субота, 23 червня, 2018, 8:15 Суспільство
Михальчишин заявив про ширші повноваження СЗР на противагу іншим органам розвідки
ZIK
ZIK

Певні моменти у законопроекті про національну безпеку були кращими у першому читанні. Так, на приклад, повноваження розвідки.

Про це в ефірі інформаційного спецпроекту з Наташею Влащенко на телеканалі ZIK заявив політик, експерт із питань державної безпеки Юрій Михальчишин.

«Закон про національну безпеку має рамковий характер. У ньому йдеться про терміни доволі загального масштабу», – коментує експерт.

Юрій Михальчишин каже, що, зважаючи на скромну конкретику в законі він не розуміє, чому нардепи працювали над ним протягом трьох років.

«Там прописані такі загальні речі, як загрози безпеки України, національні інтереси, оборонне планування. Також розмежовується воєнна, громадська і державна безпека,  порядок. Визначаються засади цивільного демократичного контролю. Тобто те, що не потребувало серйозних законодавчих зусиль.

Фактично, можна було оформити законодавчий акт ще у 2015 році! Я не розумію, що змусило парламент три роки «народжувати» такий масштабний документ і чому його кінцева форма така скромна?», – дивується політик.

Однак, перш за все, експерт звертає увагу на позитив. Зазначає: розглядати напрацювання можна, як перший закон, у якому визначена роль спеціальних служб.

«Нарешті СБУ – це державний орган спеціального призначення з правоохоронною функцією. Його перестають вважати правоохоронним органом, що є типовим для побудови європейського безпекового сектору. Крім того, у нас розмежовуються посади міністра оборони України, начальника Генштабу, головнокомандувача ЗСУ і командувача Операції об’єднаних сил», – зазначає Юрій Михальчишин.

Втім, він бачить і небезпечні тенденції у законі. Вони стосуються статті 20 – про розвідувальні органи України.

«У першій редакції законопроекту був чіткий перелік розвідки. Тобто і Служба зовнішньої розвідки, і розвідувальні органи Міністерства оборони, і розвідувальний орган Державної прикордонної служби. А в редакції другого читання з’явилося зовсім розмите поняття – розвідувальні органи України, як державні органи або структурні підрозділи в їх складі.

Тому тут архітектурна помилка. Військова, прикордонна розвідки матимуть де-факто і де-юре значно менше повноважень, аніж Служба зовнішньої розвідки. Я думаю, все через лобіювання інтересів останніх», – припускає політик.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-07-20 11:46 :00