської та сільської освіти, дати дітям однакові шанси на доступ до знань. На конкурсній основі в області виберуть кілька опорних шкіл. Їх обладнають сучасними класами, проведуть інтернет. Створити такий «рай» у кожній звичайній сільській школі немає коштів. Також у Міносвіти наголошують на тому, що підвищиться ефективність використання ресурсів. Адже раніше на одного школяра у малокомплектній школі, у якій могло навчатися і 25 дітей, держава витрачала від 20 до 60 тисяч гривень. У той час на учня звичайної школи – 9600 гривень.

Що обіцяють змінити у середній школі

Базова середня освіта складатиметься із двох циклів. У першому обіцяють приділити особливу увагу вивченню державної мови.

У другому циклі базової середньої освіти навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Результати навчання будуть оцінюватися через державну підсумкову атестацію у формі ЗНО.

Як зміниться старша школа

У межах профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання. Перше – академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті.

Друге – професійне. Воно, поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти, забезпечує отримання першої професії (але водночас не обмежує можливість продовження освіти).

Профільну середню освіту за академічним спрямуванням старшокласники здобуватимуть в академічних ліцеях. Перший рік навчання буде перехідним. На цьому етапі ще можна змінити профіль навчання. Учні матимуть право обирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності. Випускники академічних ліцеїв будуть проходити ДПА у формі ЗНО.

Профільну середню освіту за професійним спрямуванням здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах. Випускники професійних ліцеїв та коледжів теж будуть проходити ДПА у формі ЗНО. За умови успішного проходження випускники професійних ліцеїв та коледжів зможуть вступати до вишів, а випускники коледжів – навчатися у них за скороченою програмою.

Інтегровані курси

Ще один камінь спотикання під час обговорення освітньої реформи – інтегровані курси. Йдеться про об’єднання природничих дисциплін в один курс у старшій школі, тобто у 10-12 класах, для школярів, які поглиблено вивчають гуманітарні дисципліни, або ж у класах спортивного чи художньо-естетичного профілю. Тобто такі, де діти не складатимуть ЗНО з інтегрованих предметів. Курс об’єднуватиме фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію. Розроблено чотири проекти програм такого курсу і зараз триває їхнє обговорення.

Інтегровані курси потрібні для того, щоб діти змогли цілісно осягнути світ. Також це зменшить навантаження на учнів й дозволить заглибитися у ті дисципліни, які є для них профільними.

Коли будуть впроваджувати зміни

Розробити і затвердити стандарти базової середньої освіти планують у 2019 році. А безпосередній початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами – у 2022 році.

Ірина Ладика,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-11-16 15:32 :32